Facebook Pixel

Не святі горшки ліплять, або як досягти успіху в бізнесі

Олександр Задерей
мотиватор, співзасновник чотирьох видів бізнесу, співзасновник мережі рибних магазинів Forellis

Перший бізнес

Бізнесом я почав займатися в 2011 році одразу після закінчення університету. Але перед цим був період, коли я влаштувався на роботу до держслужби. Пам'ятаю, як отримав першу зарплату 700 гривень і чітко усвідомив, що сім'ю за ці гроші я прогодувати не зможу. Крім того, я там не бачив собі місця для розвитку. У мене було багато творчої енергії, хотілося робити щось своє – те, що приносить задоволення та користь людям. Так я відкрив невелику точку продажу випічки і продавав іноді сам. Стартовий капітал я отримав у розмірі 4 тисячі гривень від центру зайнятості за програмою розвитку підприємництва. То був мій перший бізнес. Трохи пізніше з'явилися партнери, з якими ми відкрили по Херсону точки продажу квасу і лимонаду. Спочатку це було 4 точки, згодом їх стало 40. Далі ми відкрили перші пивні магазини по Херсону. На сьогоднішній день мережа налічує понад 50 магазинів.

Якщо говорити про помилки, то це була моя перша робота «сам на себе», і я не бачив багато помилок, оскільки не вистачало знань та досвіду, як це має працювати. Ми просто брали і робили, як уміли. Але вже тоді я зрозумів одну річ у бізнесі та маркетингу – торгові точки мають виділятися, привертати увагу, товар повинен братися безпосередньо від постачальників. Цей інсайт супроводжує мене по життю. Це був дуже невеликий рівень бізнесу, якийсь досвід ми отримували, намагалися виконувати роботу над помилками. Але все ж таки це складно назвати саме бізнесом, швидше — свого роду ремесло, де ти і продаєш товар, і займаєшся логістикою, і пробуєш розвивати бізнес. Ти щодня крутишся в операційній роботі і навіть нижче, виконуючи функції вантажника, прибиральника, продавця, підхоплюючи ті процеси, де потрібна твоя участь. Але, безперечно, це була хороша школа!

Рибні магазини

До 2018 року мені здавалося, що ми досягли певного успіху в розвитку бізнесу в Херсоні у сфері рітейлу, але всередині була якась порожнеча і хотілося знайти справу свого життя, яка б драйвила. Того року й народилася мережа рибних магазинів, яку я активно розвиваю досі.

Ми з партнерами по бізнесу побачили в Херсоні вільну нішу з продажу риби та морепродуктів, і вирішили відкрити невеликий спеціалізований магазин. Планували, що він буде на 80 квадратних метрів, а відкрилися на всі 250 квадратів. На це нам знадобилося лише 3 місяці. Ми самі розробили з нуля бізнес-модель, принципи роботи, дизайн, назву. Все народилося в Херсоні. Спочатку було складно, тому що на рибі ми зовсім не розумілися і вчилися постійно, вивчаючи досвід великих гравців бізнесу, а також навчаючись на своїх помилках. Головне, що у нас в голові була ідеальна картинка, яким ми хочемо бачити наш бренд.

Не приховуватиму, що мені було дуже складно, оскільки це інший рівень порівняно з тим, що ми розвивали до цього. За 1,5 роки ми відкрили три великі магазини.

Похід на Київ

Ще до пандемії я зрозумів, що треба йти далі, і захотів розвиватися в Києві. Для мене це великий виклик, адже в столиці ніколи не буває просто. Я розробив модель магазину невеликого формату на 60 квадратів, яка не вимагала складних процесів, була б масштабована та окупна. Першим кроком було навчання у Андрія Пивоварова в компанії «Сіль», який згодом став моїм партнером. Ми знайшли інвестиції та у 2020-му відкрили магазин у Києві. На сьогоднішній день у столиці 9 магазинів та ще 4 в процесі.

Безумовно, карантин – це найважчий та турбулентний період. Це криза та час змін, коли виживають не всі гравці ринку. Для когось це точка кінця, а для когось — початок. Для нас це був сильний старт.

Різний менталітет людей – у Херсоні та Києві

Коли ми вирішили відкритись у Києві, то одразу не змогли повною мірою оцінити різницю менталітету. Можна сказати, що столиця людей трохи розпестила, насамперед на ринку праці. Люди так не тримаються за роботу, як у провінційних містах, не тримають домовленостей, багато процесів робляться не так швидко, як у Херсоні.

Наш перший факап у Києві був у тому, що першу точку ми відкрили не в тому районі. Наш продукт орієнтований на людей зі статком «середній плюс», а відкрили перший магазин у районі, де люди орієнтовані на товари в нижчому ціновому сегменті. Там в основному жили люди похилого віку, які не купують на регулярній основі рибу, суші та морепродукти. Майже відразу після відкриття точку довелося закрити. Це був урок, що потрібно вивчати розташування магазинів, і наступного разу ми відкрилися в районі, в якому є наші покупці.

Про управління бізнесом у різних містах

Можна керувати бізнесом, який знаходиться не лише у різних містах, а й у різних країнах. Тут питання системи. В останній рік саме її побудовою активно займаюся. Для мене насамперед важливо побудувати сильну команду. Магазини – це, скоріше, наслідок. А спочатку все будується на людях із сильними особистими та професійними якостями, які доповнюють мене. Це запорука успіху. Наш основний офіс знаходиться в зумі, а всі плани — в гугл таблицях, де розписані завдання та показники кожного менеджера. І не просто завдання, а показники. У своїй системі роботи ми застосовуємо односторінковий стратегічний план та принципи Рокфеллера. Кому цікаво – можу поділитися системою, яка докладно описана у книзі Верна Харніша «Розвиток бізнесу». Це системний посібник про побудову бізнес-процесів у компаніях. Також ми дуже багато читаємо – це ключова особливість нашої компанії – 1 книгу на місяць, це стабільно всією командою. Книги про побудову корпоративної культури, команди, клієнтський сервіс, маркетинг, побудову бізнес-процесів, досвід світових компаній. Особисто я читаю набагато більше – близько 5 книг на місяць, на різну тематику. І всі ці знання ми застосовуємо у нашій компанії. Зараз, до речі, вивчаємо Патріка Ленсіоні — «5 вад команди» і «Серце компанії» — потужні книги про побудову сильного командного духу.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора