До ідеї керувати електричними пристроями з мобільного додатку у своєму телефоні ще п’ять років тому українці ставилися як до забавки. За цей час користувачі smart home подорослішали та хочуть, щоб «розумні будинки» оптимізували їхній час та контролювали енерговитрати. 
поговорив з Сергієм Онищуком, СOO i3 Engineering, про створення українського smart home, розвиток ринку таких пристроїв в Україні та вихід на експорт під час війни.
Як прийшла ідея створити український «розумний будинок»
Співзасновник та СЕО компанії i3 Engineering Павло Цюпка під час власного будівництва не зміг знайти систему «розумного будинку», яка б його задовольнила, та вирішив сам розробити таке рішення.
«Мені здається, що то була така певна романтика, як відбувається в стартапах. У Павла з'явилася ця ідея, він написав статтю на популярних ресурсах і після цього почав працювати над MVP (мінімально життєздатний продукт). І так почалася компанія», — розповідає COO i3 Engineering Сергій Онищук.
Для фінансування на старті залучили інвестора, який досі підтримує проєкт. На деяких етапах поштовх надавали невеликі гранти для бізнесу.
Особливість розробки i3 Engineering — простота конфігурації та налаштування «розумного будинку»!. Онищук зауважує, що зазвичай інсталяторам треба витратити набагато більше зусиль, часу та грошей на навчання, щоб розібратися, як сконфігурувати та встановити подібну систему.
«Ми розробили мобільний додаток для кінцевого користувача, що після інсталяції керує своїм будинком. Але вона також використовується безпосередньо для процесу встановлення. Таких рішень досі немає у світі. Майже всі конкуренти дозволяють керувати додатком кінцевому користувачеві. Але встановити їхню систему в такий простий спосіб неможливо», — наголошує Онищук.
Компанія i3 Engineering у цифрах
Кількість працівників:
- 2018 — 2
- 2022 — 33
- 2023 — 47
Кількість реалізованих об’єктів:
- 2022 — 44
- 2023 — 152
Кількість виробленої продукції
- 2022 — 150 пристроїв
- 2023 — 891 за планом до кінця року.
Лінійка пристроїв i3 Engineering — 26 контролерів серії Atom.
Як змінюється ринок «розумних будинків» в Україні та світі
Онищук розповідає, що у 2018-2019 роках в Україні «розумний будинок» асоціювався з можливістю вмикати та вимикати освітлення в домі через додаток у телефоні. Насамперед такі продукти цікавили 5-10% потенційної аудиторії. Це так звані early adopters, які першими реагують на появу нових технологій, коли весь ринок ще до цього не готовий. Вони завжди хочуть спробувати якісь новинки .
Фахівець i3 Engineering тестує прототип нового пристрою
«Нині як в Україні, так і в світі вже всі розуміють, що нікого не здивуєш розумною лампочкою. Ми пропонуємо можливість створювати сценарії, керувати групами пристроїв та таким чином будувати комфорт життя, а не просто віддалено щось вмикати-вимикати. За допомогою нашого продукту можна налаштувати звичайний вимикач на стіні таким чином, що він буде змінювати освітлення в кімнаті від кількості натискань: наприклад, одне — всюду світло, два — половина кімнати, три — лише у коридорі або взагалі — вимкнути всю електрику в цілому будинку», — пояснює СОО i3 Engineering.
Споживач такого продукту — людина високого або середнього достатку, що тільки купила нову квартиру і робить ремонт. Зазвичай автоматизація рутинних справ у помешканні додає їм комфорту та ефективності.
Наразі i3 Engineering розробили базовий комплект, який може автоматизувати двокімнатну квартиру. Він коштує 899 євро.
Крім того, завдяки автоматизації системи «розумний будинок» дозволяють керувати освітленням, кліматом, прибудинковою територією та заощаджувати енергоресурси до 30%. Але Онищук визнає, що з метою контролю споживання їхній продукт купують не так вже й часто. Комфорт — передусім. Проте, наприклад, для власників приватних будинків аспект контролю споживання важить більше.
СОО i3 Engineering Сергій Онищук
Онищук поділився, що в першій половині минулого року ринок повністю зупинився, але у другому півріччі зрушив. Напередодні Нового року у 2022-му компанія навіть відчула традиційне сезонне зростання попиту, що пов’язано з бажанням в’їхати у нове або відремонтоване житло на свята.
«Попри обстріли у нас продажі вийшли на гарний певний рівень. У 2023 році, гадаю, десь у 5-6 разів будемо мати більше продажів, ніж у 2022-му», — планує Онищук.
Як i3 Engineering виходили на експорт
Основною точкою зростання в i3 Engineering бачать для себе розвиток на зарубіжних ринках. Натепер компанія має 100 партнерств в Україні та близько 40 у світі. Вже вийшли на ринок Польщі, Литви, Португалії, Італії, Великої Британії, Словаччини, Грузії, Єгипту та Казахстану.
Частка експорту наразі становить 10% доходів, проте у компанії амбітні плани стати одним з конкурентних гравців на іноземних ринках.
Безумовно цікавий та перспективний ринок США компанія наразі не розглядає: треба накопичити експортне портфоліо, потім вже спробувати і в Штатах.
Онищук каже, що на зарубіжних ринках компанія намагається фокусуватися на B2B-партнерах. Місцеві компанії, які також можуть інсталювати системи та впроваджувати сервісну підтримку, для i3 Engineering можуть принести більше користі.
«Нам простіше навчити одну людину, одну компанію, яка потім буде навчати інших, встановлювати, розповідати про наші переваги, і плюс — вони краще знають свій ринок. Тому ми зараз розробляємо нашу партнерську програму, шукаємо дистриб'юторів та фокусуємося саме на B2B-напрямку», — пояснив операційний директор компанії.
Найбільші виклики, що стримують розвиток експорту
Одним з найбільших викликів під час просування на експорт українських «розумних будинків» є новизна бренду. Потенційні партнери на зарубіжних ринках частіше виявляють недовіру до незнайомого бренду, ніж навіть до питань логістики з країни, де триває війна.
Відвідування профільних міжнародних виставок — один з найпотужніших інструментів просування. Проте обмеження для виїзду за кордон стало серйозним викликом для представників компанії.
Для розвитку експорту i3 Engineering планують залучити додаткові інвестиції. Відвідування міжнародних галузевих подій — один з основних інструментів для виходу на іноземні ринки та найбільша стаття витрат. Також у планах — запуск логістичного хабу за межами України, що має прискорити логістику до країн ЄС.
