Від університетського гуртка до стартапу, що вражає своїми розробками відвідувачів європейської виставки — такий шлях пройшов український виробник електротранспорту ТОВ «Байка Бокс». Наразі підприємство завершує процедуру сертифікації для виходу на експорт, планує розширяти партнерство на внутрішньому ринку та наростити обороти вчетверо. розповідає, як співзасновник бренду Bayka Олександр Литвин шукав бізнес-ідею, залучав інвестора та на що робить найбільшу ставку тепер.
Стартап Bayka почався з технічного гуртка при університеті
У 2015 році Олександр Литвин був викладачем кафедри автомобільного транспорту і галузевого машинобудування у Національному університеті «Чернігівська політехніка».
На той момент кафедра шукала ідею, як залучити абітурієнтів до новоствореної спеціальності вишу. За ініціативи Литвина на базі політехніки гуртківці почали розробляти електричний картинг малого класу.
«Двигуни внутрішнього згоряння — це навіть не минуле, а позаминуле століття. Це відголосок парових машин. ККД двигуна, наприклад, бензинового чи дизельного, лежить в межах 25-35%. Умовно кажучи, 65-75% витрачається на підігрів атмосфери. В електричних моторах 86-90% корисної дії», — наголосив Литвин.
Основним завданням було створити такі електричні двигуни, що могли б працювати автономно з великим відсотком ККД. На думку Литвина, фактично стримуючим фактором на той момент була акумуляторна батарея.
«Ми оптимізували електропривод та перемогли на змаганнях картингів у 2019 році завдяки нашій надійності. Перемогли, бо стабільно їхали. Наш картинг працював навіть в умовах дощу. І це нам надало поштовх займатися далі електричним транспортом», — каже співзасновник стартапу.
ТОВ «Байка Бокс» у цифрах
- 7 млн грн — оборот на 2023 рік
- 28 млн грн — запланований оборот на 2024 рік
- 12 працівників у 2022 році
- 25 працівників у 2023 році (без урахування персоналу материнської компанії)
- 120 одиниць щомісяця — розрахунковий обсяг виробництва
Як засновник стартапу Bayka шукав свою бізнес-модель
У 2023 році команда Bayka взяла участь у благодійному велопробігу в Чернігові
У 2019 році Литвин замислився, як оптимізований електропривод можна монетизувати. Тоді його команда взяла участь в інкубаторі для стартапів YEP!Starter, де вона увійшла до числа фіналістів. У якості заохочення група винахідників отримала менторську допомогу, що надалі допомогло залучити інвестора.
«В електротранспорті найдорожча частина — це її електрична складова. Батарея, контролер і сам двигун може займати десь приблизно половину вартості, а іноді навіть більше. Наприклад, електрична компонента на велосипед може коштувати 20 тис. грн, а сам велосипед буде продаватися за майже 40 тис.», — зауважує Литвин.
Тож основна складова ідеї була знайдена на ранньому етапі, проте треба було визначитися з бізнес-моделлю. Зрештою після розробок картингу, дрифт-трайку та катера майбутній стартап зосередився на карго-велосипедах, перший прототип яких у 2020 році розробили спільно з техніком-ентузіастом з Дніпра Володимиром Ніколаєвим. За пів року отримали перше замовлення на карго-велосипеди для кур’єрської служби київського бістро.
«У нас в університеті була лабораторія, що оснащена токарно-фрезерними верстатами, лабораторія зварювання. Можна сказати, що це була не гаражна збірка, а перше малосерійне виробництво, де ми зробили десять велосипедів, з яких чотири продали», — каже Литвин.
Після цього замовлення його команда вирішила зосередитися на виробництві велосипедів під власну службу доставки. Але з часом прийшло розуміння, що операційна складова досить велика і одна компанія поки не потягне і виробництво, і доставку. Тому стартап розділився: Ніколаєв обрав для себе кур'єрську службу, яку розвиває у Дніпрі, а Литвин почав працювати над другим напрямом.
Трихвилинний пітчинг під час кава-брейку: як залучити інвестора
«Я шукав інвестора, який би мав виробничі потужності та галузевий досвід, що був потрібен нам для масштабування та експортування продукції. На той час наше виробництво було розкидане по всьому місту: там різали, там варили, там фарбували. Логістична складова була хаотична, збільшувала витрати. І я знав, що в Чернігові є компанія Pet Technologies, яку я вважав гарним прикладом організації виробництва у машинобудівній галузі», — згадує Литвин.
Тому стартапер почав шукати можливість зустрітися з CEO компанії Олександром Суворовим, щоб презентувати йому свою ідею. Під час бізнес-заходу у Чернігові на початку 2022 року Литвин обрав влучний момент та підійшов до майбутнього партнера на кава-брейку.
«Я підготувався, як мене вчили про пітчинг у ліфті, що за три хвилини треба викласти основну ідею. Після тієї розмови ми відразу домовились про наступну зустріч», — каже Литвин.
За кілька зустрічей підприємці відредагували калькуляцію та домовилися про юридичне оформлення компанії. Підписання паперів призначили на 25 лютого 2022 року. Але його довелося відкласти, бо почалося повномасштабне вторгнення росіян, а Чернігів понад місяць перебував в оточенні російських військ.
Вирішальна виставка у Франкфурті під час війни
Під час облоги Чернігова команда Литвина зосередилася на підтримці інфраструктури міста: виготовляли зарядні станції, які розробили ще у 2015 році, поставляли їх на ключові об’єкти міста та військовим. Також з того часу почали поставляти військовим електротранспорт і продовжують робити це зараз у співпраці з волонтерами.
До роботи над стартапом Литвин та Суворов повернулися навесні 2022 року та почали готуватися до галузевої виставки у Франкфурті.
«Найамбітніша ціль, яку можна було поставити собі у 2022 році, — взяти участь у найбільшій в Європі виставці електробайків та байків Eurobike 2022. Для цього потрібно було виготовити зразки під виставку, підготувати стенди, документацію на техніку. Поїздка на виставку коштувала понад півмільйона гривень», — підсумовує Литвин.
Участь у виставці надала можливість стартапу дізналися про свої сильні та слабкі сторони. Чернігівські винахідники побачили, що можливість українського електровелосипеда перевозити до 150 кг на відстань 120-150 км на одному заряді батареї вдвічі перевершила потужності європейських зразків. Але для європейського ринку довелося переробити раму та деякі інші комплектуючі.
Наразі удосконалена після виставки у Франкфурті модель City24 є найбільш популярною на внутрішньому ринку: Bayka продає свої електровелосипеди на українських маркетплейсах.
Модель City24 коштує в діапазоні 33-38 тис. грн. Виробник також пропонує користувачам змінювати комплектацію під конкретні цілі, додавати дитячі сидіння, наприклад.
Чому вихід на експорт відкладається
Основною перепоною для виходу на європейський ринок постало питання сертифікації. Європейська сертифікація однієї моделі байка коштує 35 тис. євро. Термін проходження тестів — пів року. Але проблема не в ціні і не в термінах.
«Проблема з сертифікацією досі вирішується. Це дуже складна історія, тому що ми потрапили на злам часів — зміну європейського законодавства в класі сертифікації карговелосипедів. Ми плануємо закінчити сертифікацію наприкінці весни і вже влітку 2024 року завеземо наші байки до ЄС», — каже Литвин.
Під цей крок вже відкрито представництво у Польщі та йде робота над пошуком партнерів, передусім — дилерами електротранспорту та службами доставки.
Які точки зростання бачать у ТОВ «Байка Бокс»
В «Байка» поки що не готові озвучити прогнозовані фінансові результати майбутнього виходу на експорт. Проте на 2024 рік планують збільшити вчетверо продажі на внутрішньому ринку. Найперспективнішим напрямом для себе бачать співпрацю з великими компаніями — поштовими операторами або кур’єрськими службами.
«Ми зосереджені на B2B, тому що ми як ательє можемо зробити для них одну тестову одиницю. Ми не соромимося, що ми стартап, це наша перевага. Великому підприємству ви одну одиницю на пробу не замовите. А ми можемо, бо ми гнучкіші. Так, вона буде коштувати дорожче, ніж одиниця в партії. Але у вас буде можливість випробувати в ваших умовах саме те, що ви хотіли. Потім ми можемо змінити комплектацію на вимогу клієнта та запустити в серію вже кастомізований байк», — каже Литвин.