Більшість союзників США, окрім Великої Британії та Франції, довгий час покладалися на американську «ядерну парасольку» і не прагнули мати власну ядерну зброю. Проте за президентства Дональда Трампа деякі країни почали замислюватися про можливе зникнення цього захисту та розробку власної зброї стримування.
В Україні теж лунають такі заклики, тому 
вирішив з’ясувати, чи має Україна матеріальну та технологічну базу для створення власної ядерної зброї та наскільки це реально. З цим питанням ми звернулися до Маргарити Раєць, експертки з ядерної безпеки з понад десятирічним досвідом роботи у сфері, зокрема на підприємствах структури Держагентства з управління зоною відчуження. Вона також є співзасновницею українського представництва міжнародної мережі жінок-професіоналок атомної енергетики Women in Nuclear (WiN) Ukraine, яке працює з 2020 року.
Чому Україна позбулася власної ядерної зброї
Україна мала ядерну зброю за часів Радянського Союзу. Чи виготовляла вона її, чи її елементи?
Ніколи, навіть коли вона була у складі Радянського Союзу, Україна не займалася безпосередньо виготовленням ядерної зброї. Завод «Південмаш» у Дніпрі виготовляв носії для ядерної зброї, а саме міжконтинентальні балістичні ракети. Також важливо зазначити, що Україні ніколи не надавали доступ до пускових кодів, які потрібні для її запуску. Тобто, це все було засекречено.
Водночас повний цикл розробки, збагачення матеріалів і виробництва ядерних боєголовок відбувався виключно на території росії. Лише в деяких містах, як-от у місті Челябинськ-65 та іще декількох містах в росії був залучений весь цикл створення і розробки ядерної зброї. Тому важливо зазначити, що як і тоді історично, так і зараз жодного компонента, який необхідний для створення ядерної зброї, в Україні не існує.
У чому різниця між брудною, стратегічною, термоядерною та іншою ядеркою (відео)
Який був головний аргумент для того, щоб Україна відмовилася від ядерної зброї?
По-перше, хочу сказати, що ніякого суспільного обговорення щодо того, чи хоче держава і громадськість позбутися ядерної зброї і стати без'ядерною країною, чи хоче обрати інший шлях, не було.
Також важливо зазначити тиск з боку російських спецслужб, які, звісно, не хотіли, щоб після розпаду СРСР Україна залишалася з ядерним статусом.
По-третє, ядерний арсенал є вкрай коштовним, звичайно, Київ не мав таких коштів. До того ж були і зовнішній тиск, і політична розгубленість.
Чи був сильним тиск з боку США у ті часи?
Вони, звісно, це тиском не називали. Але тоді наші дипломати тільки починали будувати українську державність, а США вже були досвідченими у дипломатії.
Найлегше когось звинувачувати, особливо тих, хто сильніший. Але завжди складно зазирнути вглиб себе. Президент Кучма сам зазначав у своїх мемуарах, що шкодує про певні рішення, і що в той час українська дипломатія лише набирала досвіду. Можливо, за інших обставин рішення могло б бути іншим.
Президенти росії, США та України підписують Будапештський меморандум 5 грудня 1994 року. Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї
Чи може Україна виробляти ядерну зброю
У нас взагалі є матеріальна база для виготовлення ядерної зброї?
Власне, для виготовлення ядерного матеріалу в подальшому для ядерної зброї, є два шляхи: перший – урановий, другий – плутонієвий.
Уранова руда видобувається в Україні, але потім вона потребує збагачення в спеціальних центрифугах. Їх в Україні немає. Плутоній добувається з того ж урану завдяки відпрацьованому ядерному паливу в звичайних реакторах АЕС. Також є плутоній спеціальний, збройовий, який також виготовляється з урану за допомогою спеціальних установок. Ні першої установки для уранового шляху, ні другої установки для плутонієвого шляху в Україні немає.
За часів СРСР у Харкові був такий завод подвійного призначення. Наразі він так не працює. Також необхідно ще мати завод зі збирання боєголовок, бо ці компоненти ядерної боєголовки повинні збиратися з високою точністю, тобто їх не збереш на якомусь звичайному машинному заводі.
Інша вкрай важлива умова – це ядерні випробування, ядерні тестування. Жодна зброя не може бути застосована без попереднього тестування. Потрібно перевірити її боєздатність, що все добре працює, вона виконає свою місію.
Багато хто чув про Казахстан і випробування в Семипалатинську, де досі населення страждає від онкологічних захворювань. Проводити такі тестування – це вибір проти екології та людяності. Чесно кажучи, навіть якби припустити можливість таких випробувань, в Україні немає території, яку можна було б використати без катастрофічних наслідків для екології та населення.
На фото «Південмаш» в Дніпрі
Україна наразі не має навіть теоретичної бази для розробки ядерної зброї?
Ні, ми не маємо її навіть на папері. Те, що ми маємо і що залишилося у спадок, це такі крихти, які навіть не варті уваги. Навіть якби була політична воля і кошти, питання людей, часу, технологій, інфраструктури – це такий, знаєте, замкнений цикл замкненого циклу вироблення ядерної зброї.
Скільки орієнтовно треба витратити для створення ядерної зброї?
Це питання побудови ядерної інфраструктури:
- центрифуга – $3-5 млрд не менше;
- реактори спеціальні – також $2-4 млрд;
- хімічні заводи, переробки та радіохімії – теж $1-2 млрд;
Скільки часу може піти на розбудову таких виробництв для ядерної зброї, якщо починати програму з нуля?
Це десятки років і це десятки тисяч вчених різних галузей. Це не тільки фізики-ядерщики, які в нас класні, яких у нас багато, частина працює в тому ж МАГАТЕ. Але і суміжні фахівці: юристи, охоронці, хіміки, біологи, екологи – це ціла когорта експертів.
Українським інтернетом гуляє мем про незвичні землетруси у Чернівецькій області – нібито тестування ядерної зброї. Чи реально провести тестування під землею?
Звісно, можливо все, але чи уявляєте ви вибухову силу ядерної зброї? Її наслідки мають бути набагато сильнішими за легкий землетрус.
В чому секрет успіху Ізраїлю та швидкості проєкту «Манхеттен»
Наскільки тоді успіх Ізраїлю у створенні ядерної зброї є прецедентом для України?
Це скоріше не прецедент, а виняток з правила. Ізраїль зайнявся своїм питанням ще до 70-х років, коли не було навіть договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Ізраїль ніколи публічно не декларував, що він має чи розробляє ядерну зброю, чи що тестує її в Південній Африці в 79-му році, чи що Франція допомагає в цьому Ізраїлю.
Плюс США, які толерують політику Ізраїлю. Тому Ізраїль зробив свій вибір ще давно. У нього була інша історична траєкторія. Була і стороння допомога, не без цього.
В чому тоді успіх настільки швидкого проєкту «Манхеттен»? Чи можна в теорії зробити ядерну зброю швидше?
Підготовка до першого вибуху ядерної бомби, Нью-Мексико, США, 1945 рік
До того ж я хочу наголосити, що на відміну від росії, яка теж, до речі, є учасницею договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯО), при цьому шантажує нас пусковими установками в Білорусі, в України немає можливості порушувати ДНЯО. Якщо вона це зробить, це санкції, ізоляція, це доля Північної Кореї.
Порушення ДНЯО призвело б до жорстких санкцій, міжнародної ізоляції та втрати підтримки партнерів, що було б критичним для України в нинішніх умовах. Це була б дипломатична катастрофа.
Що таке ядерна зима і до чого може призвести масштабна війна (відео)
Тобто в сучасних умовах неможливо секретно розробити ядерну зброю, як це зробив Ізраїль?
Порушенням ДНЯО ще вважається будь-яка дія, яка суперечить його положенням. А-ля секретна якась незадекларована діяльність щодо розробки, тобто створення програми, вважається порушенням.
Наприклад, якби ми відмовились від інспекції МАГАТЕ на якийсь з наших об'єктів, то це теж було б порушення ДНЯО. Міжнародне агентство з ядерної енергії слідкує, щоб всі країни дотримувалися своїх зобов'язань. Це інспекції, це перевірки незадекларованої діяльності, як ви кажете, таємної.
Тобто щось робити секретно, ну ми не в тому становищі. І знов-таки, це питання грошей, наукового потенціалу і технології інфраструктури.
Також знову наголошу, що Україна суворо дотримується міжнародних зобов'язань і перебуває під жорстким контролем міжнародних інспекцій, тому будь-яка незадекларована діяльність була б негайно виявлена.
У Financial Times з'явилася інформація про те, що Японія, Південна Корея, Німеччина та Польща розглядають можливість виробництва власної ядерної зброї. Виходить, це нереально у рамках чинного міжнародного законодавства?
Ну давайте так, «задумалися». Обіцяти – не значить одружитися. І казати – не значить робити. Звісно, світ змінюється. Але жодна правова держава, яка дотримується усіх міжнародних зобов'язань, на себе взятих, яка є учасницею МАГАТЕ, принаймні зараз, не зробить нічого, щоб суперечило політикам, рекомендаціям ДНЯО та МАГАТЕ.
Звісно, вони можуть про це думати. Світ може змінитися. Але поки я не бачу, щоб це було реально. З точки зору фаховості, то я думаю, що найближчим часом точно ні.
Читайте також
