На сучасному етапі розвитку суспільства індустрія розваг, елементом якої є азартні ігри, є невід'ємною складовою цивілізації.
Азартні ігри — це прибутковий бізнес, з одного боку, а з іншого – це діяльність, що здатна задати певної суспільної шкоди. У даній статті хотілося б розглянути питання легалізації азартних ігор крізь призму соціального ефекту.
Азартні ігри – вид розваг, який існує тисячоліттями. У різні часи в різних країнах до них був різний підхід: десь вони були заборонені, десь – дозволені. З упевненістю можна сказати, що такі ігри існували завжди, питання тільки в якому статусі — легальному чи ні. Так відбувається і сьогодні, адже існує велика кількість юрисдикцій, де азартні ігри заборонені повністю або частково.
- Читайте також: Українським ринком грального бізнесу зацікавилася міжнародна компанія — голова комітету Ради
Варто зазначити, що на практиці такі заборони не є ефективними, і азартні ігри все одно існують; при цьому відсутність регулювання і контролю призводить до ще більших проблем з ігровою залежністю, захистом гравців, сплатою податків і т. д. Яскравим прикладом подібної ситуації є зокрема й Україна, де, незважаючи на заборону азартних ігор з 2009 року, існував попит на них, а ринок знайшов способи його задоволення.
Соціальний ефект від легалізації азартних ігор
Перш за все пропонуємо розібратися, що означає поняття «лудоманія». Отже, лудоманія, або ігрова залежність, – це патологічна пристрасть до азартних ігор, яка проявляється у систематичній участі у гемблінгу. Лудоманія може викликати порушення в сімейній, освітній, соціальній, професійній та інших сферах життя.
Починаючи з 2018 року, залежність від азартних ігор включено до Міжнародної класифікації хвороб Всесвітньої організації охорони здоров'я та офіційно визнано психічним порушенням.
У світі існує ряд інструментів для боротьби з поширенням лудоманії. Одним з ключових механізмів, що демонструє ефективність у даному питанні, є встановлення принципу відповідальної гри.
Принцип відповідальної гри – це комплекс заходів, які проводяться організаторами азартних ігор з метою захисту гравців від можливого негативного впливу азартних ігор.
Серед ключових принципів, яких необхідно дотримуватися організаторам азартних ігор, можна відміітити наступні:
- заборона на участь неповнолітніх в азартних іграх. З метою реалізації цього підходу всі організатори азартних ігор обов'язково повинні проводити ідентифікацію потенційних гравців;
- встановлення граничних ставок. Організатори азартних ігор надають можливість обмежити суму коштів, які гравець може програти. Даний механізм дозволяє контролювати гравцям свої витрати на азартні ігри;
- самообмеження гравців. Організатор азартних ігор надає можливість обмежити участь в азартних іграх на встановлений період. Після встановлення такого обмеження гравець не може брати участь у грі до закінчення відповідного строку;
- публікація інформації про ігрову залежність та організації, які надають допомогу.
- проведення тренінгів для персоналу з метою виявлення залежних гравців та надання їм необхідної допомоги.
Роль держави у забезпеченні принципу відповідальної гри
Легальні азартні ігри дозволяють державі контролювати поширення лудоманії, що є неможливим, якщо такі ігри є нелегальними. Отже, шкода, якої може бути завдано нелегальними азартними іграми, істотно вище.
- Читайте також: Закон про легалізацію грального бізнесу: які умови?
У багатьох країнах існує класифікація азартних ігор в залежності від ступеня шкоди, якої той чи інший вид азартних ігор може завдати соціуму. Від такої класифікації залежить і рівень контролю з боку держави за конкретним видом азартних ігор. Наприклад, наземне казино і онлайн-казино вважаються більш ризиковими видами азартних ігор, ніж букмекерська діяльність і лотерея.
Державні органи різних країн встановлюють граничний вік для участі в азартних іграх. Так, у таких країнах, як США, Білорусь, частково Грузія, брати участь в азартних іграх дозволено з 21 року; в ряді інших країн – Іспанія, Угорщина, Великобританія – брати участь у гемблінгу дозволено особам, які досягли 18 років.
Законодавством також встановлюються вимоги щодо ідентифікації гравців, зокрема і для учасників онлайн-ігор — наприклад, ідентифікація за допомогою відеозв'язку, надання документів, Bank ID та інших видів ідентифікації.
- Читайте також: Рада підтримала легалізацію грального бізнесу
Не менш важливою також є фіксація в законодавстві інших механізмів боротьби з лудоманією, таких як можливість і терміни самообмеження, надання організаторам азартних ігор інформації про ігрову залежність, створення систем контролю і моніторингу за діяльністю операторів, обмеження реклами азартних ігор.
Законопроєкт про легалізацію азартних ігор в Україні передбачає більшість загальновизнаних механізмів боротьби з лудоманією, а також встановлює відповідальність за недотримання принципів відповідальної гри.
На завершення можна відзначити, що легальні азартні ігри, за умови грамотного підходу законодавців, приносять більше користі, ніж шкоди, оскільки держава отримує механізми контролю за організаторами азартних ігор, отже, і за поширенням лудоманії.
При цьому розвивається ціла сфера економіки, яка дозволяє отримувати додаткові надходження до бюджету, інвестиції та розвивати туристичний потенціал держави.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора