Верховна Рада підтримала 16 січня у першому читанні законопроєкт № 2285-д щодо легалізації грального бізнесу. Документ регулює одразу всі сегменти ринку азартних ігор: лотереї, казино, гральні автомати, покер, букмекерську діяльність.
Розміщувати гральні салони можна буде, як і обіцяв президент Володимир Зеленський, лише у п’ятизіркових готелях. Також буде дозволений онлайн-бізнес.
Підтримана сьогодні законодавча ініціатива суттєво не відрізняється від попередньої, оскільки в неї внесли лише дві правки: щодо підвищення віку гравців з 18 до 21 року та щодо заборони розміщення гральних автоматів на вулицях. Окрім цього, законопроєкт прописує наступні норми. Зокрема, на законних підставах в Україні зможуть працювати:
- онлайн- і офлайн-казино;
- букмекерські пункти, в тому числі й ті, які здійснюватимуть свою діяльність в інтернеті;
- гральні автомати;
- лотереї;
- заклади, які пропонуватимуть онлайн-покер.
Для кожного сегменту грального ринку буде створено окремий реєстр. А стежитиме за змінами в них уповноважений орган при Кабміні – Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор. До її складу увійдуть голова і шість членів. Комісія контролюватиме наявність ліцензій, а також дотримання умов, прописаних у документі.
Організаторів азартних ігор зобов'яжуть підключати спеціальне обладнання для передачі інформації до системи онлайн-моніторингу.
З 2009 року всі види азартних ігор, окрім лотерей, були під забороною. 19 грудня Верховна Рада розглянула законопроєкт щодо легалізації грального бізнесу в Україні, але відправила його на доопрацювання. Після цього майже за добу Нацполіція, керуючись відповідним рішенням уряду, закрила 5,3 тис. незаконних гральних закладів, вилучила 4,4 тис. одиниць грального обладнання вартістю 51,3 млн грн та відкрила 250 кримінальних проваджень.
Учасники ринку схвалюють підтриманий депутатами законопроєкт, однак вбачають в ньому певні недоліки, які Раді необхідно врахувати до другого читання.
Законопроєкт не ідеальний, прокоментували 
у пресслужбі міжнародного холдингу Parimatch. «Ми до кінця не розуміємо, чому весь гральний бізнес має бути тільки в готелях. Крім того, депутатам необхідно до наступного засідання збалансувати вартість ліцензій і податкове навантаження».
Також залишається незрозумілим, як уповноважений орган, який передбачений документом, здійснюватиме контроль. Для бізнесу легалізація – це полегшення, оскільки будуть чітко прописані правила, створені інвестиційні умови, проводитиметься збалансована податкова політика.
«Реальний термін запуску системи онлайн-моніторингу, яка, відповідно до законопроєкту, запрацює через 2,5 роки, не більш як пів року. Депутати пропонують продати «вхідні квитки» на ринок, який потім 2,5 роки житиме без контролю з боку держави. А тим часом ніхто не знатиме справжніх об’ємів ринку, скільки там грошей, які доходи, скільки людей регулярно грає, який «середній чек», кому і на підставі чого здійснювалися виплати».
«Правка щодо вікових обмежень існує в багатьох країнах, а от заборона розміщення гральних автоматів на вулицях завадить розвиватися «сірому» ринку. Серед мінусів законопроєкту – заборона офлайн-покеру. Великі івенти з покеру залучають додаткових туристів з дуже непоганим майновим статусом.
У середньому один покерний турнір приносить близько $45 млн. Такі івенти країна може проводити 4-5 разів на рік. Також потрібно розібратися з вартістю ліцензій на казино — вони досить дивні. Наприклад, вартість для готелю, в якому 200 номерів, одна, а для готелю, де від 150 до 200 номерів — вдвічі більша. Це виглядає як лобістська ідея.
Зауважу, що коли запрацює легальний ринок, контроль над ним здійснюватиме не лише держава, а й легальний бізнес. Зміни ми побачимо через рік після набуття законом чинності, не раніше».
«Цей законопроєкт найвигідніший гравцям, у яких уже є розвинута інфраструктура, наприклад, готелям, букмекерам чи лотереям. Тобто ті, хто працював в «тіні», зараз у кращому становищі, ніж нові гравці. У них все вже практично є — потрібно лише все це оформити документально.
Але у документа є мінус – поділ готелів та зміна акцентів, про які говорив президент. Тобто немає преференцій, які б розвивали туристичний кластер. Немає заохочень для будівництва під казино готелів трьох та чотирьох зірок. Виходить, що те, заради чого усе це організовувалося, нівелюється».
Читайте також
