Топ-10 популярних українських речей і явищ 2022 року
Від перших днів повномасштабного вторгнення Україна та її спротив залишаються у фокусі світових медіа, що викликає цікавість людей з різних країн до української культури, мови, кухні. Разом з читачами 
обрав 10 найбільш поширених явищ, про які постійно згадували у світі та у країні протягом 2022 року.
Українська кухня
Українські вареники. Фото: Pexels
Я помітив, що порівняно з 2021 роком ставлення до нашої кухні у світі кардинально змінилося. Сьогодні уже не потрібно пояснювати, чий борщ і чому він ніколи не був російським. А ще за кордоном відчувається неприборканий інтерес до нашої гастрономії, чого не було раніше.
Останнім часом я маю неймовірну кількість запитів щодо відкриття ресторанів української кухні у світі. Я знаю, що 2022 року запрацювали заклади у Польщі, Литві, Латвії, Румунії, Великій Британії, США, Японії, ОАЕ. До мене часто звертаються ресторатори з Європи та Америки з проханням проконсультувати щодо організації українських закладів на місцях. Це означає, що наша гастрономія дедалі глибше вписується у контекст світу.
Я переконаний, що ми можемо конкурувати з найпопулярнішими кухнями світу. Ба більше, стати світовим трендом. Все, що від нас потрібно — пропонувати іноземцям українські продукти, розповідати українську історію, презентувати техніки та смаки, що відрізняють Україну від інших. І тоді світ побачить українську кухню сучасною, креативною та сильною. Такою, якою бачимо її ми.
«Доброго вечора, ми з України»
Your browser doesn't support HTML5 video.
Фразу «Доброго вечора, ми з України» я сказав вісім років тому на концерті у «Кеннеді центрі» у Вашингтоні. Я знав, що серед глядачів будуть українці, тому вирішив щось таке сказати саме для них.
Але зазвучала вона з новим запалом після того, як її використали Probass&Hardi у своєму трекові. Тому використовую її тепер щоразу на наших концертах за кордоном.
До речі, за реакцією на цю фразу можна зрозуміти приблизну кількість українців на концерті. Проте буває, що на неї ніхто ніяк не реагує. Тобто українців немає або майже немає. Навіть нещодавно так було у нашому останньому європейському турі.
Безумовно, я радий, що це вітання згуртовує і дає наснагу українцям і на передовій, і за кордоном.
Вишиванка
Вишиванки України. Фото: Вікіпедія
Коли я зацікавилася вишивкою у 2010 році, цей напрям був не надто популярний. У 2014-2015 роках в Україні був відчутний сплеск охочих досліджувати свою культуру через вишивку. Зараз триває нова хвиля цікавості. У нашій онлайн-школі вивчають різні техніки вишивки та візерунки, притаманні регіонам України, створюють репліки старовинних сорочок або авторські роботи у традиційному стилі. Таким чином люди пізнають історію свого роду, нашої країни.
Зараз я знаходжуся у Португалії, раніше відвідувала Іспанію, Італію, Хорватію, Англію і всюди цікавилася місцевою вишивкою. У мене була можливість порівняти, і я пишаюся тим, що українська традиційна вишивка посідає чільне у світовій спадщині. Наша вишивка дуже варіативна, має спільне з вишивками інших народів.
Коли я проводжу майстер-класи для людей з різних країн, бачу, що ручна робота викликає захоплення. Моє завдання зараз показати, що Україна — це не тільки війна та біда. Це багата культурна і мистецька спадщина, яку потрібно зберегти.
Пісня «Стефанія»
Перемога гурту KALUSH на «Євробаченні» стала можливою завдяки трьом чинникам. Перший: до України зріс інтерес у світі, вона на слуху. Другий: європейці хотіли підтримати Україну у будь-який спосіб. Третій: KALUSH вдало використали цей момент, зробили хорошу пісню і хороший номер. Все виглядало класно і підтвердило їхній статус переможця.
Але я не впевнений, що вони стали після цього суперзірками за кордоном. Якщо подивитись на їхні наступні треки, гурт не цілиться на зарубіжну аудиторію, навпаки, він працює саме на українську аудиторію.
ЗСУ
ЗСУ. Фото: Генштаб
:
Американські військові та представники НАТО неодноразово протягом року наголошували на дивовижній ефективності та винахідливості українських військових і навіть прозвали ЗСУ «армією МакГайвера», що є відсиланням на героя популярного американського серіалу 1980-х про кмітливого секретного агента.
Вже у травні голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі зауважив на слуханнях у Сенаті про надзвичайно ефективне використання систем протиповітряної оборони українськими військовими. У липні він був вражений ефективним використанням нашими військовими РСЗО, зокрема M142 HIMARS.
У листопаді NYTimes, посилаючись на свої джерела, описала несподіваний український кейс використання французької самохідної гаубиці Caesar. Гаубицю радіусом дії 40 км встановили на баржу та відбуксирували на 10 км, щоб наблизити до острова Зміїний та влучити по російських позиціях.
Пес Патрон
Пес Патрон. Фото: Вікіпедія
Патрон вже не просто собака-розмінувальник. Це тварина, яка сама по собі викликає позитивні емоції і таким чином привертає увагу до низки проблем. Те, що він є, важливо для нас: ми маємо використовувати різні підходи для різних аудиторій, щоб говорити про одну й ту саму проблему.
Насамперед Патрон став одним із символів українського спротиву у цій війні. Він допомагає розповідати про війну за кордоном. З іншого боку, Патрон привертає увагу до проблеми розмінування звільнених територій України.
В UAnimals ми «найняли» пса Патрона директором департаменту з комунікацій. Тому зараз він також поширює інформацію про нашу діяльність в Україні, про порятунок тварин.
Його визнання «псом доброї волі» ЮНЕСКО може бути символічною подякою за те, що він актуалізує питання, що стосуються України.
Українська мова
За даними найбільш популярного застосунку для вивчення мов Duolingo, за 2022 рік попит на українську зріс на 500%: 1,3 млн людей у світі почали вчити її.
У мене є власна онлайн-школа з вивчення української мови, і я також бачу збільшення інтересу до неї. 2021 року я запускала курс раз на три місяці, зазвичай його проходило 20-30 людей у групі. Цього року я запускаю його раз на місяць, і у групах вже по 50-60 учнів. Також мені довелося збільшити штат вчителів утричі, тому що був великий попит і на індивідуальні заняття.
Найбільше студентів у мене зі США, Канади, Великої Британії, Австралії. Це пояснюється тим, що наша цільова аудиторія номер один — це люди, що мають сімейний зв’язок з Україною. Саме під час повномасштабного вторгнення нащадки емігрантів часів Другої світової війни та Голодомору стали частіше звертатися до нас, бо почали ще більше пишатися своїм корінням. У мене є студент з Австралії, бабуся та дідусь якого заснували там український «Пласт». Він з дитинства знав національні традиції, страви, свята, але мови не знав. Тепер він співає в Австралії в українській церкві рідною мовою.
Пісня «Червона калина»
Інтерес до української музики за кордоном зріс. Але це частина загального тренду на цікавість до України, бо про нас постійно говорять, ми у всіх новинах, іноземці почали цікавитися нашою культурою. Думаю, важливо розділяти цей інтерес до культурного явища і реальну любов до української музики як такої.
Мені здається, статус-кво не змінився. Ті самі гурти, які були популярними за кордоном, ними й залишилися, наприклад, «ДахаБраха». І я не бачу проривів інших українських гуртів, щоб вони стали там суперпопулярними.
Кавер «Червона калина» з Pink Floyd, колаборації з зарубіжними артистами — це все красиві символічні кроки, але не індустріальні. Я не можу сказати, що після фіта з Едом Шираном «Антитіла» приїдуть у Британію і почнуть збирати повні зали. Але є інший чинник. Зараз по всій Європі, всьому світу стало набагато більше українців, які доволі активно ходять на концерти. А отже, і зали за кордоном будуть більше збиратися.
На цьому тренді можна виїхати, і в наступні роки можуть з’явитися українські гурти, які стануть набагато популярнішими за кордоном. По-перше, тому, що частина гуртів туди уже виїжджала, має якісь контакти серед організаторів концертів, що важливо. По-друге, якщо інтерес до України утримається, у них буде більше шансів потрапити на сторінки медіа і зацікавити місцевих диджеїв, артистів. Але головним для цього буде створення відповідної музики. У нас це вже відбувається на важкій сцені, іноді — на електронній.
«Русский военный корабль, иди нах*й»
Марка «русский военный корабль»
:
Цю фразу проголосив український прикордонник з острова Зміїний 24 лютого у відповідь на пропозицію з крейсера «Москва» здатися. Запис переговорів поширився мережею, про нього написали українські та закордонні ЗМІ.
Хто автор легендарного вислову, досі невідомо. У березні президент Володимир Зеленський сказав, що це був Роман Грибов. Проте пізніше виявилося, що прізвище Грибова назвали, щоб не нашкодити іншому військовому, що перебував у російському полоні.
12 квітня «Укрпошта» випустила марку з цим написом, що стала відомою у всьому світі. Її наклад розпродали у рекордні строки.
Також фразу про корабель неодноразово промовляли українські держслужбовці, що викликало питання етичності їх поведінки. Тому 21 березня Національне агентство України з питань державної служби надало офіційні роз’яснення: «Фразу <…> українці сприйняли як заклик до згуртування і її підхопили прихильники України в усьому світі. Фраза стала одним із символів боротьби з російськими окупантами <…> З огляду на зазначене, на думку НАДС, вказана фраза не може завдати шкоди репутації державних органів та органів місцевого самоврядування».
В англомовному варіанті використовується фраза «Russian warship, go fuck yourself». Саме такий напис робили на плакатах протестувальники у різних країнах, що виходили на мітинги на підтримку України у перші дні масштабного російського вторгнення.
«Азовсталь»
Головнокомандувач Валерій Залужний з браслетом «Азовсталь»
Комбінат-фортеця «Азовсталь» для кожного українця — це символ спротиву. Нам було важливо, щоб остання довоєнна партія сталі комбінату увійшла в історію, щоб вона принесла користь країні та армії.
Із нашим головним партнером UNITED 24 ми розробили проєкт «Азовсталь. Символ незламності». Залучили ювелірного партнера — український бренд SOVA, та логістичного — «Нову пошту».
Загальний наклад сталевих браслетів становить 100 тис. штук, які придбали патріоти України із 44 країн у всьому світі. У жовтні перші два наклади браслетів, 30 тис. штук, продали протягом трьох днів: понад 40 млн грн були спрямовані на посилення «Армії дронів».
Другий наклад браслетів виготовили у листопаді зі сталевих літер «Вірю в ЗСУ», що протягом місяця стояли біля підніжжя найбільшого прапора України у Києві. 70 тис. браслетів розпродали менш ніж за місяць. Завдяки цьому зібрали понад 94 млн грн, які перекажуть на перший у світі Флот морських дронів. Цієї суми вистачить, щоб придбати 9 безпілотних човнів.
Група «Метінвест» планує відбудувати «Азовсталь» і відновити виробництво на комбінаті після деокупації Маріуполя. Сподіваюсь, що наступну серію браслетів ми виготовимо вже з першої партії сталі на відбудованій «Азовсталі», яка стане символом відновленого українського Маріуполя.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
