Війна рф проти України прискорила руйнування міжнародної архітектури контролю над озброєннями та призвела до його нарощування в усьому світі. Чимало країн нині занепокоєні й збільшенням арсеналів ядерної зброї в різних країнах. Чи дійсно можливе збільшення «ядерного клубу», дослідило 
.
Відмова від домовленостей
21 лютого 2023 року Володимир Путін заявив, що росія зупиняє свою участь у договорі ДСНО-3 (Договір про стратегічні наступальні озброєння). Він був укладений між росією та США у 2010 році й передбачав скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
Так, згідно з договором, росія та США мали скоротити свої розгорнуті ядерні заряди до 1 550 одиниць кожна. Також була вимога щодо носіїв: міжконтинентальні балістичні ракети, ракети на підводних човнах і бомбардувальниках мали бути скорочені до 700 одиниць для кожної зі сторін. Кількість пускових установок — до 800 одиниць.
Зупинення участі росії в ДСНО-3 означає, що вона не надаватиме США інформацію про свої ядерні боєголовки та засоби доставлення.
«Звичайно, розвідувальна техніка США дає змогу певною мірою відстежувати ядерне озброєння росії, проте повної інформації Штати не матимуть. Це може дозволити росії збільшувати ядерний арсенал. Також Путін заявив про можливе відновлення ядерних випробувань. Це означатиме, що рф працює над удосконаленням ядерних озброєнь і те, що гонка ядерних озброєнь відновлюється. Адже США змушені будуть у відповідь також нарощувати й вдосконалювати свій ядерний арсенал».
Олександр Хмелевський
незалежний експерт, к.е.н.
Експерт вважає, що причиною припинення договору є спроба росії тиснути на Захід, щоб змусити його припинити підтримку України. Водночас росія повністю не розриває договір, а лише тимчасово зупиняє його, залишаючи собі поле для маневру. У разі якщо Захід піддасться на ядерний шантаж, росія відновить свою участь у договорі.
Ще одна спроба тиску на Захід — це заплановане розміщення ядерних озброєнь у Білорусі.
Геннадій Касай, народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, розповів, що на цьому тлі цілком імовірними виглядають сценарії подальшого розміщення ядерної зброї в інших країнах і навіть продаж їм цієї зброї або технологій для створення такого озброєння:
«Якщо зважати, що головними союзниками Москви сьогодні стали авторитарні режими й ті, кого самі росіяни вважають терористами, ядерна зброя зусиллями рф може опинитися в дуже сумнівних руках. Така безвідповідальність і хаотичність дій — більша небезпека, ніж можлива гонка ядерних озброєнь».
Він підкреслив, що рф може піти й на нарощування ядерного потенціалу, але це «змагання» вже на старті, найімовірніше, буде програно економічно. Гонка озброєнь потребує великих ресурсів, яких у рф немає. Ба більше, вони на порядок менші за ресурси її потенційних конкурентів.
До речі, протягом найближчих років значна частина російських ядерних боєголовок вичерпає свій граничний строк зберігання. Тому росія буде змушена їх утилізувати, в іншому разі вони становитимуть загрозу вже для самої рф.
Реакція світу – нарощування ядерних запасів?
Хоча нині провідні ядерні держави демонструють певну стриманість, проте низка країн і далі працюють над створенням ядерної зброї.
За розвитком подій пильно стежить Китай. Формально він не обмежений угодами про контроль над ядерною зброєю, тому може збільшувати свій арсенал. Власне, саме Китай викликає найбільше занепокоєння США. Не виключено, що саме нарощування ним ядерних запасів призведе до того, що США самі вийдуть із ДСНО-3 і розпочнуть модернізацію свого ядерного арсеналу.
Геннадій Касай вважає, що у світі й раніше не було досконалої системи контролю за ядерними озброєннями:
Політолог Дмитро Воронков підкреслює, що активності щодо ядерної зброї можна очікувати лише з боку невеликих держав, як-от КНДР. Але йтиметься радше про нові випробування, а не про нарощування кількості.
Окрім поодиноких винятків, раніше весь «ядерний клуб» дотримувався неформальних правил поведінки, зокрема й неприпустимості безпричинно «гратися» зі зброєю масового ураження.
А нині рф є джерелом хаосу в «ядерному клубі» країн: поширює небезпечні фейки про «брудну бомбу» в Україні, веде бойові дії в Чорнобилі та перетворила Запорізьку АЕС на військову базу, постійно погрожує використанням свого ядерного потенціалу, а російські пропагандисти називають конкретні цілі: Берлін, Париж, Лондон, Анкара, Вашингтон.
Мовою цифр: скільки ядерної зброї залишається у світі
Приблизно 2 тис. ядерних боєголовок у світі були в стані підвищеної бойової готовності станом на 2022 рік, причому майже всі вони належали росії чи США, повідомляє Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI).
За його інформацією, із загального боєзапасу світу приблизно 12 705 боєголовок на початок 2022 року були на військових складах для потенційного використання. З них приблизно 3 732 боєголовки було розгорнуто в стані шахтно-ракетного та повітряного базування, а майже 2 тис. були в стані підвищеної боєготовності.
Дев'ять ядерних держав — США, рф, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль і КНДР — далі модернізують свої арсенали.
Росія та США разом мають більш як 90% усієї ядерної зброї. А Китай перебуває в процесі суттєвого розширення свого арсеналу ядерної зброї, включно з будівництвом понад 300 нових ракетних шахт.
Зі свого боку Дмитро Воронков не вважає, що російсько-українська війна спровокує нову гонку ядерного озброєння.
«Глобально я таких загроз не бачу. Бо великі ядерні держави й на сьогодні мають достатню кількість ядерної зброї, щоб знищити ворога. Інша справа, що є такі держави, які використовують момент для того, щоб теж набути статусу ядерної держави. Наприклад Іран. Але в мене є сумніви, що йому це вдасться, бо щодо цього питання за ним стежать США, і в разі потреби реакція буде жорсткою. Світова архітектура безпеки дійсно порушена, тому варто чекати гонку озброєння, але не ядерного. Це передусім далекобійні ракети, високоточні РСЗО, авіація та безпілотники. І ця гонка вже розпочалася».
Дмитро Воронков
політолог
Шантаж України «ядерною зимою»
У будь-якому випадку для України залишатиметься актуальною загроза як застосування ядерної зброї, так і можливих «ядерних» провокації з боку рф.
Геннадій Касай зазначає:
Приклад України, яка добровільно відмовилася від ядерної зброї, а потім стала жертвою агресії, свідчить про те, що в сучасному світі міжнародні угоди та гарантії не діють. Тому наявність у країни ядерної зброї може стати потужним чинником стримання агресорів. Хоча теоретично Україна має підстави відновити свій ядерний статус, експерти не дуже вірять у реальність такого кроку.
Читайте також
Маркетолог + підприємець: формула ефективної співпраці, аби збільшити доходи бізнесу х2
Публічний чи приватний інтерес? Статус юридичних осіб у контексті антикорупційного законодавства
