Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Стартап, підприємництво та бізнес: що це таке і в чому різниця

Віра Романова
психолог, кандидат психологічних наук, викладачка факультету психології КНУ ім. Т.Г.Шевченка та кураторка курсу в Стенфорді, засновниця та CEO компанії Your Personal Growth Hacker
Фото: Free-Photos / Pixabay

Фото: Free-Photos / Pixabay

Ми часто використовуємо слова «стартап», «бізнес» та «підприємництво», але чи завжди розуміємо, що це таке насправді? А в чому їх відмінності та особливості?

Що таке стартап

У мене на розуміння того, що таке стартап і чим він відрізняється від підприємництва, пішло кілька років.

Так ось, стартап — це тимчасовий спосіб організації діяльності, створений для пошуку бізнес-ідеї, що повторюється та масштабується. Завдання стартапу — розробити ту саму ідею та бізнес-модель, яка могла б повторитись у кількох інших варіантах чи продуктах або масштабуватися до моделі повноцінного бізнесу.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

У тих, хто хоче заробляти гроші, не працюючи всередині компанії, є три стани діяльності:

· стартап,

Підписуйтесь на нас в Google News!

· підприємництво,

· бізнес.

Підприємництво — це малий бізнес. Це зазвичай кілька залучених у процес людей (часто один), невеликий обіг і невеликий прибуток.

Чим відрізняється стартап від підприємництва

Завдання підприємця — якомога раніше вийти на самоокупність і почати стабільно отримувати щомісячний дохід, який бажано ще й збільшувався б. Продаж бізнесу розглядається дуже рідко, сам підприємницький бізнес легко повторити. Наприклад, ставиться кіоск із шаурмою, та потім це повторюється досить багато разів. Модель прибутку тут зрозуміла: продав більше шаурми — більше заробив.

Завдання стартапів — вибухове зростання бізнесу та вихід на IPO. Третього не дано. Про жодний щомісячний прибуток не йдеться. Якщо ваш стартап заробляє більше та вийшов на IPO, то це вже бізнес; тому слід запам'ятати, що стартап завжди (зазвичай) збитковий.

Навіщо стартапу інвестиції

У стартаперів часто запитують: «А навіщо вам потрібні інвестиції? Ви ж можете просто взяти кредит у банку чи продати свою однокімнатну хрущовку на Борщагівці».

Найчастіше відповіді поділяються на два типи:

1. Ми шукаємо не гроші, а експертні знання та зв'язки, а в банку цього не дадуть.

2. Якщо ти голодний і босий, то ти не можеш нормально думати про розвиток.

Простіше кажучи, ти маєш бути мінімально нагодований і мати дах над головою, і тоді ти зможеш повноцінно працювати над стартапом.

Але взагалі так ставити питання — неправильно. Тому що банки просто так не дадуть грошей: вкладатись у сумнівні, високоризикові ініціативи вони не захочуть. На те вони й банки, що вміють прораховувати ризики та прогнозувати прибуток.

Інвестори зазвичай вкладаються в десятки проєктів, сподіваючись, що один із них вистрілить і це окупить усі витрати. Для інвестора стратегія зрозуміла. Така позиція не краща та не гірша за позицію банку, вона просто інша. Але інвестор не обіцяє, що вистрілить саме ваш проєкт, і навіть інвестиція десятків і сотень тисяч доларів не гарантує інвестору жодного прибутку.

Чому стартапи вистрілюють

Ще один важливий момент — ваша ідея, пітч чи навички корелюють з успіхом стартапу так само, як і кількість телеграфних стовпів, що впливають на глобальне потепління. Тобто ніяк. Вони, звичайно, можуть підвищити шанси на успіх з 0,001 до 0,01%, але набагато важливіші чинники — підприємницька, стартаперська екосистема: наявність кадрів, досвіду, експертних знань, великої кількості ангельських грошей (це інвестиції бізнес-ангелів у стартапи на ранніх стадіях їхнього життєвого циклу), які не шкода витратити.

Останнім часом інвестори та фахівці з Долини починають визнавати, що 20% успіху — це ідея, реалізація та команда, а 80% — везіння та сприятливі умови. Наприклад, на одному з мітингів зі стартаперами я розповідала одну історію.

Усі знають стартап із відомою назвою, який розпочинав свою діяльність у гаражі. Але завжди забувають згадати, що гараж належав мерові міста. Багато таких же стартапів просто не виживають. Або ж роблять це завдяки власним коштам засновника (наприклад, Viber — це кілька десятків мільйонів власника), інші виживають за допомогою багатомільйонних інвестицій, отриманих у 99% випадків зовсім не на конференціях і не після вдалого пітча інвестору в ліфті. Більшість гарних історій про те, як люди раптом прокидаються мільйонерами, — просто гарні історії.

Виходить, що все погано і займатися стартапами не потрібно? Ні. Мій меседж у тому, що потрібно чітко розібратися, як і навіщо ви хочете створити стартап, а також позбутися гарних ілюзій і тільки потім починати щось робити. Перед цим бажано кілька років попрацювати в аутсорсингових компаніях і корпораціях, а ще багато спілкуватися з іншими стартаперами та підприємцями.

У чому різниця між бізнесом і підприємництвом

Я часто повторюю одну фразу: «Якщо ти маєш бізнес, то ти бізнесмен. Якщо бізнес — тебе, то ти підприємець».

Розвиваючи цю думку, доходимо висновку, що підприємець завжди створює та купує бізнес, щоб отримати ще більший прибуток за найменших витрат. Свій успіх чи невдачу він розглядає з погляду чистого прибутку.

Бізнесмен прагне більше заробити, мінімізуючи витрати. Але він бачить шанс представити споживачеві щось унікальне, створюючи нові, вільні ніші на ринку підприємницької діяльності. Про успіх свого бізнесу він судить, ґрунтуючись на його вартості та рентабельності.

Підприємці у своїй масі дотримуються принципу: «Хочеш зробити добре — зроби це сам або щонайменше бери в цьому активну участь». Внаслідок цього хронічно виснажується ресурс особистого часу. Навіть делегуючи повноваження або їх частину, вони зобов'язані подбати про контроль. Але, контролюючи співробітників, вони повністю позбавляють їх ініціативності та творчого підходу. А де цього немає — немає і високого доходу та нових ідей.

Бізнесмени розумно довіряють своїм підлеглим, намагаються делегувати обов'язки так, щоб наймати співробітників, які краще за них розбираються в питаннях бізнесу. Паралельно вони створюють таку систему управління, щоб нічого не обрушилося навіть у разі масового відтоку спеціалістів і топменеджерів. Іншими словами, бізнесмени звільняють вільний час завдяки талантам, здібностям, ідеям та грошам інших людей. Бізнес завжди мислить на перспективу — масштабно, стратегічно та обов'язково використовуючи системний підхід. А підприємництво орієнтоване на короткострокову вигоду.

Кожному з нас хотілося б жити за умов економічного розвитку, а не хаосу та невизначеності. Зробити це можна одним способом — зміною власної парадигми мислення.

Важливо усвідомлювати, що системне мислення — це те, як ми думаємо, як розуміємо і діємо. Це не систематизовані знання, а наш особливий спосіб мислення у виробленні рішень, розвитку ідей, передбаченні майбутнього та успішності свого проєкту.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини