Жертви булінгу і кривдники часто одні й ті самі діти: нове дослідження про школярів

Багатьом батькам українських школярів, власне як і самим учням, добре знайоме слово «булінг». Адже упередженню цього неприємного явища в дитячих колективах часто присвячують шкільні виховні години і навіть батьківські збори. Ба більше, в епіцентрі цієї історії може опинитися певна група підлітків, що вимагатиме відповідної реакції від їхніх вчителів та батьків.

Авторитетне міжнародне Дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН), результати якого презентували в Києві 12 травня 2025 року, стверджує, що булінг залишається серйозною проблемою в багатьох закладах освіти по всьому світу. побував на презентації нового звіту ДоСЕН, ретельно вивчив документ і ділиться найцікавішими фактами про булінг серед школярів в Україні та інших країнах.

Що таке булінг і як він поширений у світі

Для кращого розуміння проблеми почнемо з визначення. Автори дослідження ДоСЕН стверджують, що булінг — це агресивна поведінка серед учнів і учениць, яка має систематичний характер і супроводжується дисбалансом сил, адже ті, хто кривдять, зазвичай є сильнішими за жертву.

Визначення «булінг» походить від англійського слова bullying, утвореного від дієслова to bully (залякувати, грубо ставитися, тиснути, ображати). В українській мові найточніше це явище описує слово «цькування».

Автори ДоСЕН переконалися, що булінг у 2022-2024 роках залишався серйозною проблемою для багатьох закладів освіти по всьому світу, що негативно впливало на психоемоційний стан дітей. В середньому йдеться про майже третину (30%) 15-річних учнів і 38% 10-річних.

У межах дослідження жертвами булінгу вважаються діти, які протягом попереднього року навчання неодноразово стикалися з агресивною або ворожою поведінкою з боку однолітків. Тобто їх ображали, били, штовхали чи ігнорували кілька разів на місяць або частіше. А бувало й так, що ролі поєднувалися — коли діти, які ображали самі, одночасно страждали від булінгу з боку інших інших..

«Булінг може проявлятися в різних формах: вербальній (обра́зи, висміювання, глузування), соціальній (ігнорування, навмисне вилучення з діяльності, поширення чуток) і фізичній (завдання ударів, штовхання, залякування)», — підкреслюють у дослідженні.

Булінг може проявлятися в різних формах. Ілюстративне фото: Depositphotos

На думку дослідників, систематичне цькування може мати довгострокові наслідки не лише для жертв, а й для кривдників і навіть свідків таких ситуацій. Адже учні, які є жертвами булінгу або навпаки цькують інших, мають менш розвинені соціально-емоційні навички.

Скільки школярів в Україні стикаються з булінгом

Відповідно до результатів ДоСЕН, проблема булінгу в українських школах існує. Проте її масштаби навіть менші за середній рівень по країнах або місцевостях, охоплених дослідженням.

В Україні близько 22% 15-річних школярів регулярно залучені до ситуацій цькування. Тобто мова йде про більш ніж кожного п’ятого. Для порівняння: у середньому в країнах, охоплених ДоСЕН, цей показник становить близько 30%. Наприклад, масштаби булінгу виявилися значно вищими у Делі (Індія), де цим негативним явищем охоплено майже 64% учнівства.

Цікава деталь: доволі часто ролі жертви булінгу і кривдника перетинаються. Зокрема, в Україні 7% 15-річних школярів визнали, що брали участь у цькуванні своїх однолітків й одночасно самі ставали жертвами булінгу. Серед 10-річок таких виявилося 19%, а загалом з булінгом у цій віковій групі стикається 39% опитаних учнів.

Жертвами й кривдниками часто виступають одні й ті самі діти. Ілюстративні фото: Depositphotos

«У молодшому шкільному віці діти ще розвивають здатність розпізнавати межі прийнятної поведінки, контролювати імпульси та співпереживати іншим. Це може призводити до випадків неусвідомленої агресії, коли дитина сама ще не розуміє, що її дії можуть бути сприйняті як булінг. Крім того, у 10-річних дітей структура соціальних відносин менш стабільна, ніж у підлітків. Динаміка дружніх зв’язків швидко змінюється, конфлікти виникають частіше, і діти можуть по черзі опинятися то в ролі кривдника, то в ролі жертви», — пояснюють автори дослідження відмінність між віковими групами.

Як на проблему булінгу реагують у школах

Чергова цікава деталь: учнівство та керівництво шкіл в різних країнах світу часто по-різному оцінюють масштаби такого явища, як булінг. Тобто діти можуть повідомляти про високий рівень булінгу, тоді як адміністрація шкіл немов не помічає проблеми. За приклад в ДоСЕН наводять Делі (Індія), де менш ніж 5% керівництва шкіл повідомили, що булінг у їхніх закладах трапляється щомісяця або частіше, тоді як учнівство з цих закладів розповідає про набагато вищі показники. Проте в українських школах такі невідповідності у сприйнятті проблеми менш помітні.

«В Україні, на відміну від багатьох інших країн / місцевостей ДоСЕН, розбіжності між оцінками рівня булінгу керівництвом шкіл і учнівством є значно меншими. Це може свідчити про кращу обізнаність адміністрацій українських закладів освіти про ситуацію з булінгом у них або про більш відкриту комунікацію цієї проблеми на рівні школи — між учнівством і керівництвом», — зазначають автори національного звіту.

Булінг у школі. Ілюстративне фото: Depositphotos

Про дослідження ДоСЕН в Україні та світі

Огляд заснований на звіті міжнародного Дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН), а саме його другого циклу 2022-2024 років, що презентували в Києві 12 травня 2025 року. Більш глибоко ситуацію в українських школах аналізує національний звіт, що стосується безпосередньо України.

ДоСЕН проводить Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка є одним з найавторитетніших джерел інформації про середню освіту і соціально-емоційні навички. На сьогодні дослідженням охоплено 16 країн або місцевостей, зокрема й Україна. Його мета — з’ясувати, що сприяє або перешкоджає формуванню соціально-емоційних навичок школярів. Для цього в різних країнах опитують 10- та 15-річних учениць і учнів. Організатор дослідження в Україні — громадська організація «ЕдКемп Україна».