Про те, що з 2027 року в старшій школі після 9 класу буде запроваджене профільне навчання тривалістю три роки, знає лише близько половини батьків учнів, яких це безпосередньо стосується. До таких висновків дійшли у соціологічному дослідженні «Реформа профільної середньої освіти», яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). 
називає найцікавіші факти з дослідження і наводить нещодавні коментарі про хід реформи міністра освіти і науки України Оксена Лісового.
Чи відомо батькам школярів про профільну середню освіту
У ході дослідження КМІС у батьків та учнів зокрема запитали, чи знають вони, що з 2027 року в старшій школі буде профільне навчання, яке триватиме три роки? Найбільш цікавою є відповідь батьків учнів 5-6 класу. Мова йде про сьогоднішніх 6-7-класників, адже польовий етап дослідження проводили навесні 2024 року. Саме цим дітям вперше доведеться обирати, де продовжувати освіту після 9 класу — в академічному ліцеї чи професійному коледжі, технікумі тощо. Як виявилося, про цю перспективу знають лише 53% опитаних батьків.
Кому відомо, що з 2027 року в старшій школі буде профільне навчання, яке триватиме три роки
Як батьки і учні ставляться до 12-річної школи
До перспективи подовження навчання у школі на ще один рік негативно ставляться 59% опитаних батьків учнів 5-6 класів. Підтримують запровадження 12-річної школи лише 29% з них.
Натомість серед учнів панує нейтральне або невизначене ставлення до 3-річної старшої школи (54%). Негативно ставляться до новації 22%.
Отже, саме спротив батьків учасники опитування з боку територіальних громад і закладів освіти часто називають у переліку головних пересторог щодо впровадження реформи. Зокрема, про цей ризик заявляє 52% голів територіальних громад, 34% депутатів місцевих рад, 42% керівників ОУО (органів управління у сфері освіти).
Що про хід реформи профільної середньої школи розповідає міністр освіти Оксен Лісовий
«Реформа старшої школи змінює ціннісний підхід до освіти. Девʼятикласники самостійно обиратимуть, як вони хочуть навчатися у старшій школі. Це закладено у філософію всієї реформи, і це те, чого, як ми бачимо, прагнуть самі діти. Ми даємо їм свободу. Це одна з важливих, засадничих цінностей людини», — зазначив на презентації дослідження КМІС міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Відповідаючи на питання аудиторії заходу, Лісовий наголосив, що початкова школа (1-4 класи) залишатиметься в селах, навіть якщо вона малокомплектна. Адже діти молодшого шкільного віку мають перебувати ближче до батьків і витрачати мінімальний час на дорогу до школи.
Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України, на обговоренні соціологічного дослідження КМІС «Реформа профільної середньої освіти». Фото: Міносвіти
Базова школа, на думку міністра, вже потребує дещо іншого підходу, і тут більші опорні заклади з кращими умовами для навчання є важливою складовою. Тоді як старша профільна школа, як в частині академічних ліцеїв, так і в частині професійних коледжів, є ще меншою мережею закладів, яка зараз вже фактично сформована областями.
Але міністр підкреслив, що реформа є людиноцентричною. Тому до її імплементації мають підходити диференційовано. Адже, з одного боку, важливо не втратити суть створення великої освітньої спільноти з великою кількістю профілів, для чого потрібна наявність 600-1200 учнів, а з іншого — до такого ліцею діти не мають їхали занадто довго.
Лісовий нагадав, що для створення академічних ліцеїв обираються заклади, найбільш наближені до реалізації цього задуму. Вони певним чином реконструюються, дообладнуються, дооснащуються, в них створюються соціальні простори, спортивна інфраструктура, лабораторії, майстерні тощо.
У разі, якщо на під'їзд до академічного ліцею дитина витрачатиме забагато часу, вочевидь немає іншого рішення, як організувати гуртожитки. На думку Лісового, життя в гуртожитку у цьому віці (15-16 років) є досить цікавим, новим випробуванням для людини, завдяки якому вона дуже швидко дозріває і дорослішає.
Читайте також
