Поки в Україні триває повномасштабна війна, реформа освіти йде за планом. 
нагадує, які зміни чекатимуть на старшу школу відповідно до актуальних планів Міністерства освіти і науки України.
Коли реформують старшу школу в Україні
Реформа профільної середньої освіти, а саме так називається трансформація, яка очікує старшу школу в Україні, передбачає такі етапи:
- 2023 — 2024 роки: підготовчий етап, що включає написання стратегії, дорожньої карти, законодавче узгодження;
- 2025 — 2026 роки: пілотування в окремих закладах освіти;
- 2027 — 2029 роки: впровадження, перехідний етап;
- 2029 — 2033 роки: впровадження, фінальний етап.
Тобто реформа стосується тих дітей, хто зараз навчається у 6 класі, а у 2027-му має переходити в 10-й. Тоді ж, у 2027 році, відбудеться перехід на 12-річну систему шкільної освіти. Адже реформа «Нова українська школа» продовжується вже сьомий рік з 2018 року, коли в перший клас пішли теперішні шестикласники. Натомість сьогоднішніх учнів 7-9 класів ці зміни не мають торкатися.
Реформа торкнеться дітей, які пішли в перший клас у 2018 році і пізніше. Фото: Depositphotos
Проте у батьківському середовищі у Києві обговорюють, що вже у 2024 році певні школи не набиратимуть учнів у 10-ті класи, про що, начебто, повідомляють шкільні адміністрації. Цікаво, що подібна хвиля прокотилася Києвом ще у 2021 році. В МОН у той час коментували, що відповідальність за ці кроки беруть на себе керівники закладів, тоді як профільна середня освіта почне працювати лише з 2027 року.
У 2027-му, коли у 10 клас мають іти сьогоднішні шестикласники, їм доведеться обирати між двома наступними напрямами навчання:
- академічний у академічному ліцеї для подальшого здобуття вищої освіти;
- професійний у коледжі або технікумі паралельно зі здобуттям повної загальної середньої освіти для подальшого працевлаштування.
Тобто здобувати повну загальну середню освіту учням доведеться вже не у стінах тієї школи, де вони навчалися з 1 класу. Адже далі вони навчатимуться якщо не у коледжі, технікумі або закладі професійно-технічної освіти, то у відокремленому від інших навчальних рівнів академічному ліцеї. Створити їх пропонується переважно на базі обраних закладів загальної середньої освіти.
Більш того, якщо у населеному пункті або в зоні транспортної досяжності академічний ліцей не буде передбачений через недостатню кількість потенційних учнів, для продовження освіти доведеться заселятися в гуртожиток або орендувати житло в іншому районі. Адже більш ефективними тут виглядають великі заклади, оскільки чим більший ліцей, тим легше забезпечити профільність та вибір предметів.
Освіта в ліцеї складатиметься з трьох компонентів:
- обов’язкові для всіх предмети;
- варіативна частина в межах обраного профілю;
- варіативна частина поза профілем.
Учням запропонують наступні освітні галузі:
- інформатична;
- громадська та історична;
- мистецька;
- фізична культура;
- соціальна і здоров’язбережувальна;
- технологічна;
- природнича;
- математична;
- мовно-літературна.
Що про перебіг реформи профільної середньої освіти у 2024 році розповідають в МОН
У 2024 році має завершитись підготовчий етап реформи профільної середньої освіти. Про її хід на стратегічній сесії за підсумками першого етапу розроблення Стратегії реформи профільної середньої освіти розповів Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. наводить деякі тези.
Дмитро Завгородній зазначив, що зараз на підготовчому етапі триває дискусія щодо всіх аспектів реформи — змісту, організаційних змін, мережі, певних концептуальних моментів тощо.
За словами Завгороднього до вересня 2024 року в кожній області має з’явитися зрозуміла планова мережа, яка включатиме мережі закладів фахової передвищої освіти, професійно-технічної освіти і академічних ліцеїв різних профілів і підпорядкування. Остаточно вся Україна з усіма закладами з’явиться на мапі у 2027 році.
«Біля деяких закладів можуть стояти різні особливі позначки. Наприклад, що цей заклад треба побудувати, як ми зрозуміли з нашої дискусії стосовно Київської області, де дуже багато громад, в яких реально треба будувати додаткову школу для того, щоб з'явився академічний ліцей. Деякі заклади треба буде між собою об'єднати, оптимізувати, закрити, змінити їм статус, можливо передати їхнє майно тощо. У нас з'явиться такий загальний план на наступний етап», — розповів Дмитро Завгородній.
Мова йде про період 2025 — 2026 років, коли разом з громадами, областями, закладами освіти розпочнеться рух в бік створення цієї нової мережі. Тобто, відповідно до плану, за два роки має відбутися підготовка інфраструктури, у тому числі будівництво шкіл, гуртожитків, де це потрібно, проведення ремонтів тощо. Також у цей період, за словами заступника міністра, передбачене пілотування нового змісту і нових організаційних моделей. А вже 1 вересня 2027 року діти нової української школи підуть у 10 клас в академічні ліцеї, де будуть обирати профілі і предмети.
З 1 вересня 2027 року діти нової української школи підуть у 10-тий клас в академічні ліцеї. Фото: Depositphotos
Тут варто додати, що одним з пріоритетів МОН є підвищення престижності професійної освіти і збільшення частки учнів, які здобувають освіту у цих закладах, як мінімум до 45%. Наразі таких 36%. Тобто, вочевидь, цей пріоритет буде врахований при плануванні мережі академічних ліцеїв, де місце знайдеться не більше ніж 55% випускників 9 класів.
В цій публікації викладені лише дуже узагальнені риси реформи, метою якої, зокрема, є скорочення розриву між учнями з міст і сіл і надолуження освітніх втрат. Надалі повідомлятиме нові подробиці і розпитає експертів про перспективи і ризики реалізації подібних планів МОН з урахуванням повномасштабної війни і потреби в додатковому бюджетному фінансуванні.
В умовах повномасштабної війни освітні втрати українських школярів поглиьились. Фото: Depositphotos
Також залишається відкритим питання, як ця перспектива буде сприйнята батьками сьогоднішніх шестикласників і школярів молодших класів, деяким з яких доведеться заради здобуття повної середньої освіти відправляти своїх дітей до гуртожитків або возити за 20-30 кілометрів від дому. Адже відповідно до концепції МОН підвезення до ліцею має становити до 30 км, що з урахуванням стану деяких доріг виглядає неабияким викликом.
