Що потрібно змінювати в Міністерстві оборони 2025
У функції громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони входить нагляд за його діяльністю і водночас надання рекомендацій і пропозицій щодо зміни підходу до роботи задля зменшення корупції. Тобто ця рада має впливати на формування політики у сфері оборони.
У січні 2025 року МОУ оголосило новий склад Громадської антикорупційної ради. До неї увійшли 15 із 40 претендентів, що набрали найбільшу кількість голосів.
Абсолютним переможцем голосування з 65 тис. голосами став Юрій Гудименко, ветеран і лідер політсили «Демократична Сокира». The Page поговорив з ним про те, яких змін потребує Міноборони та що робитиме нова команда Антикорради для цього.
Які головні проблеми Міністерства оборони на початку 2025 року
Ви вже офіційно обраний в Антикорупційну раду при Міноборони з найбільшою кількістю голосів. Всього проголосували понад 100 тис. людей – рекорд для всіх виборів до громадських рад в Україні. Тобто міністерство турбує громадськість. Які найбільші проблеми сьогодення?
Ми («Демократична Сокира») беремо участь у різних виборах до громадських рад вже сьомий рік і ніколи кількість навіть не наближалась до такої (на минулих виборах до Антикорради МОУ проголосували майже 42 тис. громадян. – The Page). Зараз більша частина того, що тригерить суспільство, так чи інакше зосереджена в Міністерстві оборони.
Мобілізація, ТЦК, демобілізація, військова медицина, взагалі ситуація на фронті, ситуація з поставками, обладнанням, зі зброєю, навіть міжнародною дипломатією – воно все дотичне. Наприклад, можна казати, що ТЦК – це виключно Сухопутні війська. Але Міноборони, за законом, до ТЦК має пряме відношення, до того ж міністерство здійснює «цивільний-демократичний контроль над ЗСУ».
Як змінити Міноборони України (відео)
Міноборони потрібен функціональний аудит
Міністерство оборони України
Якщо проблем купа, то що б ви хотіли зробити, аби вважати, що виконали свою місію?
Навіть якщо ми два роки відпрацюємо зі 100% ефективністю (а ми плануємо саме так), все одно залишимося надзадоволеними, тому що занадто багато чого лагодити.
Для мене одним із головних пріоритетів є якомога швидше зробити всі аудити, які можна зробити у Міністерстві оборони. Я зіткнувся з ситуацією, коли люди, які займають високі посади в міністерстві, дупля не відбивають у тому, що роблять їхні підлеглі, хто які функції має. Функції дуже часто перехрещуються, трояться. Так не може бути.
Тому потрібен функціональний аудит Міноборони, щоб показати всі проблеми наявно на функціональному аналізі і виправляти їх згідно з цим. Я б хотів, щоб до аудиту доклалися наші міжнародні партнери разом із компанією з «Великої четвірки» або схожою за репутацію і досвідом роботи («Велика четвірка» – це чотири провідні міжнародні компанії Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst & Young, KPMG, які спеціалізуються на аудиторських, консалтингових, податкових та фінансових послугах. – The Page).
Під час розмови з Анастасією Шубою, яку вдруге обрали до Антикорупційної ради, ми з’ясували, що в Міноборони досі величезна проблема – людський фактор, який породжує корупцію. Це також проблема функціоналу?
Будь-яка успішна реформа в Україні забирала в чиновника можливість обирати. Коли він може обирати строки, умови, якість – що завгодно, тоді і починається корупція.
Я відчуваю, наскільки інколи хочеться просто дістати дробовик і вирішити питання максимально швидко, але є розуміння, що внаслідок цього просто прийде інша людина і буде робити абсолютно те ж саме, а може і гірше.
Я б хотів, щоб ми займалися неофіційними розслідуваннями, демонстрували суспільству і силовим структурам, в тому числі, корупційні схеми, бо вони там є. Але ми хочемо відпрацювати так, щоб максимально перекрити ті лазівки, через які ці схеми відбуваються.
Також суспільству потрібен арбітр, як Антикоррада, який за потреби виїжджає на фронт, на виробництво, перевіряє якість у незалежних експертів і публічно виносить своє рішення. Ми маємо продовжувати цю роботу попереднього скликання ради.
«Міністерство оборони перетворилося на величезне болото з багнюкою»
Міністр оборони Рустем Умєров
Під час звільнення міністра оборони Олексія Резнікова та призначення Рустема Умєрова було багато сподівань на покращення системи. Здається, цього не сталося. Чому?
Я б сказав, що міністерство під тиском наших міжнародних партнерів і українського суспільства почало зміни, але зараз ці зміни намагаються закрутити назад. Я кажу про Агенцію оборонних закупівель (АОЗ) та Державного оператора тилу (ДОТ). Це був хороший крок — передати закупівлі незалежним агенціям. Проте тепер міністерство намагається повернути собі ці функції, взявши агенції під контроль.
Це дуже багато про що говорить насправді. Я можу сказати, що хаосу – це слово дуже часто використовується в описі Міністерства оборони, стало ще більше, відповідальності ще менше.
Винуваті в цьому конкретні люди чи це система?
У мене ані до Резнікова, ані до Умєрова немає ніякого особливого ставлення. Мені хотілося б, щоб справа була в особистостях. Так простіше вирішувати: вказав на особистість – і можна бити його камінням.
Але у мене зараз є відчуття, що Міністерство оборони перетворилося на величезне болото з багнюкою. Люди, які туди потрапляють, вже за секунду опиняються в багнюці, борсаються в цьому болоті і не дуже можуть щось змінити, навіть якщо хочуть.
У мене є знайомий, який туди прийшов працювати. У нього в голові була картинка, що там є стіни, які треба ламати, але там реально багнюка, тобто ти борешся з якоюсь рідиною, яка навколо тебе, і вже не помічаєш, що сам у ній. Це найбільш поетичний, але і найбільш реалістичний опис.
З чого конкретно складається ця багнюка?
Розберемо на конкретному прикладі. У мене є ініціатива – «пакунок для пораненого». Перша нарада була понад рік тому. Я молодший сержант у відставці, а переді мною одні полковники. Починаємо проговорювати саму ідею, що поранений має отримувати пакунок, в якому буде все перше необхідне: щітка, адаптивний одяг, капці…
Юрій Гудименко на фото після поранення, яке зробило його праву руку малофункціональною
Коли у тебе серйозне поранення, з тебе зрізають одяг і викидають все, що в ньому є. Телефон, документи, ну а в телефоні, зазвичай, картка, контакти рідних – і в тебе нічого немає.
На кожному пункті на цій нараді я відчував себе, як в рідині. Ти кажеш, що потрібні труси на липучках. Представники МОУ не кажуть, що це неможливо, але починають: «Тут же ж треба вносити правку в рішення Кабміну номер таке, тут потрібно змінити наказ міністра від 1997 року, який регламентує, як все виглядає, там потрібно це, це, інше».
Тобто ви не чуєте «ні». Ви чуєте роздування роботи, яку вони не хочуть робити. Ба більше, 18 підписів на одному документі – це далеко не рекорд, а хоча б без одного підпису далі воно не піде. Наприклад, людина не у відпустці, не на лікарняному, не у відрядженні, а на місці пише, що не згодна з тим-то, ось її зауваження. Усе знову йде на нове коло. А потім на нове коло. А потім на нове коло.
У мене в голові конкретно по цьому пакунку для поранених навіть винуватого неможливо визначити. Тому що вони реально просто один на одного перекладали, перекладали, перекладали відповідальність. Я думав, що цей проєкт вже мав вийти на тендери і поставлятися у шпиталі вже за пів року. В бізнесі це було б місяці три-чотири. Окей, це державний апарат, ну пів року, ну сім місяців, але понад рік вже. І хто винуватий – незрозуміло.
Як можна вплинути на чиновників Міноборони
Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони України з питань цифрових трансформацій, наголошувала, що в міністерстві майже немає опору цифровізації, все йде гладко. Проте Анастасія Шуба підкреслювала, що антикорупційного саботажу багато і існування Антикорупційної ради не дуже подобається МОУ. Ви як людина, яка щойно стала на борт, що про це думаєте?
Я не впевнений, що це в більшості випадків саботаж, але це неефективність, лінь і пофігізм.
Я не отримую зарплату і не буду отримувати в Міністерстві оборони. У мене робота в Антикорраді починається десь о 7:30 і закінчується десь о 22:00. Але я точно знаю, що якщо стати біля виходу з міністерства о 17:30, то вже о 17:45 в будній день тебе почне зносити натовп людей, у яких закінчилася робота. У мене не закінчилась, на фронті не закінчилась, а там закінчилась.
Звичайно, там є люди, з якими можна 24/7 спілкуватися, які працюють, які зацікавлені, які горять. На жаль, їх не більшість, а я б хотів, щоб було навпаки.
Міністерство оборони під час війни має працювати 24/7, але це наукова фантастика. Щоб зробити системні зміни, потрібно зрозуміти і мати політичну волю спочатку розібратися, що працює не так. Це той самий функціональний аудит, з якого ми почали. А такого бажання немає. Хоча насправді для міністра оборони політично це була б крута історія.
Transparency International наголошує, що аудити – це чудовий інструмент, але тільки якщо після нього щось робиться. Фактично в Антикорупційної ради при Міноборони немає ніяких прямих повноважень, це консультативно-дорадчий орган. Що тоді реально можна зробити з цим інструментом?
Ми не чиновники, але в нашій діяльності зацікавлені 100 тис. людей, це наш найбільший скарб та інструмент. Я б хотів, щоб ми всі питання з Міністерства оборони намагалися вирішувати спочатку по-доброму. Ключове слово – спочатку. Тому що там дійсно є люди, які чують, і вони є на всіх щаблях. Але мій досвід показує, що без тиску не відбувається нічого, просто нічого.
Після того, як по-доброму не спрацює декілька разів, ми будемо виходити на публіку і говорити з суспільством, яке нам делегувало голоси, пояснювати, в чому проблема. Інакше воно працювати не буде, на жаль.
Я вважаю, що попереднє скликання зробило величезну помилку, коли міністр оборони їх просто ігнорував, Рустем Умєров з ними рік не зустрічався. Ці вибори, які стали відомі на всю Україну, за їхніми ж міністерськими правилами мали б відбутися на початку літа.
Коли стало зрозуміло, що міністерство саботує вибори, треба було це публічно просувати. Тому що як тільки це почало виходити публічно, як тільки це питання поставила Соня Кошкіна в інтерв'ю Рустему Умєрову, як тільки включилися міжнародні партнери, так одразу там все заворушилося.