Facebook Pixel
IT

Нові онлайн-послуги для бізнесу, реформа Держспецзв'язку та аполітичний Telegram. Інтерв’ю з віцепрем'єром з цифрової трансформації Михайлом Федоровим

Автор

Міністерство цифрової трансформації з самого початку своєї роботи поставило перед собою амбітні цілі — створити «Державу в смартфоні» та підключити всю країну до Інтернету. Відповідальним за реформу цифрової економіки країни призначили Михайла Федорова, колишнього куратора діджитал-кампанії президента Володимира Зеленського. The Page завітало у кабінет віцепрем'єра і поговорило з ним про онлайн-послуги та вартість їх запуску, реформу Держспецзв’язку та непрості переговори з мобільним оператором «Київстар». Федоров також поділився баченням того, за яких умов в Україну зайдуть Amazon, Google і можливо навіть Telegram.

Про вартість цифрових послуг

— Ви оголосили про запуск цифрових водійських прав. Які ще сервіси ви будете запускати впродовж півроку?

— До кінця листопада закінчуємо роботу над додатком «Дія». Він буде доступний десь з середини грудня, хоча першочергово ми планували спершу запустити портал. У ньому будуть доступні водійські права, техпаспорт на авто з усіма страховками. Їх номер можна буде у разі чого подивитися у смартфоні. Наступними стануть цифровий студентський, пенсійний та учнівський.

Йде робота над послугами «електронний паспорт» та зміни місця реєстрації. Остання послуга працюватиме так: ви можете прописатися у мене вдома, зазначивши адресу, і надсилаєте запит. Після цього мені, як власнику, надійде повідомлення, що ви хочете там прописатися. Я натискаю «так» чи «ні» – і все. Тобто така напівдекларативна, напівнедекларативна форма отримання місця реєстрації.

— Які електронні послуги запустите для бізнесу?

— Для бізнесу усі послуги потрібно перезапускати, але в першу чергу візьмемося за ФОП та реєстрацію компаній. Йде робота над запуском кабінету забудовника. Там мільярдна корупція. Забудовнику, для того, щоб отримати дозвіл на будівництво, потрібно було заплатити від $25 до $50 за квадратний метр. Зараз СБУ викликає менеджерів, які операційно працюють над цим проєктом. Вони дають свідчення про те, з ким вони працювали, хто їм давав доступ до реєстрів і так далі.

— Коли візьметеся за послуги для бізнесу?

— Після запуску додатку та виходу на реліз чотирьох послуг в місяць. Але ще потрібно визначитися скільки послуг можемо внести в додаток. Після цього ми зможемо масштабувати цей процес і вийти з операційного управління. Але в портал, над яким ще йдуть роботи, на старті увійдуть послуги реєстрації ФОПа, реєстрації товариств з обмеженою відповідальністю.

— Це буде у 2020-2021 році?

— Можливо, це мої рожеві фантазії, але десь весна наступного року. Мінцифри паралельно веде роботу з міністерствами, які є держателями послуг. Наприклад, міністр інфраструктури працює над кабінетом автоперевізника, у якому в онлайні можна отримати дозвіл на перевезення країною габаритних речей. Це до речі одна з найпопулярніший послуг для бізнесу і там хабарів дуже багато було. Щоб отримати дозвіл на перевезення Україною габаритного товару, треба було заплатити держателю дороги в кожній області для того, щоб він дав тобі це рішення. В онлайні далекобійнику доведеться окреслити зону перевезення товару, заплатити державну комісію і все.

Ми хочемо змінити mindset українця і показати, що ти можеш по країні літати, їздити без пластику, використовуючи тільки смартфон. Документи дадуть змогу отримати велику аудиторію, яка користуватиметься цифровими послугами. Така поп-культура послуг повинна з’явитись, як в останній рік політика стала поп-явищем.

— Які у вас дедлайни по запуску усіх послуг?

— В ІТ про дедлайни казати важко, а якщо ми кажемо про роботу з державою, то взагалі важко. Дизайн та розробка відбуваються швидко, але є державні реєстри, якими опікувалися держпосадовці, і вони знаходяться в неробочому стані. Наприклад, студентські відкладені на кінець грудня – початок січня, тому що реєстр поки що не готовий до взаємодії. Найближчим часом в онлайн перейде подача заявки на пенсію, а до 1 січня запустимо перші послуги проєкту Малятко.

Всі послуги, в тому числі публічні та адміністративні, за п'ять років повинні перейти в онлайн. Їх мають використовувати не менше 50% цільової аудиторії, 90% якої, сподіваємося, дуже добре оцінять якість надання цих послуг. Тобто нам потрібно розвивати ще й культуру використання онлайн-послуг.

QuoteЙде робота над послугами «електронний паспорт» та зміни місця реєстрації. Остання послуга працюватиме так: ви можете прописатися у мене вдома, зазначивши адресу, і надсилаєте запит. Після цього мені, як власнику, надійде повідомлення, що ви хочете там прописатися. Я натискаю «так» чи «ні» – і все.

Щоб цього досягти нам потрібно насамперед вирішити, що є таке публічні послуги. Наприклад, пенсія – соціальна послуга, видача паспорту – адміністративна. Ми повинні під один знаменник все це привести. Ще нам потрібно розвивати способи ідентифікації. Флешка – це якесь там XVII століття.

— Яка вартість запуску такої онлайн-послуги? Наприклад, скільки коштує запустити «водійські права» чи «кабінет забудовника»?

— Ми працюємо без використання бюджетних грошей. Думаю, коли планувався бюджет 2019 року, ніхто не думав про «державу в смартфоні».

— Я не лише про бюджетні кошти, а й про донорські гроші. Яка сума запуску однієї послуги?

— Донорських грошей також майже не було використано, хіба, що кабінет забудовника… Але ми рахували, що нам би це обходилось десь в 150 тис. євро на місяць. Ми вже працюємо над послугами три місяці, це вже б коштувало більше 500 тис. євро.

Про інтернетизацію та зміни на телеком-ринку

— Які результати показала карта проникнення інтернетом? Ви вже знаєте, де поганий, а де хороший інтернет?

— Регулятор давав дані, які свідчили про покриття інтернетом на рівні близько 62%. Коли ми почали глибше проводити дослідження, то виявилося, що покриття на рівні до 80%.

Звичайно, комерційно не вигідно підключати невеличкі ОТГ та селища. Але ми працюємо над програмою, яка дозволить дійти з покриттям і туди. Карта буде відображена на сайті, який інформуватиме, хто у вас оператор або хто «біжить» вас підключати.

— У скільки державі обійдеться запуск інтернету по всій країні?

— До 10 млрд грн інвестицій операторів. Це більшою мірою гроші бізнесу. Гадаю, що потрібно думати, як зробити це так, щоб було вигідно і бізнесу, і при цьому держава не витрачала багато коштів.

IMG_4243-r0.jpg

— Коли очікувати на запуск перших програм щодо навчання цифровим навичкам?

— Освітній проєкт з базових цифрових навичок стартує 21 січня. За цей рік навчимо якусь сотню тисяч людей. Але фокус буде не тільки на навичках, а на навчанні новим цифровим професіям. Наприклад, у нас буде така професія як продюсер подкастів аудіо. Це має відобразитися на зміні професій та на міграції трудового населення.

— Як ви добилися того, що оператори погодилися на розподіл частот? Запропонували їм якісь спеціальні умови?

— Дуже багато нормативів будемо змінювати, трохи полегшимо їм життя. До цього держава хотіла, мені здається, зґвалтувати бізнес і нічого взамін не дати.

— Все ж таки один оператор оголосив певні вимоги. Що ви думаєте з приводу того, що «Київстар» готовий поділитися частотами лише після виконання певних вимог?

— Переговорний процес продовжується і список вимог вже скоротився.

— Там було 4 вимоги. Які відкинули?

— Це доволі інтимне питання. «Київстар» втрачає трохи більше, ніж інші. Я не можу сказати в абсолютних цифрах, але у них більше частот. Їм найважче було прийняти це рішення. Це якийсь, напевно, такий соціальний їх вклад.

— В Раду надійшли три законопроєкти, зокрема про електронні комунікації, радіочастотний ресурс і так званий кодекс електронних комунікацій. В Інтернет Асоціації України говорять, що ці документи можуть призвести до того, що багато провайдерів збанкрутують, і вартість інтернету зросте до 50 євро. Що ви думаєте з цього приводу?

— Моя позиція – подати один законопроєкт, який буде виважений всіма сторонами. Бо деякі законодавчі ініціативи більше про операторів, а не про людей, а деякі не наближають нас до Європи, а залишають на тому ж місці.

QuoteРегулятор давав дані, які свідчили про покриття інтернетом на рівні близько 62%. Коли ми почали глибше проводити дослідження, то виявилося, що покриття на рівні до 80%.

— Що має в себе включати цей один законопроєкт?

— В центрі законопроєкту повинна бути людина, а не оператори. Сьогодні люди не дуже активні і не відстоюють свої права, тоді як у кожного оператора є JR-відділи, які постійно «пасуться» в міністерствах, у Верховній Раді і тому вони більш активні, ніж люди. Моя позиція – human first. Це повинен бути абсолютно реальний, а не космічний закон.

— Ходять чутки, що голова Нацкомісії, яка регулює зв’язок, Олександр Животовський скоро покине посаду. Це правда?

— Поки що у мене таке питання не стоїть на порядку денному. Багато про нього чув, і не завжди хороше. Мені не дуже подобається, що у регулятора надто мало даних. Реєстр операторів, дані про покриття інтернетом дуже неякісні. Я не розумію на основі яких даних там приймаються рішення.

Про реформу Держспецзв’язку та «розпил» казни

— Ви анонсували реформу Держспецзв’язку. Як саме реформуватимете цей орган?

— Хочемо відокремити багато функцій від Держспецзв’язку, зокрема громадського зв’язку, телекому. Вони перейдуть під Мінінфраструктури або Мінцифри. Скоротимо фельд’єгерські служби. В наступному році на декілька тисяч скоротимо граничну чисельність людей. Для ефективної роботи цього органу достатньо десь тисячі людей. Зараз там близько 6,5 тис. працівників.

— Це досить суттєве скорочення.

— Це не за один рік, бо працює багато військових. Коли їх скорочують, держава має компенсувати їм декілька місяців роботи, квартиру. Це сотні мільйонів гривень і тому невигідно звільняти військових. Думаємо куди перевести людей.

— Ви казали, що там досить цікаво відбувається процедура закупок. Ви будете її змінювати?

— Радники, які спеціалізуються на закупівлях, отримали доступ до матеріалів з грифом «Секретно», бо там були найбільші «розпили» коштів – сотні мільйонів. Хтось на Кіпрі собі квартиру купив, дім побудував, багато кримінальних справ відкрило ДБР, багато справ відкрила СБУ. Там ще той тераріум.

— Так закупівлі будете міняти?

— Є певні класифікатори закупівель, які контролюються. Туди входять придбання техніки, яке, на мою думку, нам не потрібно контролювати, ремонт техніки, наукове якесь обладнання. Ці пункти вже прибрали. Залишили створення інформаційних систем, закупку серверів – те, що дійсно важливо. Підняли ліміт контролю закупівель з 100 тис. грн до 500 тис. грн. Це в 3 чи в 4 рази скоротило обсяг роботи.

Тепер ми хочемо експертами посилити цю команду. Ви ж розумієте, що буде в грудні. Зараз всі, хто свої кошти не витратив за рік, почнуть їх активно використовувати. От мені присилають щодня тендери, де Мінсоцполітики закуповує щось незрозуміле за 124 млн грн, що буде обслуговувати 7 тис. людей. Це неможливо, це в жодні рамки не лізе. І тому в грудні ми будемо операційно слідкувати за проведенням цих тендерів і ретельно перевіряти їх доцільність.

img-4279.jpg

Про Telegram та цифровий виборчий округ

Які перспективи розвитку фінансово-технологічних компаній в Україні?

— Ми готуємо в найближчі декілька тижнів розмову Pay Pal з президентом щодо певних соціальних гарантій. Бренд нашої країни для великих компаній – не найкращий. З точки зору регуляторки зроблено дуже багато, і Нацбанк в тому числі дуже зацікавлений в тому, щоб PayPal розпочав тут працювати. Але він просто ігнорує прихід на наш ринок.

QuoteКлючова стратегія – це відбілити трудовий ринок в ІТ-секторі та зробити так, щоб компанії працювали прозоро, а не тільки ховалися за безліччю ФОПів. Розраховуємо, що частка ІТ великих компаній у ВВП країни зросте до 10%, тоді як сьогодні вона на рівні 3,7-4%.

— Чому ігнорує?

— Ринок корупційний, і на їх думку, держава виконує забагато повноважень. Контролюючі органи не контролюються державою. Є ще факт, що Росія відповідала за розвиток Pay Pal в останні роки, і тому у цієї компанії була така неактивна позиція.

— Як ви заохочуватимете прихід інших компаній?

— Ключова стратегія – це відбілити трудовий ринок в ІТ-секторі та зробити так, щоб компанії працювали прозоро, а не тільки ховалися за безліччю ФОПів. Розраховуємо, що частка ІТ великих компаній у ВВП країни зросте до 10%, тоді як сьогодні вона на рівні 3,7-4%. Зараз тривають переговори з Amazon та Google. Я навіть чув, що Telegram хоче відкрити офіс в Україні. Дуров хоче відкрити для себе український ринок і все для цього зараз буде робити.

— Коли ці компанії зайдуть в Україну?

Декілька років – і вони всі будуть в Україні. Десь 2022 рік.

— Ви за те, щоб заходив Telegram?

— Так, я дуже чітко визначив для себе, що Дуров – дисидент, якого вигнали з Росії, бо він не хотів працювати з російською владою. Така антиполітична позиція в розвитку Telegram мені дуже імпонує, тому що він нікому не відкриває дані. Telegram – це надійний месенджер. Ця людина створює геніальні продукти.

— Раніше ви говорили про вибори в смартфоні. Що зараз з цим проєктом, ви встигаєте зі строками?

— Хочемо на місцевих виборах реалізувати десь в об'єднаній територіальній громаді цифровий округ. Наразі проводимо дослідження, аналізуємо законодавство та тестуємо кіберінфраструктуру.

Подякувати 🎉