Facebook Pixel

Тінь Чорнобиля: чи діють у Європі старі атомні реактори та чи можливі аварії на нових

АЕС Європи: чи є ризики аварій та чи всі станції мають сучасний захист. Фото: depositphotos.com

АЕС Європи: чи є ризики аварій та чи всі станції мають сучасний захист. Фото: depositphotos.com

26 квітня 1986 року, 37 років тому, сталася Чорнобильська катастрофа, що поставило під сумнів безпечність атомної енергетики.

Аварія на Фукусімі у 2011 році також підтвердила наявність ризиків повторення катастроф на АЕС. Крім цунамі, ризики катастроф на АЕС підвищує й війна: в Україні нові ризики спричинила окупація ЧАЕС російськими військовими у 2022 році, а також окупація Запорізької АЕС.

Попри події в Україні різні країни мають різні погляди на майбутнє ядерної енергетики.

Наприклад, Німеччина зобов’язалася повністю закрити свої АЕС після аварії на Фукусімі 2011 року та завершила процес навесні 2023 року, тоді як Фінляндія запускає нові реактори.

Чи є ризики від роботи сучасних АЕС у Європі, як країни радять громадянам захищатися від радіації в разі аварії та готують плани евакуації на випадок катастроф, пише EuroNews.


Велика Британія: закрити вікна та стежити за новинами

Військово-морська база Портсмут з висоти пташиного польоту. Фото: Wikipedia

Військово-морська база Портсмут з висоти пташиного польоту. Фото: Wikipedia

Мешканці, що живуть поблизу бази Королівського військово-морського флоту в Портсмуті, Англія, отримали докладні поради від місцевої ради щодо того, що робити в разі ядерної аварії.

Їм говорять, що хоча будь-яка ядерна аварія, найімовірніше, буде невеликою та локалізованою в межах бази, люди однаково можуть піддаватися впливу радіоактивних частинок. Тому мешканцям радять:

  • залишатися всередині приміщень;
  • закрити всі двері та вікна;
  • вимкнути вентилятори, кондиціонери та каміни, які забирають повітря ззовні;
  • не користуватися мобільними телефонами, аби не перевантажити мережу;
  • слухати радіо та читати новини в інтернеті.

Франція: загрози від одиниці до Чорнобиля

АЕС Блайе у Франції. Працює з 1981 року. Фото: Wikipedia

АЕС Блайе у Франції. Працює з 1981 року. Фото: Wikipedia

У Франції загрози можливої ядерної аварії оцінюються за шкалою від 1 до 7, де сім означає Чорнобиль.

У країні діють 56 атомних електростанцій, і на випадок аварії уряд радить людям мати тривожну валізку, що міститиме:

  • набір для екстреної допомоги з необхідними ліками;
  • копії важливих документів;
  • запасний одяг, їжу та воду.

У разі аварії людям наказано:

  • сховатися в приміщеннях із закритими вікнами;
  • прийняти таблетки йоду, щоб протистояти радіаційному отруєнню.

Іспанія: сховатися та чекати на інструкції

АЕС Трільйо в Іспанії. Працює з 1988 року. Фото: Wikipedia

АЕС Трільйо в Іспанії. Працює з 1988 року. Фото: Wikipedia

В Іспанії, де сім атомних електростанцій виробляють приблизно 20% енергії, уряд підготував поради десятком різних мов на випадок радіаційної загрози.

Місцевим мешканцям радять:

  • потрапити всередину приміщення;
  • закрити вікна та двері;
  • стежити за оновленнями інструкцій безпеки.

Швеція: триматися подалі та знайти «щит»

Атомна електростанція Форсмарк у Швеції. Працює з 1980 року. Фото: Wikipedia

Атомна електростанція Форсмарк у Швеції. Працює з 1980 року. Фото: Wikipedia

У Швеції, де діють шість реакторів на трьох АЕС, влада випустила такі поради:

  • триматися на достатній відстані від джерела радіації;
  • перебувати на забрудненій території якомога менше часу;
  • закрити себе «щитом» від джерела радіації, наприклад, перебуваючи в закритому приміщенні.

Найстаріший реактор у світі та радіоактивні відходи

АЕС Бецнау у Швейцарії. Працює з 1969 року. Фото: Wikipedia

АЕС Бецнау у Швейцарії. Працює з 1969 року. Фото: Wikipedia

Вчені із женевського Інституту біосфери докладно розглянули збитки, які може спричинити аварія на одній із п’яти АЕС Швейцарії, де досі діє найстаріший у світі реактор Бецнау I.

Згідно з їхніми висновками, аварія у Швейцарії потенційно може вплинути на 16 — 24 млн європейців, залежно від погоди, з тисячами смертей, пов’язаних із радіацією, за межами країни.

Деякі країни вже вивели з експлуатації старі реактори. Наприклад, уже закритий найстаріший реактор Великої Британії Селлафілд, що працював десятиліттями.

Королева Єлизавета II відкриває атомну електростанцію Колдер-Холл 17 жовтня 1956 року. Фото: Wikipedia

Королева Єлизавета II відкриває атомну електростанцію Колдер-Холл 17 жовтня 1956 року. Фото: Wikipedia

Пожежа 1957 року на ньому призвела до викиду радіоактивних частинок у повітря, які було виявлено в Скандинавії та Німеччині, відходи неодноразово скидалися в Ірландське море.

Операція з очищення зони навколо реактора обходиться британській державі у 2,25 млрд євро на рік і містить значні ризики того, що додаткові радіоактивні відходи викидатимуться в морську воду, що зачепить Ірландію, Ісландію та північно-західну Європу загалом.

Нові АЕС безпечніші

На щастя, малоймовірно, що європейці опиняться під впливом радіації після аварії на сучасній АЕС – хоча це й не зовсім неможливо, зазначає видання (це не скасовує ризиків забруднення через можливу аварію на Запорізькій АЕС).

Те, що зробило вибух у Чорнобилі 1986 року таким катастрофічним, полягало в поєднанні поганого дизайну, неадекватних практик безпеки, неправильно проведених випробувань і плутанини в інформації після події.

Більшості із цих чинників немає, коли йдеться про сучасний сектор ядерної енергетики у Європі.

Крім того, меншими будуть і масштаби евакуації. Коли у 2011 році атомна станція «Фукусіма-Дайчі» в Японії була пошкоджена цунамі, японська влада евакуювала 109 тис. людей.

АЕС Фукусіма Дайчі. Фото: Wikipedia

АЕС Фукусіма Дайчі. Фото: Wikipedia

Але коли британські дослідники Вільям Наттолл і Філіп Томас провели експеримент, щоб побачити, що буде необхідно, якщо подібна катастрофа трапиться на півдні Англії, зʼясувалося, що для евакуації потрібно буде залучити лише сусіднє село.

Проєкт Чорнобиля та нехтування протоколами безпеки стали причиною масового викиду радіації; сучасніші реактори із захисними оболонками зазвичай не становлять такого самого рівня ризику.

Подякувати 🎉