8 травня 2025 11:23

Новини

Економіка

Політика

Надра – зараз, гроші – після миру: чого і коли чекати від ратифікації ресурсної угоди

Автор

Марія Бабенко

«Трамп роздав Зеленському роял-флеш», – так висловився Скотт Бессент, міністр фінансів США, в ефірі Fox Business 1 травня 2025 року. До того, під час конфлікту в Овальному кабінеті 28 лютого, президент Трамп атакував Зеленського зі словами: «У вас немає карт на руках».

Ці емоційні порівняння з лексикону затятих картярів віддзеркалюють розпал пристрастей навколо однієї з найбільш резонансних і обговорюваних подій весни 2025 року – підписання угоди між урядами України та США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Скорочено її називають угодою про надра або про копалини. з’ясовує, які «козирі» тепер має Україна, і опитує економістів та юристів про приховані ризики.

Який текст угоди про надра ратифікує Верховна Рада

8 травня 2025 року відбулася ратифікація угоди про надра у Верховній Раді України. Але напочатку варто пояснити, що так звана угода про надра – це низка документів. Наразі депутатам на розгляд надали лише рамковий договір, підписаний 30 квітня. Але цей документ можна порівняти з верхівкою айсберга, більша частина якого поки схована від очей.

Читайте також:

Новини

Скільки іноземців працює в Україні під час війни та як змінилася їхня кількість

Читайте також:

Новини

Скільки іноземців працює в Україні під час війни та як змінилася їхня кількість

«Україна і Сполучені Штати підписали Міжурядову угоду, але два документи станом на 7 травня ще доузгоджуються – це Угода про обмежене партнерство та Статут Фонду. Тому оприлюднено лише текст Міжурядової угоди. Попри значний прогрес порівняно з робочими версіями цього документа, два інших можуть внести дисбаланс у партнерство, наділяючи сторони різними правами та обов’язками», – пояснює Володимир Ланда, старший економіст «Центру економічної стратегії».

Підписання угоди про надра. Фото: Фейсбук Юлії Свириденко

«Дзеркало тижня» у публікації від 6 травня стверджує, що були підписані одразу всі три документи: і рамкова Міжурядова угода, і Угода про обмежене партнерство та Статут фонду. Відповідно до Угоди про обмежене партнерство, на яку посилаються в «Дзеркалі тижня», спільним Україно-Американським фондом управлятиме рада з рівною кількістю представників України та США, але у чотирьох комітетах паритетність зміщується не на користь України. Ба більше, низку питань взагалі мають погоджувати виключно менеджери США.

Проте, як повідомив депутат Ярослав Железняк, 6 травня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики щодо ратифікації Угоди, перша віцепрем'єр-міністерка та міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що інформація про підписання двох інших угод не відповідає дійсності.

В результаті, за словами Железняка, комітет наполягав на уточненні, що ВРУ станом на момент ратифікації угоди не було отримано тексти інших документів, укладення яких обумовлено нею. А ратифікація рамкового договору не означає автоматичне схвалення парламентом угоди про обмежене партнерство чи будь-яких інших пов’язаних документів. Отже, й надати угоді ґрунтовну оцінку представники влади наразі не наважуються.

«Угода про надра між Україною та США – це насамперед про потенційні можливості, яких у нашої країни стало більше. Використання таких можливостей залежить від багатьох чинників, щодо яких наразі існує суттєва невизначеність. НБУ здійснюватиме відповідну оцінку, коли буде більше ясності щодо деталей угоди», – так відповіли на запит у Національному банку України.

Скотт Бессент і Юлія Свириденко після підписання угоди про надра. Фото: Фейсбук Юлії Свириденко

Коли буде економічний ефект від угоди про надра

Юлія Свириденко зауважила, що підписана угода має забезпечити умови для відчутного економічного зростання. Але навряд чи ці оптимістичні очікування стосуватимуться короткострокової і навіть середньострокової перспективи.

Адже, як зауважує Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital, об’єктивно у найближчі роки сторони будуть лише проводити додаткові консультації стосовно наявних ліцензій на видобуток корисних копалин та оцінювати потенціал ресурсної бази.

«Про економічний ефект говорити зарано. Фонд прийматиме рішення, виходячи з економічної доцільності розробки того чи іншого родовища з огляду на безпекову ситуацію, динаміку цін на корисні копалини, обсяг необхідних інвестицій та очікуваний період їхньої окупності. А в добувній галузі періоди окупності достатньо довгі, в окремих випадках можуть перевищувати 10 років», – зазначає Володимир Ланда.

Тобто, на думку експерта, довгостроковий макроекономічний вплив буде відчуватися в міру інвестування в родовища корисних копалин та розподілу надходжень Фонду, тоді як саме по собі підписання угоди наразі не має відчутного впливу на ключові економічні показники.

«В галузі видобування рідкісноземельних металів (РЗМ) важливими є технології, – наголошує Віталій Шапран, економіст, ексчлен Ради НБУ. – Без технологій доступ до цих надр закритий. Наприклад, у рф проєкти по РЗМ тривають десятки років, але вони не рухаються, тому що бракує технологій. А угода з США відкриває Україні доступ до власних надр через технології. Це і є справжня кооперація економічного масштабу: ми даємо доступ до надр, США дають технології».

На думку Шапрана, після завершення війни поява нових технологій може подвоїти ВВП України за 3-5 років, а шалені темпи зростання ВВП завжди приваблюють бізнес в країну, що підтверджують приклади Південної Кореї та Китаю.

«Серед інтересів України – забезпечення створення ланцюгів доданої вартості на території країни, аби видобуту сировину було вигідно переробляти саме в Україні. Цей напрям потребує додаткових зусиль щодо покращення інвестиційного клімату в Україні та переговорів з потенційними інвесторами. Перетворення сировинної економіки на економіку доданої вартості сприятиме і створенню робочих місць, і зростанню заробітних плат», – додає Ланда.

Результати опитування КМІС про ставлення українців до угоди про надра, проведене у травні 2025 року після підписання угоди. 47% опитаних оцінює потенційний вплив на Україну позитивно. Скриншот: kiis.com.ua

Чи обіцяє угода про надра інвестиції Україні

«Тотальна невизначеність – саме так можна характеризувати настрої стосовно практичної реалізації угоди про надра, – каже Дмитро Чурін. – Єдине, що відносно зрозуміло, що правила видачі нових ліцензій докорінно зміняться. Зокрема, є сподівання, що процес погодження нових ліцензій стане більш прозорим і держава зможе отримати вищу плату за майбутній видобуток українських ресурсів».

Цікавою також є реакція вже наявних гравців ринку, які мають ліцензії на видобуток тих чи інших копалин, що потрапили до угоди. А там йдеться про 57 мінералів включно з нафтою та природним газом.

Устаткування для видобутку нафти на Львівщині УНІАН. Фото: УНІАН

«В угоді з США можна бачити як загрози для існуючих інвесторів, так і можливості для них. Загрози полягають в демонополізації видобутку низки копалин, можливості – у партнерствах з міжнародними компаніями. Бо частина гравців ринку переконана, що досягти успіху в галузі міжнародні інвестори зможуть лише маючи сильних внутрішніх партнерів», – каже Володимир Ланда.

У своїй риториці українська влада вже оцінює угоду, як потенційний каталізатор інвестицій в Україну, зокрема у видобувну галузь. Проте від експертного середовища все впевненіше лунає твердження, що надходженню великих інвестицій в Україну передусім сприятиме досягнення тривалого миру.

Угода ж, на думку Володимира Ланди, може стати певним каталізатором інвестицій як сама по собі, в рамках Фонду, так і як передвісник майбутнього повернення до бізнесу мирного часу. І хоча, на думку співрозмовника , певні інвестори завдяки угоді глибше цікавитимуться Україною, зрозуміло, що значну частину рішень про інвестиції вони відкладатимуть на період після завершення активної фази війни.

«Я не думаю, що інвестиції почнуться до вгамування воєнних дій. Ми повинні як мінімум стабілізувати лінію фронту, як максимум викинути рф з наших кордонів 1991 року. А зараз можна розраховувати лише на підготовчі процеси», – погоджується Віталій Шапран.

Наслідки нічної атаки дронів у Києві. Продовження війни перешкоджатиме інвестиціям в Україну. Фото: УНІАН

Проте, якщо згадати відносно спокійні роки до початку повномасштабного вторгнення, обсяги надходження прямих іноземних інвестицій в Україну залишали бажати кращого. Адже бізнес-клімат в країні був не надто сприятливим.

«За оптимістичного сценарію дійсно є розрахунок на залучення нових значних зовнішніх інвестицій. Проте, як показує вся історія України, треба стримано оцінювати можливість нашої країни щодо створення сприятливих умов для бізнесу, бо бюрократичні бар’єри залишаються ризиком, який всі враховують», – попереджає Дмитро Чурін.

Варто додати, що за спостереженнями аналітиків інвестгрупи ICU, новина про укладання ресурсної угоди мала лише короткочасний вплив на настрої власників українських єврооблігацій, які в перший день травня подорожчали в середньому на 3%, тоді як загалом українські папери подешевшали минулого тижня на 3%.

Що відомо про ризики угоди про копалини

Наразі багатьох в Україні хвилює питання, чи створює формат угоди про надра ризики викривлення конкуренції або конфлікту інтересів.

«Українська переговорна група тримає руку на пульсі, аби угода не стала на заваді євроінтеграції, зокрема не створювала перепон вільній торгівлі. Підписаний текст, принаймні основної угоди, не створює такої проблеми, але варто убезпечити від цієї загрози й решту документів», – каже Володимир Ланда.

Експерт наголошує, що остаточний аналіз збалансованості та вигідності домовленостей у довгостроковому періоді варто провести після підписання та оприлюднення текстів Угоди про обмежене партнерство та Статуту Фонду. Адже у драфтах цих документів сторони мали нерівні права, що може розбалансувати весь пакет документів.

«Положення Угоди можуть містити потенційне втручання у конкурентні права надрокористувачів, – попереджає Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm. – Якщо Угода чи пов’язані з нею документи надаватимуть Партнерству [Американо-Українському інвестиційному фонду] або обраним ним компаніям преференції – у доступі до ресурсів, ліцензій чи адміністративних рішень, – це може суперечити статті 42 Конституції України. Вона гарантує захист конкуренції та забороняє зловживання монопольним становищем і недобросовісну конкуренцію. Водночас межі цього ризику буде можливо оцінити лише після оприлюднення повного пакету документів, зокрема тексту Угоди про обмежене партнерство».

Хорунжий уточнює, що компанія, яка планує залучити інвестиції, зобов’язана повідомити про це Партнерству, яке отримає переважне право на здійснення таких інвестицій. А відповідно до статті VIII «Ринкові права на купівлю видобутку», перш ніж продати видобуту продукцію, її буде необхідно запропонувати Партнерству.

«Таким чином, конкуренція на цьому ринку не буде знищена повністю, але її ключові складові – доступ до інвесторів, гнучкість у переговорах і швидкість ухвалення рішень – можуть зазнати певного тиску. Водночас попри зазначені ризики, формально угода не порушує положень Конституції України. Однак її практична реалізація вимагатиме особливої уваги», – ділиться висновком Юліан Хорунжий.

Відповідно до опитування КМІС, угоду про надра найкраще сприймають в центрі України, найгірше – на сході. Скриншот: kiis.com.ua

Що необхідно, щоб угода про надра почала діяти

Після того як угоду від імені уряду підписала Юлія Свириденко, її має ратифікувати Верховна Рада. Лише після цього угода набуває чинності.

«Міжнародні договори підлягають ратифікації шляхом ухвалення відповідного закону, до якого додається текст договору, – роз’яснює правові нюанси Юліан Хорунжий. – І хоча наразі оприлюднено лише Угоду між урядами України та США, ані Угода про обмежене партнерство, ані статут Фонду не є додатками до неї. Відповідно, уряд, не оприлюднивши текстів цих документів, не порушив вимог закону, діючи в межах своїх повноважень».

Опитані юристи зауважують, що міжнародний договір після ратифікації набуває сили національного закону і має вищу юридичну силу порівняно з іншими законами України, але не з Конституцією.

Конституція України у Верховній Раді. Фото: УНІАН

«Стаття II угоди передбачає, що уряд України погоджується з тим, що він не може посилатися на положення свого внутрішнього законодавства, як на виправдання будь-якого невиконання своїх зобов'язань за цією угодою, – пояснює Анжеліка Лівіцька, партнерка та керівниця практики енергетики та природніх ресурсів юридичної компанії ARZINGER. – Таким чином, для цілей імплементації угоди буде необхідно внести істотні зміни в чинне законодавство України в частині надрокористування та державно-приватного партнерства, щоб реалізувати положення щодо надання інвестиційної інформації надрокористувачем та учасником державно-приватного партнерства».

За словами Юліана Хорунжого, подальша імплементація угоди про надра передбачає внесення низки змін до українського законодавства в наступних ключових напрямках:

бюджетне та податкове законодавство, зокрема – зміни до Бюджетного кодексу України;
врегулювання статусу Фонду;
законодавство про надра та підзаконні акти.

Найбільш імовірними Хорунжий вважає зміни на рівні підзаконних актів – зокрема постанов Кабінету Міністрів України, які деталізуватимуть механізми реалізації положень угоди.

На думку Лівіцької, аналіз і розробка необхідних змін в українське законодавство займе щонайменше три місяці, додаткове їх обговорення і прийняття – ще декілька місяців. А оскільки угодою не визначено покроковий механізм надання відповідної інформації Партнерству, співрозмовниця не виключає, що в цій частині також доведеться проводити окремі перемовини з американською стороною.