Сьогодні Україна та світ згадують трагедію Чорнобиля, що сталася 26 квітня 1986 року. Натепер ядерна катастрофа, або принаймні ядерне забруднення, загрожує Україні та Європі також через недбалість російських окупантів, що захопили Запорізьку АЕС.
Не припиняються й натяки про можливе використання ядерної зброї росією в Україні. Утім, це не єдині ядерні загрози, які непокоять світову спільноту. Зокрема, ядерну бомбу може виготовити Іран, неспокійною є й ситуація з Північною Кореєю. Чому переговори з ними зайшли в глухий кут і що може зробити Захід?
Ядерна бомба Ірану: буде готова за пару тижнів?
Переговори між Іраном і західними державами щодо ядерної програми Тегерана знову зайшли в глухий кут, пише The Conversation.
Держсекретар США Ентоні Блінкен, зокрема, заявив, що переговори щодо ядерних ініціатив Тегерана більше не є пріоритетом для адміністрації Джо Байдена. Сам Іран тим часом не тільки продає безпілотники та ракети росії для війни в Україні, а й наближається до створення ядерної зброї.
За даними Міжнародного агентства з атомної енергії, Тегеран уже збагатив уран до 84%, що трохи менш як 90%, необхідні для створення бомби.
Наприкінці березня голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив, що Іран теоретично може виготовити бомбу за два тижні, а власне ядерну зброю – за кілька місяців.
Що пішло не так із переговорами між Заходом та Іраном
Протягом останніх двох років США та ЄС докладали зусиль для того, щоб відновити ядерну угоду, відому як Спільний всеосяжний план дій (JCPOA). ЇЇ у 2018 році скасував Дональд Трамп.
Утім, переговори провалювалися раз за разом через максималістичні вимоги Тегерана, що включали не тільки зняття санкцій, а й, наприклад, вилучення Корпусу вартових ісламської революції зі списку іноземних терористичних організацій США.
Але проблеми є й із самою угодою. Хоча її прихильники у ЄС і США стверджують, що вона значно обмежила ядерний потенціал Ірану, лише за два роки ядерна програма Тегерана розширилася й не збирається згортатися. Велике питання, що саме далі робитиме Іран.
Видання зазначає, що після революції 1979 року іранські лідери демонстрували обережний і повільний підхід до ухвалення важливих рішень. Проте створення ядерної зброї, безумовно, було б відтоді найбільш значущим стратегічним рішенням.
Чи може Захід зупинити Іран
The Conversation вважає, що Захід може відмовитися від наполягання на угоді з Іраном, проте продовжити тиск на Тегеран економічно й дипломатично у своїй підтримці народу країни в його боротьбі за кращу державу.
Отже, лідери Ірану не відчуватимуть прямих зовнішніх загроз існуванню режиму. Іранські лідери на тлі протестів у країні неодноразово наголошували, що ядерна угода є не зовсім мертвою, що говорить про те, що Тегеран не готовий до ризиків зриву переговорів взагалі.
На думку авторів матеріалу, чим довше баланс сил між іранським народом і урядом залишиться невизначеним, тим менш імовірно, що режим ухвалить тверде й швидке рішення щодо ядерної зброї.
Ядерна загроза від Північної Кореї: що пообіцяв Байден
Ще одна ядерна загроза у світі – це ризик використання ядерної зброї Північною Кореєю, зокрема й проти Південної Кореї, пише The New York Times.
Разючим доказом існування такої загрози видання називає обіцянку Джо Байдена захищати Південну Корею від ядерного удару.
За чотири роки після того, як дипломатія Дональда Трампа щодо Південної та Північної Кореї зазнала краху, арсенал ядерної зброї Північної Кореї розширився настільки швидко, що американські та південнокорейські чиновники припинили вести точний підрахунок.
Ракетні випробування Північної Кореї проходять настільки часто, що викликають у Сеулі більше знизування плечима, ніж гучні заголовки.
Зараз малоймовірно зробити роззброєння Північної Кореї реальною метою. Замість цього, за словами американських чиновників, можливо застосування політики «розширеного стримування», а власне обіцянки використати ядерний арсенал США в разі ядерної атаки Північної Кореї на Південь.
Ядерний арсенал Північної Кореї: зрівнятися з Британією
Акцент на стримуванні є разючим визнанням того, що всі інші спроби приборкати ядерну програму Пхеньяна за останні три десятиліття зазнали невдачі.
Це також має на меті придушити заклики Південної Кореї до власного ядерного арсеналу з огляду на дуже віддалену ймовірність того, що Північна Корея ухвалить самогубне рішення застосувати ядерну зброю.
Швидке розширення можливостей Північної Кореї є предметом постійного взаємного занепокоєння.
На нещодавній конференції з питань безпеки, проведеній Корейським проєктом Гарвардського університету, кілька експертів заявили, що, на їхню думку, метою пана Кім Чен Ина було наблизитися до розміру арсеналів Великої Британії та Франції, кожен з яких містить від 200 до 300 одиниць зброї.
Північна Корея відмовилася відповідати на низку публічних і приватних повідомлень від пана Байдена та його помічників.
Чому з Північною Кореєю важко домовитися
Переговори з Північною Кореєю важко вести ще й тому, що зовнішнє середовище не є для цього сприятливим на тлі розширення ядерного арсеналу Китаю (план – 1500 одиниць зброї до 2035 року) та погроз росії скинути ядерну бомбу на Україну.
«Це не те зовнішнє середовище, у якому легко вести розмову з Північною Кореєю, – вважає професор Джорджтаунського університету Віктор Ча, який керував політикою щодо Півночі за часів адміністрації Джорджа Буша.
У п’ятницю голова МЗС Північної Кореї Чхве Сон Хуей повторила неодноразову заяву лідерів країни, що статус Північної Кореї як ядерної держави світового рівня є «остаточним і незворотним».
Нова впевненість Північної Кореї в розширенні арсеналу, за словами американських чиновників, частково пояснюється зміною у відносинах із Китаєм.
Раніше США працювали з Пекіном — постачальником критичної енергії й торгівлі на Північ, щоб приборкати країну.
Тепер, замість того, щоб розглядати Північну Корею як непокірного, розлюченого сусіда, Китай вітає її разом із росією та Іраном як частину того, що офіційні особи Білого дому називають коаліцією потерпілих.
Ядерні випробування: Північна Корея може вдарити по США
Останні випробування Пхеньяном міжконтинентальних балістичних ракет свідчать про те, що тепер Північна Корея майже напевно може досягти території США, навіть якщо її здатність вражати конкретні цілі є неточною.
Протягом останнього року Північ закріпила ядерний потенціал у своїх законах і почала говорити про свої можливості першого удару.
27 березня Північна Корея також оприлюднила фотографії пана Кіма під час огляду Hwasan-31 — невеликого стандартизованого набору ядерних боєголовок, який можна встановити на різні ракети та безпілотники, здатні нести ядерну зброю.
Отже, Північна Корея демонструє здатність масово виробляти стандартизовані ядерні боєголовки.
Офіційні особи Південної Кореї заявили, що деякі заяви Північної Кореї, як-от передбачувані можливості її підводних безпілотників і надзвукових ракет, були перебільшеними.
Попри ці загрози поки що офіційні особи Південної Кореї говорять, що не вимагатимуть повернення американської тактичної ядерної зброї до їхньої країни.