Які головні фактори роз'єднаності українського суспільства – президент КМІС Володимир Паніотто

Автор

Артур Гмиря

За динамікою опитувань КМІС, українське суспільство втрачає свою єдність, особливо після провалу контрнаступу ЗСУ у 2023 році. Проте говорити про повну роз'єднаність чи нову кризу не варто. За опитуванням КМІС від 2 липня, 44% українців сказали, що суспільство зараз перебуває в єдності, 15% вважають, що варто говорити про роз'єднаність.

Володимир Паніотто, соціолог і президент КМІС, розповів у інтерв'ю , чому єдність так важлива для суспільства.

Українці надають максимальної важливості українській державі (відео)

Чому показники єдності важливі для суспільства

«Люди, які не вірять у єдність в українському суспільстві, частіше будуть вважати мобілізацію несправедливою, писати у фейсбуці, що вони більше чекають суду над Зеленським, аніж над путіним. При цьому, звісно, шанси програти у війні збільшуються», – каже Паніотто.

Але Володимир Ілліч підкреслює, що головним завданням інформаційної війни рф є саме розхитати ситуацію в Україні, що призведе до зменшення відчуття єдності серед суспільства. Тому це називають гібридною війною за так званою «Доктриною Герасимова» (колишнього голови генштабу рф. – ). Звісно, конфлікти не з'являються на рівному місці, під час війни виникають нові прошарки населення, найбільший – військові, які мають різні інтереси з іншими групами тощо.

Корупція та мовне питання

Головними двома факторами роз'єднаності українського суспільства, за КМІС, є корупція (16%) та мовне питання (12%). Здавалося б, обидві проблеми стали об'єктивно меншими з роками, що показують як внутрішні, так і зовнішні дослідження нашої ситуації.

«Річ у тім, що те, що ми запитуємо людей, – це їх сприйняття реальних проблем. Люди можуть не усвідомлювати взагалі ці проблеми. Були дослідження із доведенням того, що сприйняття соціальної нерівності більше впливає на поведінку і погляди людей, ніж реальна соціальна нерівність. Для сприйняття корупції у вищих органах влади люди можуть покладатися лише на ЗМІ і соціальні мережі, власного досвіду у них немає, крім того, чим більше боротьби з корупцією – тим більше резонансних справ», – нагадує президент КМІС.

Він додає, що об'єктивно і питання мови повинно було б стати менш значущим. Переважна більшість під час опитувань каже, що це не є проблемою. Проте агресивність позицій дописувачів у інтернеті та особливо фейсбуці роздмухують конфлікти. Їм активно допомагають боти, анонімні телеграм-канали. Це все інформаційна війна.