Керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифри Мстислав Банік на презентації застосунку «Дія». Фото пресслужби «Дії»
Мобільний застосунок «Дія» вже став частиною нашого життя. У ньому ми маємо паспорти, права, документи на автомобіль. А зараз ще й внутрішній та міжнародний COVID-сертифікати. Але це лише початок — ми рухаємося до «країни в смартфоні» у 2024 році. Про те, як це працюватиме, 
розповів керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифри Мстислав Банік, який саме й керує багатьма процесами в «Дії».
Того дня я проводив невеликий експеримент. Я довго вагався: чи брати із собою пластикову картку, чи піти на інтерв’ю до будівлі Кабінету міністрів на Грушевського із застосунком «Дія» в смартфоні. Та вирішив: спробую останнє.
Представники Управління державної охорони на обох входах мене пропустили — наче знали, що я їх випробовую. Коли пройшов через рамку металошукача і потрапив до кабінету керівника із розвитку електронних послуг у Мінцифри Мстислава Баніка, який саме і керує багатьма процесами в «Дії», то одразу сказав йому:
– Я до останнього моменту не був впевнений, що мене пустять за смартфоном. Адже все-таки Кабмін — безпека має бути на вищому рівні, ніж біля турнікета в метро.
Мій візаві посміхнувся:
– Ми довго над цим працювали. Зрештою переконали охоронців, що застосунку «Дія» для проходження охорони достатньо.
– Дуже багато зараз розповідають про Китай. Мовляв, там людина зайшла до банку, її сфотографували, ідентифікували за зображенням — і от уже видають кредит. Наскільки ми далеко від цього?
– Там у них усе відстежується. Багато чого працює на технології розпізнавання обличчя та цифрового паспорта. Але такого, як у нас, немає. Та й копією документа через смартфон там поділитися не можна. Ми випередили не лише Китай.
На початку вересня я був на естонському Tallin Digital Summit. Естонці там розповідали, що через пару років наблизяться до того, щоб запускати документ про ідентифікацію громадянина в мобільному телефоні.
Мстислав Банік на Tallinn Digital Summit. Фото пресслужби «Дії»
– Років п’ять тому я знімав програму «Подорожуємо Європою» в Естонії. Тоді мені там із захватом розповідали про естонські технології. Людина говорила, що якось сиділа в човні, рибалила і однією рукою витягувала щуку, а іншою — підписувала контракт у мобільному телефоні. Так ми їх уже обскакали?
– Ми в процесі. П’ятнадцять років тому Естонія зробила великий крок щодо діджиталізації. Вони багато речей прив’язали до спеціального ключа на пластиковій картці. От і цього разу вони на саміті розповідали, що Естонія – №1. А я сидів і розумів, що вони вже не №1. Я сфотографував кілька слайдів під час презентації і скинув людям із моєї команди. А вони написали, що ми вже цей етап завершили. Минулої зими до нас приїжджала делегація від президента Естонії — говорили, що вони свій стрибок зробили давно, і хотіли, щоб ми показали, як робити мобільний сервіс.
Коли буде «держава в смартфоні»
– Добре. «Держава в смартфоні». Два роки тому про це багато говорив президент. Прогнозували, що за три роки ми спілкуватимемося із владою, просто натискаючи кнопки на екрані мобільного. Як далеко ми від досягнення цієї мети?
– Наш поточний план – це стовідсоткова діджиталізація державних послуг до 2024 року. Більшість послуг ми переведемо в смартфон до кінця цього року, можливо, до кінця першого кварталу наступного. Це стосується поширених послуг: прописка, субсидія, виплати тощо. А далі почнеться вдосконалення послуг, і революційних змін уже не буде. І от чому.
Зараз у нас доступно понад 70 послуг на порталі «Дія» і 12 — у мобільному застосунку (+ 12 цифрових документів). Але загалом держава надає майже 2500 послуг. Проте не всі вони потрібні — частина просто відімре.
Крім того, за нашої участю створюється єдиний класифікатор державних послуг. Уявляєте, наразі послуга з отримання паспорта в різних органах влади має 89 назв. Є 48 варіантів назви послуги надання податкового номера. Без цього довідника ми навіть не можемо точно сказати, скільки послуг надає держава. Тому спочатку наведемо лад, а до 2024-го переведемо 100% державних послуг в онлайн. Довідки, наприклад, взагалі зникнуть. Їх замінить обмін інформацією між різними державними реєстрами. Це частина режиму paperless, який ми поступово впроваджуємо.
– І після цього я зможу подорожувати країною із самим лише смартфоном?
– Частина послуг не буде доступною на мобільному пристрої й залишиться тільки на порталі. Це не через те, що важко розробити таку послугу. Просто форми документів можуть бути складними для завантаження в смартфон. Наприклад, дозвіл на будівництво, введення в експлуатацію тощо – це точно не для мобільного телефону. Але загалом так — до того часу все стовідсотково буде в «Дії».
Коли в «Дії» з'являться соціальні послуги
– Розробити — це добре. А хто користується цими послугами? Молодь? А як бути з тими, у кого смартфонів немає?
– Відповісти на це питання непросто, адже ми не відстежуємо користувачів ані за ідентифікаційним документом, ані за геолокацією. Але ми маємо дані за віковими групами. Ось діаграма. На ній видно, що частки груп людей віком 18 — 24, 25 — 34, 25 — 44 роки абсолютно однакові. Удвічі менше припадає на групу 45 — 54. Але там їх теж багато. І лише старших користувачів менше.
Але й тут усе може пояснюватися тим, що вони менше, ніж молодші користувачі, потребують наявних послуг. Адже пенсіонери ФОПи не відкривають, посвідчення не замінюють, ID-карток, ймовірно, не мають. Але зараз запустяться субсидії, різні соціальні послуги та пенсійні посвідчення, і я впевнений, що і ця аудиторія збільшиться. Побачимо тоді, коли в пенсіонера з’явиться можливість піднести електронне пенсійне посвідчення в смартфоні до валідатора й безоплатно проїхати в автобусі.
Діаграма розподілу користувачів «Дії» за віком. Дані пресслужби «Дії»
– А як працюватимуть ці соціальні послуги через «Дію»?
– Найпопулярніші з них ми запускатимемо цієї осені. Наприклад, субсидію. Щороку 1 млн 400 тис. осіб подають документи на субсидію. Група чимала, але досі ми не могли надати цю послугу в «Дії» через те, що не була готова технічна інфраструктура Міністерства соціальної політики. Зараз уже закупили необхідне обладнання, і вона запрацює.
Ще з’являться послуги надання допомоги одиноким матерям і з інвалідності. У листопаді ми представимо повний набір цих послуг на новому Diia Summit (презентація нових послуг у «Дії», що проходить двічі на рік – ).Це буде одним з основних акцентів на цьому заході.
– Прем’єр-міністр Денис Шмигаль говорив, що ми позбавляємося паперу в державних органах влади і переходимо в paperless. Скажіть, коли це точно відбудеться?
– Прем’єр, захопившись цією ідеєю, трохи поквапився у формулюванні. У серпні — вересні ми лише почали рухатися в цьому напрямку. Сподіваюся, ми цього теж досягнемо до 2024 року.
Тут є кілька важливих завдань, над якими працює Мінцифри. Те, що робить «Дія» щодо надання послуг, – це лише частина справи. Треба ще перевести документи в цифровий формат. Не створити нові, а перевести, щоб із ними можна було робити що завгодно й де завгодно онлайн. А ще треба попрацювати над процесом обігу документів. Щоб можна було, наприклад, написати онлайн-записку для дитини в дитячий садочок. Це потребує часу. Але ми точно встигнемо до першого кварталу 2024 року.
– Ви говорили, що є проблема обігу документів між різними системами. Коли вже ми позбудемося необхідності отримувати довідки в різних інстанціях?
– Що ми маємо зараз? В Україні 341 реєстр. І всі вони абсолютно самостійні.
– А чому їх не можна об’єднати в один загальний?
– Об'єднувати теж не зовсім правильно. Натомість у них має бути якась єдина платформа і єдиний уніфікований спосіб обміну даними. От, наприклад, вийшла людина заміж і змінила прізвище. Треба зробити так, щоб воно автоматично змінилося в усіх державних реєстрах.
А зараз навіть із ковідними сертифікатами такого не відбувається: у податковій одне прізвище, у міграційній службі інше. Тому зараз ми працюємо над єдиною платформою яка об’єднає великі державні реєстри: міграційної служби, водійський, будівельний. Ідея полягає в тому, щоб у людини був єдиний ідентифікатор. Крім того, для цих реєстрів потрібен єдиний стандарт. А то зараз деякі з них ледь не в Excel ведуться.
Але важливо от що: коли з’явиться ця платформа, це не означатиме, що чиновник таємно зможе подивитися будь-яку інформацію про людину. Вони матимуть свій логін, щоб було видно, хто дивився інформацію. Є такі закордонні практики: коли хтось переглядає твої дані, тобі приходить повідомлення на смартфон. У нас теж таке планується.
– З погляду безпеки це логічно. Але з погляду зручності користування було б добре, щоб я мав доступ до всієї інформації. Коли в нас буде таке, що не треба нікуди бігати?
– Ви зможете подивитися всю наявну про вас інформацію, а от чиновник переглядатиме лише те, на що матиме право, і ви про це зможете дізнатися. Так буде у 2024-му.
Віцепрем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і генеральний директор Apple Тім Кук під час візиту чиновника до США. Фото: пресслужба «Дії»
– У Трускавці сказали, що ми маємо стати цифровим хабом Східної Європи. Це експромт такий був чи в Мінцифри дійсно так вважають? Це якийсь новий етап?
— Можливо, ця думка була сформульована не в найвлучніший спосіб. Головна ідея в тому, щоб застовпити за собою звання ІТ-країни №1 у Східній Європі. Досягти того, щоб компанії відкривали свій бізнес в Україні, а наші розробники не працювали на якісь нідерландські стартапи або деінде, як зараз.
Ми вже сьогодні стаємо країною №1 за напрямком державної діджиталізації. І не приховуємо, що це наша мета. Михайло Федоров нещодавно їздив до США. Там він спілкувався з представниками компанії Apple. І він побачив: у них уже формується чітке уявлення про те, що ми IT-країна. В Естонії — імідж «електронної держави», а ми формуємо свій образ як IT-країна.
Над цим працює напрямок «Дія.City», який дасть змогу зменшити податковий тиск і дозволить компаніям працювати прозоро в нашій країні. Це має збільшити частку галузі у ВВП із 6 до 17,5 млрд грн на рік. Але головне — щоб не було так, як зараз, коли класний ІТ-стартап попрацював і поїхав розвиватися далі. Наша мета — щоб такі компанії були резидентами «Дія.City» і працювали в Україні офіційно.
Чому не працюють ковідні сертифікати
– Усіх цікавлять COVID-сертифікати в «Дії». Щось вони не завжди працюють. От я вакцинувався, і мені пощастило завантажити його в застосунок із першого разу. Але не всім так щастить. Я знаю про тисячі людей, які не можуть цього зробити. Щось не працює? Що ви робитимете із цим?
– Трішечки виправлю вас. У «Дію» не можна завантажити жодний COVID-сертифікат. Дані зберігаються в системі «Електронне здоров'я». Ми, по суті, підключаємося до їхнього реєстру. Людина замовляє сертифікат у застосунку, погоджується на опрацювання медичних даних, підписує запит, і наш інтерфейс передає його системі «Електронне здоров’я». Якщо там усе гаразд, то людина отримує сертифікат на смартфон.
Але в самій системі «Електронне здоров’я» можуть бути якісь помилки: у податковому номері, імені тощо. У моєї дружини була помилка в прізвищі, але це не з вини «Дії» – це МОЗ. Буває так, що лікар записав дані про дві перші дози, а це не вважається завершеним процесом вакцинації. Або там є такий критерій: «Достовірне джерело інформації про щеплення». І якщо лікар у центрі масової вакцинації десь щось записав собі на папірець, а потім не переписав, то система вважатиме це помилкою. Є купа таких помилок! Ми, як обличчя держави, отримуємо всі ці ляпаси, але насправді потрібно звертатися до Єдиної системи охорони здоров’я.
Як відреагувало на це Міністерство охорони здоров’я? Вони створили невеликий контакт-центр із лікарів і допомагають знайти людей, які робили запис про вакцинування. Адже будь-хто не може змінювати медичні дані — лише лікар своїм ключем.
Зі свого боку ми вдосконалюємо систему ідентифікації. Важливо розуміти, що в мобільному застосунку запит треба підписувати цифровим підписом. Для цього треба пройти фотоверифікацію. Це питання безпеки, адже цей ключ знадобиться людині й на порталі «Дія», і для отримання послуг, і для зміни прописки,і для отримання субсидій.
Цей процес полягає в тому, що система порівнює біометричні дані вашого обличчя з тими, що містяться у вашому електронному документі. Це складна технологія, яка дає змогу довести, що ви саме та людина, яка володіє цим паспортом. Адже в нас немає гарячої лінії, щоб підтвердити, що це саме той Іван Іванович, якому треба видати цей сертифікат.
Віцепрем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров демонструє, як працює «Дія». Пресслужба «Дії»
– А не може бути так, що будь-хто покрутив головою й отримав права на вашу квартиру?
– Ні, саме тому технологія є такою складною. Але ми трохи переробляємо нейромережі, щоб треба було робити менше рухів. Відсоток чутливості не зміниться, але треба буде докладати менше зусиль.
– А коли це з'явиться?
– Сподіваюся, що через пару тижнів. Ми зараз саме в процесі розроблення.
Але я можу дати пораду, яка допоможе легше проходити цей процес. По-перше, дуже важливо бути без окулярів, капелюха. Також варто максимально наблизити екран до обличчя — там є такі рамочки. Насправді для системи зачіска й борода не мають жодного значення — потрібне обличчя від лоба й до кінця підборіддя. У нас є звичка селфітися. Але в цьому випадку потрібна лише частина обличчя. Система порівнює її із частиною обличчя з вашого паспорта.
– А де можна використовувати цей сертифікат?
– Суть ковідного сертифіката в тому, що вся інформація про ваші щеплення міститься у вашому QR-коді, і він підписаний відкритими електронними ключами з європейської системи. Я завжди наводжу приклад із біометричним паспортом. У ньому прикордонник перевіряє не тільки ваше фото й відповідність даних, а й правдивість ключів, якими підписаний документ. Так само й із QR сертифіката — дивляться не лише на те, якою вакциною вам зроблено щеплення, а й перевіряють правдивість ключа, яким це підписано.
Але якщо біометричного документа немає, можна згенерувати це на порталі й без нього, підписавши електронним ключем з «Приват24». І ми створимо за європейським зразком паперовий QR-код — роздруковуєш і користуйся. Різниці між паперовим і електронним QR-кодами жодної. Але якщо не вдається згенерувати код, треба звертатися до лікаря, який вносив дані. У цьому разі наша служба підтримки може лише занотувати, що у вас є проблема, і передати цю інформацію до Міністерства охорони здоров’я.
– А за кордоном цей код приймуть?
– Усе гаразд. Здається, Михайлу Федорову розповідали історію, яка сталася в Монако. Там людина показала сертифікат у «Дії». А потім до неї підійшли поліцейський і людина в штатському й попросили розповісти, що таке «Дія» та як вона працює. Їх вразила наша технологія.
Коли я був в Естонії, у кав’ярні в мене перевіряли ковідний сертифікат у мобільному, перш ніж налити каву. Перевірили його, здається, італійським приладом — усе спрацювало нормально.
– А коли в нас у кав'ярнях перевірятимуть сертифікати?
– В Україні всі чекають на посилення карантинних обмежень. Наприклад, у мережі кінотеатрів під час купівлі квитків попереджають, що ти мусиш мати ковідний сертифікат або ПЛР-тест. І вони на вході це мають перевіряти. Саме тому в нас є внутрішній сертифікат.
Мстислав Банік пояснює, як працює ковідний сертифікат. Фото: пресслужба «Дії»
– Коли нас знову переведуть до «червоної» зони, обмеження будуть не такими, як торік. Адже в нас уже будуть сертифікати.
– Є вимога, що працівники компаній розважальної індустрії, сфери обслуговування та харчування мають бути вакциновані. Найімовірніше, у цих людей є «Дія» з електронним сертифікатом. Це зручно, адже не треба купувати додаткове обладнання чи софт. Просто наводиш телефон із застосунком, скануєш сертифікат на іншому телефоні, і він показує необхідну інформацію.
– Я просто уявляю собі тепер наше життя: приходжу на роботу, показав сертифікат і пішов, а якщо ні – додому на карантин. Ми наближаємося до цього?
– Більше, ніж ви здогадуєтеся. Карантин змушує.
– З ковідом зрозуміло. А що на нас ще чекає? Податкова чи хтось ще нас може контролювати?
– Ми точно жодних продуктів для контролю всередині не плануємо. Навіть таку елементарну річ, як геолокація, яка іноді може стати в пригоді, ми в мобільному застосунку не дозволяємо навіть запитувати. У нас залишається лише інформація про те, коли був запит на інформацію, – так звані логи.
Які ще послуги з'являться в «Дії»
– «Дія» починалася з водійського посвідчення. У нас на сайті була стаття про те, як людина навіть судилася з МВС, бо поліцейський не прийняв «Дію» і виписав штраф за те, що не було паперового посвідчення.
– Це спрацював винятково людський чинник. Ми запускали водійські й техпаспорти в бета-тестування 16 грудня 2019 року. До того часу 8 тисяч із 8 тисяч поліцейських планшетів було оновлено, і вони вже читали QR-коди в «Дії». Якщо ти розблоковуєш поліцейський планшет, то там буде написано, що із 16 грудня набирають чинності водійські документи в «Дії». Вони два інструктажі провели. За весь цей час у нас у перші пару місяців було лише кілька випадків. Одна людина казала, що її оштрафували через «Дію». А потім з’ясувалося, що через не пристебнутий пасок безпеки. Був поліцейський, який склав протокол взимку чи навесні 2020 року. Він отримав догану, а протокол було скасовано.
– Тобто я зараз можу вільно їхати.
– Так. Але якщо раптом хтось вимагає документ не в «Дії», одразу пишіть у чат-бот номер жетону, прізвище, ім'я, по батькові, номер патруля, дату, час. Ця інформація одразу летить до Міністерства внутрішніх справ.
– Ми з дружиною вдвох використовуємо автомобіль. Дуже незручно передавати права на автомобіль у «Дії». Ви плануєте щось покращити?
– Зараз можна лише ввести належного користувача в електронному кабінеті водія. Ми вже кілька разів хотіли спростити цей процес. Щоб не було заяв і електронних ключів. Гадаю, що цього року не встигнемо, але наступного зробимо. Усе має бути таким простим, як передати один одному пластикову картку. У нас уже є розуміння, як це зробити. Але Міністерство внутрішніх справ ще має відпрацювати цей процес, щоб можна було відсканувати QR-код автомобіля.
Треба буде зробити 2-3 кроки, щоб у вас з’явився техпаспорт у вашому застосунку. Але це лише наступного року.
Мстислав Банік розповідає про застосування нових послуг «Дії». Фото: пресслужба «Дії»
– Є нарікання на те, що система показує не всі штрафи. Чому?
– Штрафи, які накладаються за допомогою камер відеофіксації, у «Дії» з’являються одразу. Але є проблема з тими, які виписують патрульні поліцейські. От вам приклад із мого життя. Я був у Кам'янці-Подільському. Дорога незнайома, розмітка затерлася. Я й оговтатися не встиг, як потрапив на смугу зустрічного руху. Мене зупинили з «мигалками».
– Класична поліцейська пастка.
– Абсолютно. Ми навіть із дружиною говорили, що вони там, мабуть, стоять перед світлофором і чекають, коли хтось наступний потрапить у пастку. Штраф виписали на папері. Після інциденту минув тиждень, а штраф у мене так і не з’явився.
– А потім monobank заблокував картку?
– Ні. Але я мусив написати колегам у Міністерство внутрішніх справ, щоб з’ясувати, що відбувається із цим штрафом. Мені сказали: точно треба сплатити, але був ризик того, що його пізно занесуть у систему. З такими штрафами є проблеми. Те саме стосується й муніципальних покарань, наприклад за неправильне паркування. Бо ці штрафи ще належать не до Міністерства внутрішніх справ, а до місцевих органів влади.
– А чому через штрафи банки блокують усі рахунки?
– Передусім вони не мають права це робити. У нормативці написано, що вони мають право лише заморозити на вашому рахунку суму боргу. Але банки йдуть шляхом найменшого спротиву. Але як, скажіть, сплатити штраф, якщо у вас заблоковано рахунки? Це нонсенс.
Але головне не це. Більша проблема – це те, що громадяни часто не знають про виконавчі провадження, які суд виписав щодо них. Тому скоро в застосунку будуть сповіщення з відповідного державного реєстру. Коли в ньому з’явиться інформація про справу, яка може призвести до блокування рахунку, ви заздалегідь отримаєте повідомлення.
– Коли ви їх дотиснете, щоб це запрацювало?
– Я не можу нічого обіцяти, бо це пов'язано з іншими органами. Але проблема відома, і ми наполягаємо на тому, щоб все-таки блокували тільки суму.
– Як і коли працюватиме розмитнення автомобілів через «Дію»?
– Поки що ми лише затвердили нормативні документи, які дають змогу запустити розмитнення онлайн. Бізнес-процесу ще немає, і послуги ще немає. Є бачення. Можливо, цього року запрацює, а можливо, наступного. Але поки що більше сказати не можу.
– А в чому ідея?
– Під час розмитнення є участь чиновника, і це потенційно може призводити до корупції. Ми точно зменшимо участь митника і точно переробимо калькулятор для оцінювання вартості розмитнення. Усі оплати проходитимуть лише через «Дію».
«Дію» почали використовувати провідні банки. Фото: пресслужба «Дії»
– Банки заявили, що вони дозволяють відкривати рахунки онлайн через «Дію».
– Так, вони це вже роблять, оскільки набрав чинності закон, який прирівняв цифрові паспорти до фізичних. І найпросунутіші в цифровому напрямку банки вже підключилися до цієї можливості. Можна поділитися копією паспорта з «Дії» онлайн. Для цього саме й використовується згадуваний інтерфейс розпізнавання обличчя із цифровим підписом.
– А що ще цікавого ми можемо очікувати найближчим часом?
– Я вже говорив про соціальні послуги, які ми презентуємо на новому Diia.Summit. У нас збільшиться кількість податкових послуг.
Є ще один великий проєкт. Це зміна реєстрації за місцем проживання онлайн. Пілотне випробування цієї послуги відбувається в семи областях. Але цієї осені вона запуститься для всієї країни. Труднощі тут є в тому, що реєстрація прив’язана до територіальних громад, а їх у нас 1439. І в кожної свій реєстр. Але ми й цьому дамо раду.
– Тобто я зможу з телефона перереєструватися.
– У власному помешканні ви зможете прописати людину за два-три кроки. А якщо власник інший, то вам треба буде показати йому QR-код на запит даних, а він підпише його своїм цифровим підписом.
Читайте також
