Ринок архітектурного проєктування під час війни — кейс IK-architects. Обкладинка Олександра Шатова
Ринок архітектурного проєктування в Україні найбільш чутливий до криз. Від нової серії обстрілів чи поганих новин з фронту він знов завмирає, тому досі не повністю відновився після паузи від початку повномасштабного вторгнення. Засновниця архітектурного бюро IK-architects Катерина Ярова визнає, що планувати проєкти в Україні зараз складно. Втім вона знаходить ресурси використовувати цей час для розвитку команди. Завдяки проєктам «на портфоліо» за два роки частка експортних замовлень зросла від 5 до 40% портфеля компанії. В інтерв'ю The Page Ярова розповідає, як IK-architects знайшли перших замовників за кордоном, в чому особливість роботи в Європі та які перспективи вона бачить для свого бізнесу.
Для кого проєктують IK-architects
Архітектурне бюро IK-architects наразі працює з трьома сегментами клієнтів. Перший — проєкти приватних будинків або інтер'єри для них. Другий — комерційні об'єкти HoReCa та будь-яких брендів. Бюро працювало з такими брендами, як Brunello Cucinelli, Ballmain, Symbol, «Київстар», Офіс Дія.Бізнес у Києві тощо.
«Третя група клієнтів — забудовники в європейських країнах. Ми виступаємо дизайнерами інтер'єрів або архітекторами в рамках їхніх проєктів. Як би на підхваті, бо в нас немає ліцензії в країні проєктування. Але ми є однією з ключових ланок архітектурної команди», — розповідає Ярова.
Катерина Ярова, засновниця та головна архітекторка бюро IK-architects
Катерина Ярова, засновниця та головна архітекторка бюро IK-architects
Сегментація клієнтів архітектурного бюро до початку повномасштабного вторгнення
- приватний сектор: 60%;
- комерційні об'єкти: 30%;
- забудовники: 10%.
Архітекторка зауважує, що зараз менше людей готові купувати нове або будувати своє житло. Але комерційні об'єкти — заклади харчування або б'юті-індустрії — активно залучають архітекторів. Тому бюро робить акцент на співпраці із забудовниками.
Сегментація клієнтів архітектурного бюро у 2024 році
- комерція: 37,5%;
- приватний сектор: 37,5%;
- забудовники: 25%.
Динаміка доходів та кількості працівників у бюро IK-architects
У 2021 році бюро відчуло стрімкий зріст, на той момент замовлення з-за кордону складали лише 5%. На кінець 2023 року експортні проєкти — близько 40%. Інфографіка Олександра Шатова
Як кризи вплинули на ринок архітектурного проєктування
«Я маю власну практику в бюро з 2012 року, і пам'ятаю, що до 2014-го будь-які журналісти, артисти, дизайнери, на превеликий жаль, орієнтувалися на іншу країну. Всі хотіли потрапити на конкурси, шукали референси у нашого східного сусіда. Українського продукту майже не було. Від 2014 року я помітила, що першими переорієнтувалися на український і європейський ринок виробники промислового дизайну: меблів, світильників. Від цього моменту почався запит на самоідентифікацію, унікальність, і дизайнери [інтер'єрів] почали додавати вітчизняних виробників до проєктів», — зауважує Ярова.
Архітекторка поділилася, що за часів пандемії ковіду побільшало запитів на покращення житла, на створення додаткових робочих місць у приватних помешканнях. Натепер відчутним трендом стало облаштування бомбосховищ. У завданнях на проєктування приватного будинку половина замовників вказують наявність укриття, де потрібно робити бетонування згідно з сучасними нормами бомбосховищ, з можливістю встановлення генератора, з облаштуванням спальних місць.
В цілому на кінець 2023 року ринок архітектурного проєктування в Україні ще не відновився. Бюро Ярової майже вийшло на дохід 2021 року. Але здебільшого це стало можливим завдяки збільшенню частки замовлень з-за кордону — до 40% — та поновлення попиту на проєктування приватних будинків в Україні у минулому році.
Як бюро IK-architects використало кризи як можливість
Ярова наголошує, що кризи — це резервний час, який можна використати на створення особливих проєктів. Так, у 2014 році під час паузи на ринку в кілька місяців команда бюро зробила винятковий проєкт для портфоліо.
«Це був проєкт приватного будинку, як для себе, як ми його бачимо. В ньому повністю зробили інтер'єр. На той час Інстаграм ще не був популярний, ми розмістили цей проєкт на інших безкоштовних і платних дошках оголошень. І за два місяці знайшли нових клієнтів, яким подобалося те, що ми робимо. Так само і під час пандемії зробили декілька проєктів заради портфоліо», — розповіла архітекторка.
Втілювати подібні проєкти Яровій допомагає наявність фінансової подушки, про яку вона зазвичай піклується заздалегідь. Це дозволяє її команді навіть під час кризи отримувати зарплатню і робити цікаві проєкти, які своєю чергою надають бюро можливість масштабуватися та залучати нових клієнтів.
Візуалізація проєкту відновлення навчальних закладів в Україні в рамках проєкту Vilna School
Завдяки фінансовому резерву та кільком комерційним проєктам у 2022-2023 році команда зробила на волонтерських засадах проєкт з відбудови навчальних закладів України Vilna School.
«Одночасно складно і потрібно планувати щось в Україні зараз. Хотілося б реалізувати наш перший пілотний проєкт з відбудови навчального закладу в найближчі рік-два. Ми нині на етапі підписання тристороннього договору — з нами, як з проєктним бюро, з Харківською міською радою і з волонтерським фондом, який залучатиме кошти на відбудову. Це класний кейс, і хотілося б почати реалізовувати його», — наголосила архітекторка.
Як архітектурне бюро вийшло на експорт під час війни
До повномасштабного вторгнення 95% проєктів бюро реалізовувало в межах України. Вони всі стали на паузу після 24 лютого 2022 року. В червні-липні почали відновлюватися роботи над об'єктами, де до закінчення залишилося зовсім трохи. Але близько половини не відновилися досі, бо замовники відмовилися від них.
Бюро отримало перший проєкт з-за кордону ще у 2021 році завдяки сарафанному радіо. Ярову залучили до норвезького проєкту з місцевим забудовником, де одним з учасників команди був її знайомий. Саме цей проєкт підтримав бюро фінансово у перші 4-5 місяців повномасштабного вторгнення.
«Він у цій команді працює як архітектор. Ми навчалися в одному університеті і він знає мої компетенції. Знає, що очікування і реальність від проєктування у нас збігаються майже на 100%. Ми спробували один проєкт. Забудовник залишився задоволений. Зараз ми активно розвиваємося з ними: вже маємо шостий проєкт разом», — прокоментувала архітекторка.
Норвезькі колеги Ярової працюють із реновацією старих об’єктів або горищ. Наприклад, вони в центрі Осло взяли під реновацію горішнє приміщення, переробили дах і продали це, як апартаменти під житло. Ярова наголошує, що для архітектора завжди цікаво імплементувати нову функцію у наявний простір.
«Попит на квадратні метри в центрі міста є завжди, будь-то в Києві чи в Осло. Але ніхто не розглядає цей депресивний шматок наявної будови. Воно зазвичай таке захаращене та занедбане усюди», — додала архітекторка.
Інтер’єр проєктів реновації горішнього приміщення в Осло за проєктом команди бюро IK-architects
Одна з вимог для роботи за кордоном — сертифікат
Команда бюро Ярової немає фахового європейського сертифіката, щоб під власним брендом робити архітектурні проєкти за кордоном. Але це обмеження не поширюється на дизайн інтер’єрів. Також українські архітектори можуть виконувати проєкт на замовлення місцевого фахівця та передавати йому на подальшу реалізацію. Це можливо втілювати у рамках співпраці через спеціальні платформи для фрілансерів. Від початку вторгнення, коли український ринок став, Ярова шукала такі замовлення на платформі Upwork. Але після виконання кількох вирішила відмовитися від такого формату роботи.
«На цій платформі ми знайшли декілька проєктів в Америці, які зробили в форматі ескізного проєкту і далі передали локальним архітекторам для розробки. Одному замовнику зробили проєкт приватного будинку, а потім — б'юті-салон в Нью-Джерсі», — перелічила Ярова.
Інтерʼєр бʼюті-салону в Нью-Джерсі за проєктом команди бюро IK-architects
Мінусом цих замовлень фахівчиня вважає відсутність реальної практики. Для неї однією з ключових цінностей є саме реалізація проєкту. Тому в середині 2023 року бюро взяло паузу на Upwork, щоб переосмислити напрямок європейсько-американського ринку. Зараз їхня мета — підсилити свою впізнаваність на ринку та за можливості бути більше дотичними до реалізації проєкту.
В США обмеження щодо виконання архітектурних проєктів не поширюється на випадки, коли приватна особа будує за власні кошти, а не кредитні, та коли ділянка будівництва знаходиться за межами міста. Ці дві умови дозволили команді Ярової зробити проєкт будинку в США, коли замовник у 2022 році спеціально шукав архітектора з України, аби підтримати.
«Замовники просто гуглили в інстаграмі «архітектори України», після цього передивлялися декілька профілів та обрали нас. Таким чином ми маємо офіційний проєкт в Америці: там вже збудували басейн і з цього року починають фундамент під будинок», — згадує Ярова.
Щоб масштабуватися на європейському ринку, архітекторка планує протягом трьох-п’яти років збільшити команду та відкрити філію в Європі. Бо для деяких замовників все ж таки важлива наявність офісу. Крім того, це надасть змогу робити колаборації з місцевими архітекторами і залучити до команди місцевого фахівця, що має сертифікат. Це дозволить реалізовувати проєкти в Європі під власним брендом.
Чим відрізняється робота архітектора в Україні та за кордоном
За спостереженнями Ярової, в Україні багато хто серед забудовників та приватних замовників має таку позицію: ми тобі скажемо, як зробити, а ти лише зроби.
«До архітектора ставляться як до олівця. Але це неправильно, бо ми маємо знання і кваліфікації. В Європі та в Америці до нас ставляться як до спеціалістів. Звичайно, замовники заповнюють бріф, бо там буде їхня житлова площа, але наше бачення буде ключовим і фінальним. Ми завжди лишаємо за собою право відмовитися від певного рішення, якщо воно розходиться з нормами. Бо потім, коли замовник буде битися мізинчиком об стіл чи диван, він не згадає, як його попереджали, що це недостатній прохід. Він буде згадувати, що йому надали некваліфіковану послугу», — пояснює фахівчиня.
Також важлива відмінність в інклюзивному проєктуванні. В Європі всі об’єкти проєктуються із урахуванням, щоб могла заїхати людина на колісному кріслі. Всі розвороти, ергономіка, відкривання дверей, проходи — все проєктується під потреби людей з інвалідністю.
«Всі розуміють, що завтра ти можеш це житло продати, і попит на нього буде вищий і вартість за метр квадратний буде дорожча, якщо воно відповідає нормам інклюзиву», — резюмує Ярова.