Верховна Рада 2 вересня ухвалила в першому читанні законопроєкт, яким затверджується перехід від паперових до електронних трудових книжок і вводиться можливість автоматичного призначення пенсії за віком.
З одного боку, це великий крок уперед і безліч плюсів у перспективі, але, з іншого боку, є прогалини, які мають бути врегульовані.
Які нововведення на нас чекають?
Законопроєкт встановлює п'ятирічний перехідний період для включення до Державного реєстру відомостей із паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника.
Упродовж 5 років застосовуватимуться як паперова трудова книжка, так і електронна форма вже наявних або внесених відомостей із Державного реєстру.
Внесення відомостей здійснюється працівником і роботодавцем з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України у вигляді сканованих або зацифрованих копій документів, передбачених законодавством (трудової книжки, довідок тощо).
Після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до Державного реєстру роботодавець зобов'язаний видати оригінал паперової трудової книжки йому на руки під підпис.
Водночас передбачено обов'язок роботодавця вносити на вимогу працівника до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.
Законопроєкт вводить можливість автоматичного призначення пенсії (без особистого звернення особи) зі збереженням за особою права відстрочення виходу на пенсію.
Водночас якщо особою перенесено призначення пенсії та продовжено перебування в трудових відносинах, розмір пенсії підвищуватиметься на 0,5-0,75%.
У рамках автоматичного призначення пенсій також передбачена можливість визначення з допомогою програмних засобів Державного реєстру найвигіднішого варіанту для призначення пенсії, включно з датою такого призначення.
Створення електронних трудових книжок — крок у майбутнє.
Облік трудової діяльності працівника в електронній формі в перспективі має багато позитивних сторін як для працівників, так і для роботодавців:
- зменшення витрат роботодавців на ведення паперового документообігу, відсутність необхідності зберігати паперові трудові книжки;
- скасування необхідності видавати трудові книжки в разі звільнення працівника, що означає усунення можливості для маніпуляцій із боку колишнього працівника;
- спрощення доступу до інформації про набутий стаж працівників для призначення виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, зокрема й у разі тимчасової втрати працездатності;
- усунення можливих ризиків і негативних наслідків у разі втрати трудової книжки, її фізичного пошкодження, фальсифікації та внесення неправдивих відомостей.
Які мінуси?
Важливим питанням є збереження інформації та створення надійного захисту електронної форми обліку даних від несанкціонованого втручання, бо проблема кібератак є досить поширеною у світі й не завжди вдається забезпечити відповідний механізм захисту даних.
Головне науково-експертне управління у своєму висновку на законопроєкт говорить про безліч неврегульованих питань, зокрема:
- надання права та можливості роботодавцю на усунення своїх помилок;
- забезпечення порядку перенесення даних із паперового носія до електронної бази та механізму усунення неузгодженості між ними;
- узгодження та синхронізація введення однакової інформації з різних джерел;
- забезпечення правдивості зазначеної інформації;
- можливість особистого контролю коректності заповнення інформації тощо.
Безумовно, свої плюси та простір для усунення прогалин є, але ця реформа обліку трудової діяльності говорить про те, що ми рухаємося вперед, знаходячи шляхи для сучасного ведення діяльності.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
