Наскільки мені необхідно зробити цю покупку? На що я витрачаю кошти? Погане рішення коштувало мені збитків – чому це сталося і як можна було зробити інакше?
З цих питань можна почати фінансову грамотність, на думку директора Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv Володимира Вахітова. Проте управління власними фінансами не обмежується трьома простими порадами.
Людський мозок хоче спожити все тут і зараз в моменти тотальної невизначеності – наприклад, війни. У таких умовах можна розгубитися, як зробити вдалу інвестицію, піддатися спокусі миттєвого багатства чи протринькати наявні кошти. Як управляти фінансами раціонально навіть у війну – 
переказує основне з інтерв’ю SPEKA.
Економічні рішення під час ризиків і невизначеності
Людський мозок погано визначає ймовірності, навіть коли можна вирахувати їхню частотність. Ми знаємо, що один лотерейний білет із 10 000 – виграшний. Проте ми не знаємо, чи прилетить ракета і я отримаю поранення через це або чи загостриться через стрес якась хвороба. У нас немає інформації, щоб до цього підготуватися.
Ці принципи розповсюджуються на управління фінансами. Коли людина рахує суму пенсійних заощаджень, вона зважає на потреби під час нинішнього періоду. А потім дивується шаленій сумі для відкладень на майбутнє. Люди не вірять, що вони зможуть її зібрати або заробити. Насправді ж потреби потім можуть збільшитись або зменшитись.
Важлива риса людей — прагнути спожити зараз, ніж відкласти на потім. Правильно сприймати «зараз» теж важливо. Так погано, як було на початку війни у Києві у перший тиждень, мабуть, поки що не буде. росію відігнали від столиці досить далеко і війна за рік посунулась на схід.
Підстав, що ворог нападе і захопить столицю, наразі немає. Навіть якщо десь станеться прорив фронту, буде час підготуватися. У такій ситуації було б розумним жити так, ніби у тебе є майбутнє. Бо воно таки настане.
Як інвестувати під час війни
Інвестиція — це те, що приносить вигоду. Ти у майбутньому отримуєш гроші або витратиш менше. У цьому розумінні, полікувати зуб за 300 грн під час ранньої стадії болю – теж інвестиція, тому що можна витратити 3000 для лікування сильного болю. Зекономлені 2700 грн – це «інвестиційний дохід».
Важливо ставити запитання: «Як буде виглядати моє майбутнє та яким чином я можу його покращити?». Якщо немає впевненості, що буде через 3-5 років, найкраща стратегія – інвестувати у свої знання та здоров’я. Серце та спина не мають заважати робити щось через 40 років, а знання мають допомагати робити щось нове.
Цей рецепт також важко втілити. Думки про те, що є навіть мала ймовірність потрапляння ракети у твій офіс, з’їдають ресурс. Інфляція є, гривню незрозуміло що тримає, третини економіки немає. Грошей інвестувати особливо немає – є велика спокуса якнайбільше споживати зараз. Мозок також стресує через постійну потребу вибирати. Ти або купуєш кросівки, або донатиш на ЗСУ. Але не можеш зробити те й інше водночас.
Проте якщо говорити про конкретні інструменти – можна починати інвестувати в облігації ОВДП або купувати валюту. Якщо вільних грошей більш ніж $10 000, можна думати про купівлю акцій.
Директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv Володимир Вахітов під час презентації курсу «Поведінкова економіка під час війни». Фото American University Kyiv
Як стати фінансово грамотним
Фінансова грамотність починається з розуміння, що у світі нічого не буває безкоштовного, що вам ніхто нічого не винен і що вас найпевніше хтось захоче обманути. Останньому потрібно протистояти. Наприклад, усвідомлювати, як працює механізм кредитної картки, що таке кредитний договір з банком, у чому він полягає.
Про це можна прочитати у будь-якому підручнику з економіки чи фінансової грамотності. Усі вони скажуть вам, що потрібно відкладати частину ваших доходів на майбутнє. Що вам потрібно зважувати ризики, коли вкладаєте гроші: яким чином ці гроші будуть зростати, тобто яка база цього бізнесу.
Якщо вам не вистачає грошей, ви маєте зрозуміти на що вони йдуть. Корисна вправа – подивитися виписки з банківської картки, хоча б за великими категоріями.
Переходячи дорогу, ми дивимось наліво та направо, не збираємо незнайомі ягоди у лісі, не залишаємо дітей незнайомцям — подібні правила існують і у світі фінансів. Тому на елементарному рівні кожен дорослий має розуміти, як працює кредитка.
Фінансова грамотність сильно корелює з доходом. Дуже легко бути фінансово грамотним, якщо є на що витрачати гроші. Натомість якщо більшість доходів йде на оренду, комуналку, їжу та одяг, то маневру для інвестицій суттєво менше.
У бідних людей – одне джерело доходу, з якого витрачається майже все. Тому в Україні мало людей, які мають достатньо фінансів, щоб ними вільно розпоряджатись. 75% живе від зарплати до зарплати – в таких умовах неможливо думати, як витрачати гроші.
Загальна бідність також впливає на те, як люди ухвалюють рішення. Є спостереження: деякі солдати, які пішли на фронт і почали отримувати 30 або навіть 120 тис. на місяць, таких грошей не бачили ніколи в житті. Хто розумніший — витрачає на спорядження, але є багато таких, що почали витрачати їх дуже необдумано, на азартні ігри, на зайві речі. Коли доходи людей раптово зростають, вони не мають розуміння, як цим розпоряджатись.
А коли з одним джерелом доходу щось стається, українці опиняються у скрутному становищі, не мають «запасу міцності». Натомість коли є багато варіантів, звідки отримувати гроші і як їх витрачати, таке домогосподарство зможе легше пройти крізь фінансові негаразди. Це класичне правило диверсифікації в економіці.
Повне інтерв’ю читайте на SPEKA.
