Інститут економічних досліджень та політичних консультацій – один з небагатьох незалежних дослідницьких центрів, які дозволяють сформувати враження про стан економіки. Насамперед він займається опитуваннями українського бізнесу, що дає розуміння настроїв, які загалом формують ринок.
поговорив із Оксаною Кузяків, виконавчою директоркою ІЕД, про головні проблеми бізнесу у 2024 році, адаптацію до війни, роль держави та про те, чого очікують підприємці.
Головні проблеми бізнесу 2024: обстріли та нестача кадрів
Головними проблемами бізнесу, за опитуваннями ІЕД, у 2024 році стали обстріли, брак робочої сили, перебої у водо-, тепло-, електропостачанні. Кого найбільше торкнулись ці проблеми?
Головною проблемою для бізнесу у 2024 році залишаються питання безпеки, воно було з нами весь рік. За даними наших досліджень, приблизно 60% компаній у середньому вважають це найбільшою перешкодою для ведення бізнесу в Україні. Водночас парадоксально, але ми маємо оптимістичні ділові очікування. Зауважу, що цей меседж часто викликає питання у іноземної аудиторії: як так можливо, чому так відбувається, де криються корені оптимізму українського бізнесу. Відповідь на ці питання шукаємо щомісяця.
Головні проблеми бізнесу у вересні та жовтні 2024-го добре відображають загальний трент всього року
Проблеми безпеки включають постійні обстріли, ризики для працівників та обмежений доступ до необхідних ресурсів. Незалежно від кількості обстрілів у місяці дух небезпеки відчувається постійно.
Особливо це відчутно для великих підприємств, які мають складніші виробничі процеси, вони більш уразливі до перебоїв у роботі інфраструктури. Їм через розміри легше стати мішенню для ворожої атаки.
Чому більшість бізнесу вважає, що нічого не зміниться (відео)
Однією з головних проблем є дефіцит робочої сили. Як він впливає на ведення бізнесу?
Брак кваліфікованої робочої сили став серйозною проблемою. Проте це свідчить не тільки про дефіцит кадрів, але й про часткове відновлення економічної активності. Власне, тому йому й потрібна ця робоча сила. Принаймні так було на початку 2024-го, потім почалися гойдалки очікувань щодо ділової активності.
При цьому великі компанії вкладали гроші у перекваліфікацію жінок для «чоловічих професій». Чи є тут зв’язок?
Важко сказати. У наших дослідженнях ми так глибоко не заходили. Але, базуючись на тому, що ми колись досліджували культуру ведення бізнесу в Україні, коли жінки заміщають чоловіків у питомо чоловічих професіях, то таке заміщення буде працювати тоді, коли, мовляв, жінкам не буде чого їсти.
До прикладу, в Україні працює безкоштовна програма "Iron Women" перекваліфікації для жінок, які бажають отримати навички керування будівельною технікою. Таких ініціатив останнім часом багато
У нас є жінки монтажниці, кранівниці та інші, але масово вони будуть перепрофілюватися, якщо не буде інших більш простих можливостей отримати бажаний дохід. У нинішніх умовах ці можливості є.
Чи адаптувались підприємства України до війни
Лише 10% підприємств працюють на повну потужність. При цьому відбувається невелике покращення ділової активності та зростає оптимізм щодо майбутнього. Що відбувається?
Те, що лише 10% бізнесів працюють на повну потужність, є наслідком значного падіння економіки у 2022 році. Хоча є зростання, ці темпи не компенсують втрат. А оптимізм був притаманний бізнесу ще із середини 2022-го, тоді більшість вірила, що за два роки все буде добре.
Якщо подивитися на це з точки зору макроекономіки, можна вважати, що допоки триває війна, бізнес не очікує якогось великого ривка зростання. Тим часом очікування на два-три місяці або пів року вперед мають значний оптимізм.
Які фактори сприяли адаптації бізнесу?
Основними факторами стали налагодженість виробництва, швидкість відновлення ланцюжків постачання, збереження колективів і бізнес-процесів, а також налагодження нової логістики.
До повномасштабної війни ми говорили, що експорт є запорукою сталого бізнесу. У 2022 році експорт став тягарем для компаній насамперед через заблоковані кордони. Тільки зараз відновлюється тренд, коли експортери більш оптимістично дивляться у майбутнє, ніж внутрішні гравці. Зараз більшість наших респондентів працює на внутрішній ринок.
Проте той, хто зміг дочекатися, включитись у процеси й експортувати знову, зараз більше виграє. Можливо, це і є та група, що дає найбільше оптимізму.
Чи змінилася географія ділової активності в Україні?
Регіональний розподіл бізнес-активності фактично стабілізувався. Ділова активність у західних областях зросла на початку повномасштабного вторгнення, але з часом ситуація вирівнялася. Великі підприємства поблизу лінії фронту продовжують працювати попри обстріли, масових релокацій бізнесу у 2024 році не відбувалося. Особливо, якщо зважати на великі підприємства, які насамперед створюють велику частку бізнес-активності.
Звісно, якщо приходять інвестори, то з більшою ймовірністю вони будуть відкривати щось ближче до західного кордону.
Частково відбувається центрування до Києва та області. Наразі бум для Київської області. Вона завжди трохи страждала, бо більше давала робочу силу для Києва. Зараз же непогані часи для області.
Чи є держава перешкодою в очах бізнесу
гор Мазепа в залі суду 19 січня 2024 року. Бізнесмена випустили тільки після загального розголосу справи. Наприкінці 2023-го та на початку 2024-го бізнес зіткнувся з десятками справ тиску на законний бізнес
Станом на жовтень 28% бізнесу вважали державу перешкодою, частина — навіть ворогом. Цей показник зростає протягом року. Які головні чинники цього зростання?
Частка тих, хто вважає державу ворогом, значно зменшилася порівняно з довоєнним часом. З одного боку, це об’єктивний процес, але також він дуже перегукується з різними ініціативами, які в той чи інший момент обговорюються у ЗМІ. Наприклад, наприкінці літа у нас було обговорення підвищення податків. Тоді ми вже почали спостерігати зростання страхів бізнесу, хоча податки підвищилися тільки з грудня.
Коли я бачу питання про ставлення бізнесу до держави, то дивлюсь на інше. У нас майже 40% вважають, що держава — правильний регулятор, позитивно оцінюють її роль. До повномасштабного вторгнення, наприклад, у 2017 році, ворогом державу вважали 25%, а зараз – до 5%.
При цьому 30% негативно сприймають економічну політику України. Яким чином бізнес її оцінює?
Економічна політика оцінюється бізнесом доволі широко: через призму податкової системи, доступу до кредитів, роботи регуляторів, банків. Експерти сказали б, що це регуляторна, монетарна та інші політики, проте бізнес загалом називає всю суму цього економічною політикою.
На негативне ставлення бізнесу могли вплинути анонсовані НБУ посилення заходів фінансового контролю, можливо, повернення до щомісячного звітування для деяких бізнесів, точно підвищення податкового тиску.
Кого більше серед підприємців – умовних лібералів чи протекціоністів?
Бізнес розраховує переважно на власні сили, але очікує від держави чітких і прозорих правил гри. Історично держава вважалася чужою та ворожою, адже до 1991 року власної держави ми не мали, тому було нормально наживатись на ній і заробляти, як можеш. Зараз цей наратив змінюється.
Як бізнес оцінював економічну політику держави в 2024 році
За останні 10-15 років частка тих, хто очікує від держави якихось дотацій, значно зменшилась. Це не означає, що всі стали ринковими лібералами, проте життя примусило мишу збивати молоко, щоб не потонути. Українці звикли розраховувати на власні сили та родину. Тут цікаво, що головним джерелом кредитів для маленького і часом середнього бізнесу були насамперед не банки, а сім’я, друзі.
Наші опитування у 2017 році показували, що приблизно 80% розраховують тільки на власні сили, а не державну допомогу. Тому мені здається, що ми також йдемо до моделі бізнесу США, де насамперед є запит на зменшення регуляцій і податків.
Що буде у 2025 році – думка бізнесу
НБУ прогнозує непоганий сценарій для української економіки. Заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук упевнений, що інфляція вже наступного року сповільниться приблизно до 7% і досягне 5% у 2026 році. Базовий сценарій НБУ передбачає зростання економіки на 4,3% у 2025-му. Зрозуміло, що прогнози під час війни – справа важка. Але чого очікує сам бізнес від 2025 року?
Очікування залишаються помірно позитивними, хоча рівень невизначеності високий. 59% не планує ані падіння, ані розширення виробництва, що добре збігається з рівнем загальної невизначеності. Але при цьому кожне третє підприємство (33%) планує збільшувати виробництво, зменшувати – 8%.
Проте у середині 2024 року серед промисловості різко зросла частка забезпеченості замовленнями. До цього це було 3-4 місяці, тепер – 7 місяців. Це значно краще, ніж було попередні 2,5 роки.
Глибинні інтерв’ю показують: бізнес не вірить, що зараз прийде Трамп і станеться заморозка чи припинення війни.
В умовах війни така помірно оптимістична картина триватиме. Песимістів не стає більше, оптимісти трошки переходять до тих, хто не очікує ані доброго, ані поганого. Це пов’язано і з сезоном, і новим податковим режимом, але насамперед впливає війна.
Якими були головні фактори адаптації бізнесу до війни (відео)
Читайте також
