Гральний ринок, який знову запрацював в Україні, зробив актуальним питання лікування та допомоги залежним від гри. Це пов'язано з тим, що гемблінг-індустрія асоціюється в суспільстві з нелегальними компаніями, які працювали в країні в 90-х роках і наражали на ризик гравців. Ба більше, такі стереотипи переносяться на легальних операторів.
У чинному ж законі про легалізацію грального ринку велику увагу приділили соціальній відповідальності. Це допоможе зробити бізнес безпечним для всіх учасників. 
розібралося, як проблема лудоманії виражена в Україні, як держава піклується про ризикових гравців і які лікування та допомога доступні їм у країні.
Спадщина нелегального азартного ринку
В українців склалося безліч стереотипів навколо ігрової індустрії, що пов'язано з її неконтрольованою роботою в 1990-х — на початку 2000-х років. Нині ці забобони переносяться на легальних, відповідальних операторів.
За словами голови UGC Антона Кучухідзе, безконтрольне розміщення гральних автоматів та допуск дітей до ігор створили негатив навколо ринку. Оскільки держава не мала ефективного бачення регулювання грального бізнесу, на цьому наживалися нелегальні гральні компанії, які не мали зобов'язань перед державою, не були соціально відповідальні та полювали за людьми, які страждають на лудоманію. Адже їм був вигідний будь-який програш.
«Легалізація грального бізнесу — частина великої політики щодо детінізації економіки. Законодавець взяв за основу найкращий міжнародний досвід легалізації гемблінгу, а саме — високу соціальну відповідальність. Тільки за високої соціальної відповідальності та помірного обмеження доступу до азартних ігор ризикованих споживачів цей бізнес може існувати та розвиватися. Тому завдяки урокам минулого та кращому досвіду інших країн ми маємо добрий робочий закон».
Антон Кучухідзе
голова Ukrainian Gambling Council
Проблема лудоманії в Україні
Офіційна статистика лудоманії, яку Всесвітня організація охорони здоров'я визначає як «патологічний потяг до азартних ігор», в Україні, на жаль, не ведеться. Проте з часів заборони грального бізнесу цей розлад дуже поширився, що пов'язано з розвитком альтернатив — нелегальних гральних закладів, пояснює кандидат психологічних наук, супервізор напряму психотерапії залежних Денис Старков.
За його словами, азартними іграми захоплюється багато молоді, і серед неї безліч тих, хто схильний до лудоманії. «Нині ігроманія вважається захворюванням на рівні із залежностями від хімічних речовин та алкоголю», — зазначає експерт.
Спеціаліст медичного центру лікування залежностей MedicoMente у Києві Сергій Худолій, медичний директор, кандидат медичних наук, лікар-нарколог, уточнює, що серед усіх пацієнтів із залежностями, які звертаються до клініки за лікуванням, частина ігроманів становить 20-25%.
На думку Антона Кучухідзе, згодом з'явиться офіційна статистика захворюваності.
«Політично знаково, що в Україні про проблему лудоманії згадали лише після легалізації азартних ігор, незважаючи на те, що вона була і раніше. Тому тепер проглядається ще й штучне нагнітання цього питання. Однак потрібно розуміти, що точну статистику важко давати, адже це пов'язано з обробленням особистих даних та конфіденційністю. Але згодом КРАІЛ як держрегулятор надасть якусь загальну цифру за певний період», — запевнив голова UGC.
Як держава протидіє поширенню ігроманії
В Україні проблему лудоманії насамперед регулює профільний закон про легалізацію азартних ігор. В його основі центральне місце відводиться соціальній відповідальності грального бізнесу, зокрема в питанні ігрової залежності. Відповідні юридичні механізми передбачені і для держрегулятора — Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), і для організаторів азартних ігор, і для громадян.
У вересні 2021 року КРАІЛ затвердила принципи відповідальної гри:
- ідентифікація онлайн-операторами азартних ігор та представниками наземного сегменту всіх гравців із метою недопуску до азартних ігор людей, які не досягли 21 року, та тих, у кого виражена лудоманія;
- можливість самообмеження та самоконтролю гравця;
- обмеження в стимулюванні програшу (бонуси, подарунки тощо);
- регулярне інформування гравців щодо ігрової залежності, відповідальної гри та діяльності спеціалізованих установ, які зосереджені на лікуванні лудоманії;
- проведення регулярних тренінгів для працівників гральних компаній;
- соціальна взаємодія для інформування суспільства та гравців.
Головним механізмом протидії поширенню ігроманії в Україні Антон Кучухідзе вважає створення реєстру лудоманів, і цей процес уже започаткований. Згідно із законом, особи з ігровою залежністю можуть бути внесені туди трьома способами:
- подання заяви безпосередньо від гравця;
- внесення імен своїх близьких до реєстру лудоманів членами сім'ї першої лінії спорідненості;
- обмеження доступу до гри за рішенням суду.
За його словами, нині також потрібно зосередитися на вирішенні технічних питань, зокрема наданні Міністерством охорони здоров'я списку медичних та спеціалізованих установ, куди люди могли б звертатися з питань лудоманії, та інших. З боку держави всі механізми вже розроблені, і найголовніше — вони працюють.
Проте державі допомагають і профільні організації. Наприклад, Ukrainian Gambling Council у межах реалізації політики соціальної відповідальності запустила безкоштовну цілодобову юридичну онлайн-консультацію з питань протидії розповсюдженню лудоманії (це питання ігрової залежності, самообмеження або обмеження інших осіб у доступі до азартних ігор). Писати потрібно на адресу електронної пошти [email protected].
«Дотримання принципів відповідальної гри — це той фундамент, на якому будуються партнерські відносини між державою, легальними організаторами азартних ігор та суспільством», — ідеться в повідомленні.
Запобігання лудоманії в Україні
Гральний бізнес в Україні перебуває в процесі становлення. І щоб викорінити в суспільстві стереотипи, посісти повноцінне місце в низці розважальних сервісів і пройти шлях регулювання, ігровій промисловості в нашій країні знадобиться не один рік. Окрім держави, важливу роль у цьому процесі відіграють ліцензовані оператори азартних ігор. Опитані компанії заявляють, що готові до викликів, засвоїли іноземний досвід та впроваджуватимуть його на українському ринку.
«ХВИЛЯ 4444»
«У компанії «ХВИЛЯ 4444» для регулювання питання ігроманії відстежують зміни в поведінці гравців, їх витрати та тривалість ігрових сеансів. У цьому питанні компанії допомагає онлайн-система управління», — розповідає операційний директор оператора «ХВИЛЯ 4444» Джон Ківінен. Однак, за його словами, в Україні не вистачає окремого профільного департаменту з питання лудоманії, від чого виграли б і гравці, і індустрія загалом.
«Індустрія платить безпрецедентні суми, найбільші у Європі, за право оперувати легально. Можливо, частина цих коштів могла би бути використана для підтримання вирішення окремих проблем гравців».
Джон Ківінен
операційний директор компанії «ХВИЛЯ 4444»
Favbet
«Розвиток відповідального гемблінгу та культури азартних ігор — це одне з наших основних завдань», — заявляють у Favbet. Компанія орієнтується на успішні кейси міжнародних операторів азартних ігор та досвід інших юрисдикцій. Водночас оператор вважає, що не зайвим буде:
- запровадити в Україні процедури самооцінювання, доступні гравцеві;
- надати клієнту можливості використовувати ліміти (на депозит, ставку, програш, час сеансу гри тощо), які можуть бути виставлені ним на певний термін самостійно, що допоможе контролювати себе та свою гру.
PokerMatch Ukraine
У PokerMatch активно вивчають питання відповідальної гри та планують стати покер-румом, який зможе якісно допомагати гравцеві впоратися з ігровою залежністю. За словами СЕО компанії Віктора Кириченка, компанія планує створити:
- спеціальну службу підтримки, яка надаватиме допомогу певному сегменту гравців: спільно з ними виявляти рівень залежності завдяки маркерам, які дають змогу зрозуміти, що людина потребує допомоги, та знаходити способи вирішення проблеми;
- опцію, завдяки якій гравець зможе обмежити себе в грі в румі самостійно;
- тест спільно з представниками охорони здоров'я, за допомогою якого людина зможе перевірити себе на рівень залежності.
Кириченко також вважає, що гральну сферу в Україні важливо правильно подавати та рекламувати, доносячи до людей, що гемблінг — це розвага, а не метод заробляння грошей. Крім того, для групи ризику провокаційний момент — це мікрокредитування, яке дає доступ до легких позик, і доки не буде чіткого регулювання сфери швидких кредитів, вони можуть провокувати та масштабувати ігроманію.
Як розпізнати та попередити лудоманію
«Варто розуміти, що до азарту схильні всі люди — деякі більшою, а деякі меншою мірою. Однак про лудоманію можна говорити, якщо в людини спостерігається зміна звичок, поведінки, способу життя», — пояснює менеджер Gambling Therapy Пол Дент. За його словами, це може виявлятися в нездатності контролювати частоту і тривалість ігрових сесій, фінансові витрати, тривалість проведеного за іграми часу, можливість зупинити гру в разі негативних наслідків».
Перші симптоми гральної залежності:
- збільшення частоти гри чи розміру ставки;
- підвищена дратівливість чи скритність;
- погіршення фінансового стану.
Щоб розпізнати ігрову залежність, Дент радить звертати увагу на близьких і друзів, які нескінченно позичають гроші, намагаючись повернути взяті раніше; постійно перевіряють свої телефони та стають більш скритні та дратівливі.
За словами фахівця, більшість людей грають відповідально: за статистикою менше 4% можуть зіткнутися з ігровою залежністю, і ця категорія гравців, дуже ймовірно, може мати проблеми з алкоголем, наркотиками або ментальним здоров'ям. Ефективні способи профілактики — заздалегідь встановлені власні правила: частота та регулярність гри, її бюджет, неприйнятність використання позикових коштів та можливості відіграти програш.
«А найголовніше — ставтеся до гри, як до розваги, способу отримати яскраві емоції і трохи ризикнути», — додає експерт.
Як лікують лудоманію в Україні
Хоча кількість людей, які страждають на лудоманію, за оцінками медиків, збільшується, профільних реабілітаційних центрів, державної програми лікування, а також відповідної асоціації, за словами фахівців, у країні поки що немає.
«Велика складність в Україні виникає з наявністю спеціалізованих центрів із лікування ігроманії. Принаймні я таких не знаю, можливо, їх немає взагалі. Зазвичай люди з лудоманією проходять реабілітацію в центрах, що спеціалізуються на залежності від хімічних речовин. Відсутність спеціалізованої допомоги для гравців — це проблема, оскільки, незважаючи на те, що це також залежність і механізм лікування загальний, вони мають певні психологічні особливості. Відмінностей досить багато для того, щоб долучати їх до однієї групи», — вважає Денис Старков.
Його слова підтверджує і Сергій Худолій, додаючи, що в Україні немає відповідної держпрограми лікування та асоціації, куди ігроман міг би звернутися за допомогою та підтримкою.
«Натепер у країні немає асоціації або єдиної групи фахівців, які проводили б оцінювання психічного стану людини, яка страждає на лудоманію; того місця, куди вона могла б звернутися, якщо перебуває на межі психічного зриву».
Сергій Худолій
спеціаліст медичного центру лікування залежностей MedicoMente в Києві, медичний директор, кандидат медичних наук, лікар-нарколог
Пол Дент зазначає, що для більш ефективної боротьби з ігровою залежністю в Україні можна визнати лудоманію проблемою охорони здоров'я, як це зроблено у Великій Британії, а не лише проблемою, з якою борються віч-на-віч залежні гравці.
Щодо процесу лікування людей, які страждають на ігроманію, то експерт зазначає, що це крайній захід. Насамперед важливо запобігти можливому розвитку залежності, наприклад, пояснюючи гравцям принципи відповідальної гри. Але якщо лікування не уникнути, то в Gambling Therapy вважають, що найбільш ефективний метод — лікування в стаціонарі.
Незважаючи на вищесказане, центри реабілітації для залежних від психоактивних речовин підходять і для лікування ігроманів. Такої думки дотримується практичний психолог, психотерапевт, голова секції психотерапії залежності Київської філії Української спілки психотерапевтів, член НПА та WAPP Ганна Марнауз.
За її словами, з ігроманами здебільшого працюють так само, як із залежними від хімічних речовин, тому що часто розлад супроводжується саме такими залежностями.
Процес лікування, за словами фахівця, довгий і триває від 3 до 5 років. Якщо випадок запущений і пацієнт, окрім розладу, має велику кількість боргів та кредитів, його рекомендовано ізолювати в центрі реабілітації, де є комплексний підхід та окрема програма для роботи із залежностями, чим займаються консультанти, психологи, психотерапевти, а за потреби — і психіатри.
Такі фахівці також будуть корисні, оскільки, за словами Старкова, згідно з міжнародними дослідженнями, лудоманія не піддається винятково медикаментозному лікуванню, а самі гравці не надто мотивовані проходити терапію. Не зайвими в лікуванні будуть і консультації з родичами, адже часто саме сім'я провокує зрив чи рецидив хвороби.
Худолій докладніше розповів про лікування ігроманів. Воно складається з трьох етапів:
- У разі надходження пацієнта до клініки проводиться його повна психодіагностика (визначається рівень тривожності, податливості до гри та реклами індустрії, наявність суїцидальних думок тощо).
- Другий етап — психостабілізація людини за допомогою специфічних фармацевтичних препаратів, після чого потрібна постійна глибока робота з психологом і психотерапевтом (щоб показати зворотний бік індустрії азартних ігор і донести, що вона призначена не для легкого заробітку, а для психологічного розвантаження). На цьому етапі застосовують специфічні процедури (гіпнотичний і якісний сугестивний вплив, препарати; всі ці засоби допомагають занурити людину в проблему та дати розібратися в реальних цілях гри).
- Третій етап — амбулаторна частина. Щоб домогтися в людини стійкої ремісії, їй рекомендують змінити телефонні номери, акаунти, електронну пошту — тобто прибрати всі тригери, які нагадуватимуть про гру повідомленнями.
«Важлива робота над собою і після закінчення реабілітаційного процесу: пацієнт має продовжувати спілкуватися з фахівцями та відвідувати терапевтичні групи для залежних клієнтів, а також групи само- та взаємодопомоги (наприклад, групу анонімних ігроманів). Надалі потрібно дотримуватися рекомендацій і не зупинятися у своєму розвитку».
Ганна Марнауз
практичний психолог, психотерапевт, голова секції психотерапії залежності Київської філії Української спілки психотерапевтів, член НПА та WAPP
Висновки. Україна показує, що здатна детінізувати багато сфер економіки, і легалізація азартних ігор — один із прикладів. Щоб змінити сприйняття суспільством ринку гемблінгу, доведеться пройти великий шлях, але вже зрозуміло, що стереотип щодо того, що з його запуском «усі почнуть грати», — не спрацював. Адже в законі закладено високу соціальну відповідальність з боку держави та бізнесу, а ринок готовий запроваджувати успішний міжнародний досвід в Україні, і перші кроки для цього вже зроблено.
Водночас важливим є питання лікування ігроманії в Україні. Поки що в країні немає вузькопрофільних клінік, держпрограми лікування, а також відповідної асоціації медичних фахівців, а тому потрібно на рівні держави вирішувати питання системної медичної допомоги людям, які страждають на лудоманію. Але це справа часу.
Читайте також
