Що Україна продає до Намібії та Колумбії і як вивозить зерно та метали

Останні 12 місяців клієнти банків продають на валютному ринку від $3,8 до $4,9 млрд щомісяця. Такий притік валюти багато в чому допомагає Нацбанку не допускати різких коливань курсу гривні. Валюту цю переважно продають експортери. Але не лише цим експорт є важливим для економіки України. Зазвичай підприємства-експортери мають непоганий фінансовий стан, тому стабільно виплачують відносно високі «білі» зарплати. Також багато хто з них забезпечує оплачувані замовлення своїх суміжників і логістичні компанії.

зібрало актуальну інформацію щодо стану українського експорту.

Читайте також: Чим «людяний підхід» на роботі відрізняється від кумівства та маніпуляцій

У липні Україна експортувала товарів майже на $3 млрд, що на 9% більше, ніж у червні. Фізичний обсяг експорту (у тоннах) виявився на 0,6% меншим, що пов'язано з сезонною зміною в експортованих аграрних культурах.

За даними Мінекономіки, найбільшим колективним торговим партнером України залишається ЄС – 56% від експорту. Лідируючі позиції серед імпортерів продукції з України поза Євросоюзом займають Китай, Єгипет, Туреччина та Індія і країни Середземномор'я.

В аграрному секторі Україна експортувала у липні:

• пшениці – 1,58 млн тонн, що майже вдвічі більше, ніж у липні минулого року;
• ріпаку – 277 тис. тонн, що на 13,5% більше;
• ячменю – 580 тис. тонн, що майже вдвічі більше;
• кукурудзи – 1,56 млн тонн, що на 44,4% менше.

Серед промислової продукції у структурі українського експорту переважають:

• руди та концентрати – $229 млн (2,5 млн т);
• меблі – $37,9 млн (18,9 т);
• напівфабрикати із заліза – $109,4 млн (219 тис. т).

За видами транспорту Україна поставила товарів на зовнішні ринки у липні:

• морським транспортом – 6,25 млн т, що на 0,4% менше, ніж у червні;
• залізничним транспортом – 2,6 млн т, на 3% менше;
• автомобільним транспортом – 825 тис. т, що у 5,5% більше.

За даними Укрстату, за п'ять місяців 2024 року основний обсяг товарного експорту традиційно займають продукти рослинного походження – 34,5%. Недорогоцінні метали (чорні та кольорові) за час війни суттєво втратили в обсягах, зараз вони треті з часткою 10,6%. Зате значно додали жири та олії – вони тепер №2 з часткою 15,9%.

З головних товарів експорту за рік найбільше додали в обсягах мінеральні продукти (54,9%), готові харчові продукти (27%) та продукти тваринного походження (14,4%). Експорт загалом зріс на 1,7%.

При цьому обсяг експорту продуктів рослинництва впав на 1,7%, деревини – на 13,8%, а машин та обладнання – на 51,2%.

Товарна структура зовнішньої торгівлі в січні – травні 2024 року

За даними Укрстату, за підсумками п'яти місяців цього року трійка лідерів країн, які найбільше отримали експорт, виглядає так: Польща, Китай, Іспанія. Іспанія потрапила у лідери завдяки тому, що експорт до неї протягом року зріс на 187%.

Основні товари експорту до Польщі: жири та олії – $274 млн, відходи харчової промисловості – $133 млн, руди, шлаки – $211 млн, чорні метали – $343 млн. У Китай: зерно – $592 млн, руди та шлаки – $554 млн, відходи харчової промисловості – $162 млн. В Іспанію: зерно – $1006 млн, жири та олії – $248 млн.

Топ-10 країн українського експорту товарів в січні – травні 2024 року

Але в топ-10 за обсягами експорту найбільший приріст до Єгипту – 106% за рік. Зліт вище за середній показник там продемонстрували: овочі – 742%; жири та олії – 667%; руди та шлаки – 2030%; миючі засоби – 405%; пластмаси – 371%; електричні машини – 3722% (їх поставлено лише на $1,2 млн); меблі – 5610% ($55 тисяч).

Лідирує ж за показником річного приросту експорту Намібія – 16 777%. Пояснення тут просте – зростання розпочалося з майже нульової бази (збільшений обсяг експорту становить лише $79 тисяч). Аналогічне пояснення можна дати і для інших країн із топ-10 за цим показником.

Основний товар, експортований до Намібії, – фармацевтичні продукти (на $74,6 тис.). У Колумбію – чорні метали та вироби з них ($12,8 млн). У Нігер – цукор та кондитерські вироби ($1,6 млн).

Для підтримки експортерів, які відкривають для себе нові країни, а також реагуючи на ускладнення зовнішньої логістики, НБУ з 12 липня збільшив з 90 до 120 днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту. деяких видів аграрної продукції. Йдеться про пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, сою, рапс, соняшник, соєву, соняшникову і рапсову олію і макуху.

Топ-10 країн зі зростання українського експорту товарів в січні – травні 2024 року

За 11 місяців роботи українського морського коридору (з серпня 2023 року) ним транспортовано 60 млн т вантажів, повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ).

Основну частину (40,6 млн т) із цього обсягу становлять зернові вантажі. Їхні поставки здійснювалися до 46 країн.

Морські порти за підсумками червня 2024 року перевалили 1,2 млн т залізняку проти 0,2 млн т у червні 2023 року. Загальний вантажообіг за місяць досяг 7 млн т, що в 1,5 раза більше у річному вимірі. Лідером відправки традиційно були зернові – 4,4 млн т проти 3,4 млн т роком раніше.

Вантажообіг через український морський коридор у червні дорівнював 5,6 млн т (вантажі по ньому вирушали і з річкових портів).

Усього за 6 місяців 2024 року порти України перевантажили 53 млн т (31,2 млн т у 2023-му), оброблено 6046 суден.

Нагадаємо, що у 2022 році портовий вантажообіг обрушився у 2,6 раза порівняно з довоєнним 2021 роком.

Експорт вантажів морським коридором, млн т

Найбільший приватний оператор залізничного рухомого складу України «Лемтранс» завершує будівництво нового контейнерного терміналу у Вінниці. Його відкриття заплановано на III квартал 2024 року. На першому етапі буде побудовано залізничну інфраструктуру та перший контейнерний майданчик пропускною спроможністю близько 30 тис. TEU (умовних контейнерів) на рік, а також дві залізничні колії з колією 1520 мм.

На терміналі перевалюватимуться контейнери з різними експортними та імпортними вантажами. Це дозволить створити регулярні контейнерні сервіси між терміналом у Вінниці та терміналами у Польщі, Німеччині, Нідерландах, Бельгії, а також з'єднати термінал у Вінниці з портами Великої Одеси.

Існуючий контейнерний термінал «Мостиська» («Мостиський драй порт») за підсумками 2023 року опрацював 72,4 тис. TEU. Консолідований обсяг обробки вантажів зріс до 286 тис. т, зокрема: зернових – 122 тис. т; наливних – 62 тис. т; генеральних – 35 тис. т; балк-вантажів – 37 тис. т.

За І півріччя «Укрзалізниця» перевезла 90,3 млн т, що на 28% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. З них 45 млн т відправлено у напрямку західного кордону та портів. За видами вантажів переважали перевезення руди (22,9 млн т), зернових (22,5 млн т), вугілля (12,5 млн т) та будматеріалів (13,7 млн т).

За пів року перевезення вантажів у напрямку портів зросло в 2,6 раза – до 28,7 млн т, а у напрямку сухопутних переходів знизилося на 7,4% – до 16,1 млн т. Це пов'язано з роботою морського коридору та перенаправленням вантажів з західних кордонів у бік чорноморських портів.

З 1 серпня вісім пунктів пропуску для автомобільного сполучення на українському кордоні почали використовувати нову автоматизовану систему для митного оформлення, яка замінить АСМО «Інспектор». Процес переведення інших автомобільних пунктів пропуску на нову систему триватиме до середини серпня.

З червня систему тестували на митному посту «Ужгород автомобільний». Результати тестової експлуатації свідчать про скорочення часу митного оформлення транспортних засобів та збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску без збільшення штатної чисельності працівників. У пасажирському напрямку – на 25-30%. У вантажному – на 35%. Якщо раніше інспектор митного поста оформлював за зміну 150-155 транспортних засобів, то тепер – 200-205.

Статус Авторизованого економічного оператора (АЕО) українські експортери можуть отримувати вже чотири роки. Але за перші три роки його отримали лише дві компанії. Прорив стався на четвертому році – статусу набули 46 компаній, заяви ще 31 компанії перебувають на розгляді. Статус АЕО – міжнародна практика на рівні ЄС. Його власник отримує суттєві спрощення під час проходження митних процедур.

На початку серпня Мінекономіки разом із міжнародними експертними організаціями розпочало роботу з оновлення Експортної стратегії України в умовах війни та на період післявоєнного відновлення.

«Через збройну агресію росії проти України українські виробники зіткнулися з багатьма викликами. В оновленій Експортній стратегії України слід врахувати зміни структури української економіки, перспективи післявоєнного відновлення країни, перерозподіл ринків збуту експортної продукції, переорієнтацію на нові регіони та конкретні країни, а також адаптацію українського виробництва до стандартів та потреб споживачів ЄС», – зазначила перша віцепрем'єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.