Займатися улюбленою справою, ба більше, відкрити власний бізнес за кордоном — українцям до снаги. Історія Наталі Дейнеко із Запоріжжя, яка з початком повномасштабного вторгнення виїхала до Литви, цьому підтвердження. Жінка розповіла 
, як їй вдалося відкрити манікюрний салон у литовському Каунасі без знання мови, стартового капіталу та клієнтської бази.
Як українка переїхала до Литви
Наталя Дейнеко за освітою бухгалтер. Жінка працювала на одному з заводів Запоріжжя, доки не пішла в декрет. У цей період з’явився інтерес до манікюру. Наталя вивчала теорію, переглядаючи ролики на Youtube, і практикувалася на подругах та сусідках.
«Моя історія типова, — каже Наталя. — Перші два роки я вважала заняття манікюром просто хобі. Тож після закінчення декрету сказала клієнткам, що повертаюся на завод, порадила їм інших гарних майстрів».
Проте пропрацювавши три місяці на заводі, Дейнеко зрозуміла, що бухгалтерська робота вже не для неї. Тож жінка написала заяву на звільнення і вирішила більш серйозно підійти до манікюрної справи і закінчити професійні курси.
До повномасштабного вторгнення Наталя стала досвідченим майстром манікюру — мала вісім років досвіду.
Наталя з донькою Оксаною. Фото Наталі Дейнеко
Лютий 2022-го поділив життя всіх українців на до і після. Наталі, як і багатьом жінкам з дітьми, довелося приймати непросте рішення. 5 березня вона вирішила разом із семирічною дочкою Оксаною покинути Україну. Батько Наталі домовився зі знайомими у литовському місті Каунас, щоб вони прийняли доньку й онуку. Проте доки Наталя з Оксаною добиралися, до литовської родини приїхали родичі із Запоріжжя. Наталя зрозуміла, що 11 людям у маленькій квартирі буде затісно й вона має шукати інше помешкання.
Українка зареєструвалась у волонтерській організації Stiprūs kartu («Сильні разом»), яка допомагала біженцям знайти прихисток у литовських родинах. Уже за кілька днів Наталі з донькою пощастило знайшли таку сім’ю у Каунасі.
Міркуючи про пошук роботи, Наталя відкидала думки про те, щоб займатися улюбленою справою.
«Майстри на початкових етапах, коли ще набирають [клієнтську] базу, повинні працювати або рано вранці, або пізно ввечері. Оксану треба віддати в школу, у моїй голові не вкладалося: як це буде», — розповіла Наталя.
Проте литовська сім’я не тільки дала дах над головою, а й допомогла українці за три тижні збудувати фундамент для нового життя: Оксану зареєстрували в місцевій школі, а Наталі знайшли місце майстра з манікюру в салоні.
Власниця салону Єва Малюкієене здавала тільки стіл, а майже всі інструменти для роботи Дейнеко залишила в Україні. «Я взяла з собою тільки найдорожчі ріжучі інструменти, бо легкі, гель-лаків — такого нічого», — каже жінка.
Наталя з Євою Малюкієене. Фото Наталі Дейнеко
Що допомогло відкрити власну справу за кордоном
Власниця салону вирішила допомогти біженці з України. У своїх акаунтах у соцмережах вона розмістила оголошення із закликом допомогти українці. «Мені зібрали майже 1000 євро. На них купили найнеобхідніше, щоб почати працювати. Не було часу сумувати», — ділиться Наталя.
Крім того, Наталя освоїла нову техніку — японський манікюр, який не потребує великих затрат і популяризує екостиль життя. До приїзду в Литву Наталя не знала литовську, зате володіла англійською. Це дуже допомогло.
«Серед литовок після 40 років чимало тих, хто знає російську, а серед молоді більшість володіє англійською. Я ходжу на мовні курси, але не розмовляю литовською. Розумію її, можу сказати певні фрази, які необхідні в роботі, можу зрозуміти відповідь. Крім того, місцеві дуже емпатичні, ставляться з розумінням до того, що мені складно, і намагаються пояснити, чого хочуть, іншими словами», — ділиться співрозмовниця із .
Ритм життя у Каунасі досі схожий на той, у якому Дейнеко жила в Запоріжжі. Тут теж краще за рекламу спрацьовує «сарафанне» радіо, коли знайомі рекомендують одне одному хороших спеціалістів. Так само було в Каунасі: поступово про Наталю почали дізнаватися литовки.
Фото: Donata Dranseikienė
Крім того, щоб допомогти українці наростити клієнтську базу, власниця салону запросила відому блогерку, яка зробила Наталі рекламу в Інстаграмі. «Наступного дня у мене було 20 записів від нових людей», — пригадує жінка.
Відкриття манікюрного салону в Литві
«Минулого літа я зламала руку. У той період у мене сталася переоцінка цінностей, — зізнається Наталя Дейнеко. — Я зрозуміла, що досі жила в режимі очікування, що от-от закінчиться війна, я повернуся додому. Тому я не розвиваюся. Тож я прийняла рішення відкрити свою студію. Хотіла працювати сама на себе у тому просторі, який мені подобається, за моїми правилами».
Проте щоб винайняти приміщення під студію, треба одразу заплатити орендодавцю тримісячну суму, тобто щонайменше 1000 євро. Зі стартовим капіталом Наталі допомогла участь у програмі Erasmus for Young Entrepreneurs. Це міжнародна програма для підприємців з досвідом до трьох років.
«Я не витрачала стипендію, а вклала у свою студію, — розповідає Наталя. — Участь у програмі дуже допомогла, адже я написала бізнес-план і програму на пів року. Також вона зробила мене дисциплінованою, адже я мала постійно писати пости, сторіси, ролики, відвідувати виставки. Потрібно було самому вигадувати челенджі, за які тобі платитимуть стипендію. Це дуже мотивує. Після цього ти не можеш спинитися».
Наталя оглядає приміщення майбутньої студії. Фото Наталі Дейнеко
Індивідуальну діяльність Наталя офіційно відкрила ще у квітні 2022-го, одразу ж після того, як приїхала. «Це було дуже легко. Теж є КВЕДи, показуєш доходи-витрати, ведеш книжку. Оподаткування у перший рік дуже лояльне — 5% з доходу, а пенсійні відрахування можна робити за бажанням. Загалом облік схожий, як у нас. Я ж бухгалтер у минулому. Цей досвід допомагає!» — каже Наталя.
Про конкуренцію, закупівлю матеріалів та ціни на послуги у Литві
Студія, яку орендує Наталя, знаходиться у центрі Каунаса. Це невеличке приміщення — 30 кв. м. «Якісь бази лаків я замовляю з України, в Каунасі є «Нова пошта». А гель-лаки у мене псуються — немає замовлень. 30% розіграла перед Новим роком, бо розуміла, що я їх не використаю, — пригадує Наталя Дейнеко. — Тому тепер купую під клієнта. Але так, як раніше, от літня колекція — треба купити — ні, так вже не роблю».
Конкуренція у місті серед майстринь манікюру й педикюру є. «У моєму будинку три салони краси. В кожному працюють мінімум два майстри, проте у всіх є праця», — ділиться українка.
Фото: Donata Dranseikienė
У Каунесі середня ціна манікюру — 25-30 євро, у Наталі — 40-55 євро. «Не знаю, чому дівчата знецінюють свою працю майстрів манікюру. Чому манікюр коштує дешевше, ніж нарощення вій чи масаж? Дві години масажу коштує 100 євро. Манікюр же робиться 1,5 години», — пояснює жінка.
Чим відрізняються смаки в Литві та в Україні
За словами Наталі, смаки литовських жінок, які ходять до неї на манікюр, відрізняються від уподобань українок. У Литві рідше роблять нарощування і блискітки, а литовські жінки віддають перевагу природності, нюдовим відтінкам.
«Мені більше подобається робити педикюр. Останній рік у Запоріжжі було багато людей на педикюр, і чоловіки приходили. Тут по-іншому. Чоловіки десь ходять, але до мене не доходять. Потрібен час, щоб люди дізналися», — міркує Дейнеко.
Фото: Donata Dranseikienė
У планах жінки – розвивати сайт, на якому можна було б придбати авторський навчальний курс з манікюру. «У мене є знання, якими можу поділитися, — зазначає Наталя. — Впевнена, що знайду свого глядача. Також мрію, у майбутньому стати представником нашої української продукції».
