Кількість ударів Сил оборони в глибину росії тільки наростає. Січень 2025-го вже став вкрай продуктивним місяцем. Одразу дев’ять важливих об’єктів уразили у семи областях рф тільки в ніч проти 14 січня. У ніч на 21 січня була ще одна масована атака – принаймні 200 дронів літали над територією рф, постраждали сім об'єктів. Під удари постійно потрапляє нафтова і авіаінфраструктура, заводи ВПК.
поговорив з Ігалем Левіним, військовим експертом і офіцером сухопутних військ Армії оборони Ізраїлю в запасі, про матеріальну базу росії та наскільки на неї впливають обстріли Сил оборони України.
Як атаки по тилу росії змінюють війну
Щомісяця ми спостерігаємо збільшення атак дронів по території ворога. Наскільки це важлива частина війни?
Це якраз їхня слабка точка, тому це максимально грамотно, що Україна збирала і накопичила безпілотники і ракети. Плюс західні партнери нарешті кілька місяців тому дали дозвіл завдавати ударів по території росії. Тому зараз ми бачимо наступальну кампанію на стратегічному рівні, де Україна виносить стратегічні об'єкти росії. Насамперед це заводи, але й НПЗ, нафтосховища, інфраструктура, яка обслуговує дальню авіацію.
Україна ніяк не може зупинити російські стратегічні бомбардувальники, коли вони вже в небі. Україна нічого не може зробити з авіацією, яка постійно бомбить фронт за допомогою ФАБів, але може бити по сховищах пального, де заправляються ці бомбардувальники, щоб знизити інтенсивність ворожої авіації.

Фото знищеного аеродрому в Липецьку
Загалом бачимо, що є успіхи, як згадане зниження інтенсивності авіації. Крім того, це демонстрація американцям абсолютної некомпетентності росії в тому, що вони називають «українською кризою». Адміністрації Трампа показують: дивіться, ну вони абсолютно не контролюють ситуацію, у них усе горить, у прямому сенсі слова, війна триває на їхній території (тут я кажу про Курщину також). Тому ми це бачимо не разово, а у вигляді саме кампанії.
Під час таких операцій у тилу ворога удари завдають насамперед українськими дронами. Наскільки згадані західні ракети ATACMS, Storm Shadow важливі для таких ударів?
Так, але Storm Shadow і ATACMS були теж помічені в ударах по території росії, особливо, коли це високоякісні цілі. Наприклад, який-небудь поглиблений штаб, де перебувають російські генерали і командири. Storm Shadow ідеальний для цього, бо має проникаючу боєголовку і може знищувати бункери. Дронами ви цього не зробите, він не може такий штаб накрити.
До яких воєн готувались армії НАТО (відео)
Деколи ми бачимо роботу російського ППО, але без значних успіхів. Чому росіянам не вдається прикрити власні важливі об’єкти?
Вони розгортають ППО, навіть мають мобільні групи на зразок українських. Проблема у тому, що росія велика, вони не можуть закрити все небо. Тому виходять тільки прикриті ППО осередки, які можна обійти, і ми бачимо як Україна завдає комбінованих ударів.
Наприклад, спочатку наноситься масований удар дронами, щоб розкрити місцезнаходження ППО росіян, а потім наноситься повторний удар туди, де в них ППО немає. Також Україна може за допомогою ударів по чутливих цілях примушувати росію тримати оборону саме там. Ми бачили, як Україна це успішно робить.
Величезна територія росії з’їла Наполеона, Гітлера, але іронічно допомагає українським дронам?
Велика територія росії дійсно є їхнім слабким елементом. У них просто немає стільки військ, можливостей, засобів тощо, щоб всю її прикрити.
Проте ми досі не змогли знищити, скажімо, завод із виробництва «Шахедів» у Татарстані. Чи це можливо?
Річ у тому, що він далеко, і туди мало направити один-два дрони, щоб вони долетіли. Це має бути або вкрай масована атака, або ті самі ATACMS, Storm Shadow, а вони туди не долітають. Дрони ж, які долітають, це поки кілька уколів голкою. Це дуже складна мета, простіше провернути якісь акти саботажу на території самої росії.
Критична точка росії настала вже давно, але…

Кадри з відео російського видання Медуза, де видно, як російські військові використовують самокати на лінії фронту
Головком Сирський заявив, що окупанти вдвічі зменшили норми витрат артилерійських снарядів. За його словами, це результат українських атак по території росії. Як ви оцінюєте можливості російського ВПК підтримувати темпи виробництва тих же боєприпасів?
Ми не знаємо точні цифри. Обнулити їхні потужності неможливо, бо все ж ресурсів багато, звісно, знизити їх можна. Але проблеми є однозначно з усією ресурсною базою: боєприпасами та технікою. На це вказує динаміка використання на фронті.
Коли може статися щось схоже на критичну точку, коли буде прямо видно, що російські військові потужності страждають через знищення їхньої інфраструктури?
Якби росія воювала по-людськи, як Ізраїль, США або інша армія НАТО, то критична точка вже настала б давно. Тому що ми вже бачили солдатів на милицях, яких відправили в бій, штурми на «жигулях», на легковиках і самокатах. Якби американська армія дійшла до такого рівня, вони б уже виходили з війни, бо це глухий кут. Жодні показники російської техніки не відповідають тому, що пише книжка.
Росіяни продовжують наступати, гнати людей попри все. Вони продовжують намагатися вирішувати свої завдання. Коли осінт-аналітики торік говорили, що в них до кінця 2024 року почнуть закінчуватись радянські запаси техніки, це було правдою, не просто так вони пересіли на «жигулі». Це сталося не від хорошого життя, але аналітики не передбачали, що росіянам плювати. Вони можуть людей хоч пішки гнати, хоч на самокатах, але уперед.
У них дійсно деградує якість техніки, але є інша сила: за допомогою залякувань, обнулень, ям, приниження тощо змушувати масу солдатів йти вперед.
Але ж технічна деградація має впливати на їхню ефективність?
Саме тому вони витрачають таку кількість людей. В Україні боляче сприймають просування росіян, хоч і повільне. Але якою ціною це їм вдається – вже 800 тис. втрат. На фоні цього слова Трампа про те, що продовження війни путіним обернеться катастрофою для росії, виглядають ще сильніше.
Якщо говорити про танки. У росії у 2025-му, за підрахунками осінтерів, залишається в резерві на базах зберігання близько 2800 танків, з яких більшість – застарілі моделі Т-62, Т-72. Станом на зараз росія втратила в Україні 9800 танків, за даними Генштабу ЗСУ, або близько 3700 задокументованих осінтерами. Наскільки це критично?

Знищений російський Т-72 на фото
Вони вироблять від 100 до 200 танків на рік. Взагалі техніка критична на фронті, необов'язково для штурму. Сучасна війна механізована. Вам потрібна техніка, не обов'язково танки, будь-яка броньована бойова техніка, особливо бронетранспортери, для безлічі завдань:
- евакуація;
- доставка солдатів на позиції;
- підвіз провіанту та амуніції;
- банальний зв’язок за умови заглушення радіо;
- не говорячи про рейди в тил ворога, наступ і відступ.
А танк – це також непогана мобільна гармата, хто відмовиться від мобільної гармати на полі бою? Ніхто.
При цьому, за словами Андрія Білецького, командира 3ОШБР, 60-70% уражень на фронті зараз – це дрони. Чи є вони заміною традиційним методам вогню?
Це не від хорошого життя. Якщо Україні дати кілька сотень літаків і ФАБи, авіація почне обробляти ворога набагато краще. Багато рішень ЗСУ продиктовані нестачею інших засобів. Навряд чи дрони отримали б такий стрімкий розвиток, якби Україна одразу мала багато артилерії.
Зараз всі говорять, що ШІ може перевернути світ військових технологій, про це згадував і Валерій Залужний. Але, здається, поки це все ж далеке майбутнє. Які нові технології можуть стати вирішальними в майбутніх роках війни?
На війні не буває однієї вирішальної зброї, це завжди комплекс заходів. Будь-яка зброя має бути дешевою, щоб вона була масовою. Дрони так швидко захопили весь простір, тому що вони дуже дешеві.
Сьогодні на Заході вже є купа розробок: роботи з системами самонаведення, десантні глайдери (літаки, що літають наднизько і непомітні для радарів. – ), роботи-собаки сапери, різні універсальні супердрони. Чому ми не бачимо їх на полі бою? Бачимо, але лише по кілька екземплярів, тому що все хай-тек дороге.
Фронт вимагає багато снарядів, артилерійських мін, куль, щоб це відбувалося масово. Це має вироблятися тисячами, десятками та сотнями тисяч. Тому які б рішення не були знайдені цього або наступного року, усе залежатиме від їхньої дешевизни і можливості виробляти це конвеєром.