Адаптаційний 10 клас, різні профілі освіти: у чому суть майбутньої реформи старшої школи

З 2027 року в Україні розпочнеться реформа старшої школи. Учні зможуть самі обирати профіль навчання, вивчати більше, що їм цікаво, і краще готуватися до майбутньої професії.

«Держава гарантує доступ до профільного навчання незалежно від місця проживання, вибір предметів та курсів, адаптаційний 10 клас для усвідомленого вибору майбутнього шляху», – запевнили у Кабміні та нагадали основні аспекти реформи школи.

Читайте також: Посилене домашнє завдання для Кабміну: у чому Україна відстає на шляху вступу до ЄС

Учні зможуть:

• вибирати профіль навчання для поглибленого вивчення предметів та курсів;
• вибирати окремі предмети та курси всередині профілю;
• вивчати окремі предмети та курси поза профілем.

Це дозволить кожному старшокласнику навчатися відповідно до своїх інтересів та майбутніх планів.

У школі будуть десятки варіантів та профілів, згрупованих у три великі кластери:

• мовно-літературна: українська мова та література, іноземні мови та література;
• STEM: природничі науки, ІТ, математика;
• соціально-гуманітарний: історія, правознавство, психологія, соціологія

У першому році старшої школи учні вивчатимуть предмети та курси всіх ключових освітніх галузей:

• мовно-літературна (українська, іноземні мови та література);
• математична (інтегрований курс чи алгебра, геометрія);
• природнича (інтегрований курс чи фізика, хімія, біологія, географія);
• громадянська та історична (історія, громадянська освіта);
• соціальна та здоров'язберігаюча (курси з добробуту, здоров'я);
• інформаційна (інформатика, цифрові навички);
• фізична культура;
• мистецтво (музика, живопис);
• технологічна (технології, промисловий дизайн).

10 клас – адаптаційний: більше обов'язкових предметів та курсів, щоб допомогти учням остаточно визначитись із профілем.

11-12 класи: зросте кількість предметів та курсів на вибір, зменшиться частка обов'язкових.

У Міністерстві освіти та науки (МОН) зазначили, що для впровадження реформи потрібно змінити мережу навчальних закладів. Старші учні повинні навчатися у великих ліцеях: чим більше учнів на паралелі, тим більше груп можна створити для вибору профілів та предметів/курсів. Тоді з'явиться можливість запропонувати вчителям у ліцеях повне навантаження та забезпечити викладання профільних предметів/курсів. Також ліцеї оснащуватимуться необхідним обладнанням.

Читайте також: Як воюють дрони, озброєні штучним інтелектом, і коли вони захоплять поле бою

Найкраще, якщо ліцеї будуть відокремлені від шкіл інших типів. Старшокласники потребують інших підходів, ніж молодші учні, і спосіб організації навчання може бути іншим (наприклад, змінні групи замість класів, вивчення одного предмета в рамках семестру за модульним принципом тощо).

Що не змінює реформа

Гімназії та початкові школи (1–9, 5–9, 1–4 класи) не закриватимуть. Проте пропонується змінити тип окремих навчальних закладів. Деякі з них стануть ліцеями (вчать переважно старшокласників), інші — гімназіями та початковими школами та збирають дітей громади відповідного віку.

Наприклад, у Шептицькій громаді (Львівська область) вже відбувається реорганізація мережі навчальних закладів. Нині там працює один відокремлений академічний ліцей (буде два), більшість інших закладів є гімназіями (1–9 класи) та один — початковою школою (1–4 класи). У громаді не закривали школи і не планують.

Початкова школа залишиться якомога ближче до місця проживання дитини. Ця норма регламентована законодавством, вона вимагає змін.

Скільки учнів має бути у класі

Мінімальна кількість учнів у 1–9 класах – 5, максимальна – 24 у початковій школі, 30 – у базовій.

Де навчатимуться діти, які не зможуть продовжити навчання у своїй школі

У МОН навели кілька варіантів.

Дитина навчається в 1–9 класах школи, яка стане відокремленим ліцеєм (матиме лише 10–12 класи). У такому разі учень зможе продовжити навчання у 1–9 класах в іншому навчальному закладі своєї громади.

Дитина навчається в 1–9 класах школи, яка буде гімназією (матиме лише 1–9 класи). Тоді він доучиться до 9 класу у цій школі, а продовжити навчання зможе у ліцеї своєї чи іншої громади, закладі професійної (професійно-технічної) чи професійної вищої освіти.

Як фінансуватиметься робота ліцеїв

Держава виділяє кошти обладнання для лабораторій, майстерень. Цього року для пілотних 10 класів виділено 500 млн грн – будуть облаштовані кабінети природничої, математичної та технологічної освітніх галузей.

Також нещодавно уряд виділив ще 500 млн грн на обладнання кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій для закладів, які будуть ліцеями із 2027 року.

Минулого року 1,22 млн грн субвенції НУШ (Нової української школи) було спрямовано на природні кабінети, а цього року 1,39 млрд грн — на кабінети природничої, математичної освітніх галузей, міжгалузевих та інтегрованих курсів. Частина закладів, що одержали обладнання, стане ліцеями.

До Ради внесено законопроєкти про внесення змін до закону «Про повну загальну середню освіту» (№ 13120 та №13120-1). Освітній омбудсмен Надія Лещик опублікувала свої пропозиції до них.

За її словами, реформа профільної освіти, що включає створення мережі ліцеїв, необхідна, щоб покращити якість освіти, зменшивши навантаження на учнів та надавши їм право здобувати освіту в старшій школі за певним профілем, а також зменшити освітню нерівність та забезпечити рівний доступ до якісної освіти учнів з невеликих міст, селищ та сільської місцевості.

Зокрема, вона відзначила такі проблемні питання у проєктах законів:

• відсутність чітких вимог до кількості учнів у ліцеї;
• прогнозування мережі ліцеїв та необхідного матеріально-технічного забезпечення для забезпечення доступу здобувачів освіти до повної загальної середньої освіти (автобуси, пансіонати);
• доступ до повної загальної середньої освіти – кількість учнів 9-х класів, які не продовжили здобувати повну загальну середню освіту;
• затвердження та формування мережі ліцеїв до 1 вересня 2025 року;
• громадське обговорення щодо реорганізації, зміни типу, ліквідації закладу загальної середньої освіти в сільській місцевості має тривати 1 рік;
• повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки та повноваження територіальних громад щодо розробки проєкту плану формування мережі закладів освіти;
• співфінансування ліцеїв громадами;
• кількість учнів у дистанційному класі;
• фінансування комунальних закладів загальної середньої освіти;
• заборона функціонування початкової школи у ліцеї.