Більше півроку росія чинить військові злочини на території України: Буча, Краматорськ, Ізюм, Куп’янськ – ми знаємо багато міст, де чинили свої звірства росіяни.
Але все почалось із злочину агресії однієї суверенної країни росії проти жертви нападу України, якщо говорити юридично. Україна хотіла б притягнути та, за словами українських посадовців, притягне росію та російську еліту до відповідальності.
Насамперед мова йде про «трійцю»: президента, прем’єра та міністра закордонних справ. Про перспективи притягнення до відповідальності путіна, мішустіна, лаврова за агресію проти України та створення спеціального трибуналу для суду над рф говорили на міжнародній конференції «Special tribunal for the crime of aggression against Ukraine. Justice to be served» 21 серпня в Києві.
Створення трибуналу та його можливі форми
Виступ Андрія Єрмака перед учасниками та гостями міжнародної конференції «Special tribunal for the crime of aggression against Ukraine. Justice to be served», 21 серпня, Київ
Створення трибуналу та його можливі форми досі найбільше обговорюється експертами-юристами, Україною та союзниками, адже можливих форм побудови міжнародного трибуналу багато:
- під егідою ООН (але таку пропозицію заблокує рф як постійний член Ради безпеки ООН)
- за рахунок міждержавних домовленостей України з іншими державами (є ризик не визнання такого суду легітимним у світі та неотримання статусу «міжнародного»
- під егідою Ради Європи (знову проблема легітимності через залучення лише європейських країн)
- засудження Україною злочинців у власних судах із вимогою визнання вироку світом (ризики невизнання)
- взагалі відмова від створення спеціального суду та спроба використати Міжнародний кримінальний суд
Насправді варіантів ще більше. Наприклад, з одного боку, Ааріф Абрахам, письменник та спікер, який спеціалізується на міжнародному публічному праві вважає, що запорукою успішного трибуналу є три компоненти:
- міжнародні угоди
- міжнародне право
- міжнародні судді
До того ж, серед учасників конференції дебатувались і склад суддів (українські або інтернаціональні) й можливість побудови такого трибуналу на базі більш визнаного судочинства, ніж в Україні, тобто в іншій країні.
Олександра Матвійчук, голова «Центру громадянських свобод» нагадує, що модель інтернаціоналізованого трибуналу не є можливою, бо ми не можемо залучати іноземних суддів за Конституцією.
Вейн Джордаш, президент Global Rights Compliance, скептично ставиться до перспектив міжнародного суду, бо «вони дорогі, повільні та викачують багато енергії».
Непокаране зло зростає, тому росія має бути засуджена
Всі учасники конференції згодні зі словами лауреатки Нобелівської премії за мир Олександри Матвійчук:
«Непокаране зло зростає. Я сподіваюся, цього разу перехід червоних ліній не залишиться безкарним», – сказала вона.
Ольга Матвійчук на одній сторінці з Джо Байденом в номері журналу Time про 100 найвпливовіших людей світу
Постійний представник Естонії при ООН Рейн Таммсаар у своє виступі наголосив, що світ має дати сильний політичний сигнал топ-політикам Кремля, що їхні вбивства в Україні не будуть позбавлені правосуддя.
Схожі твердження висловлював майже кожен спікер конференції в Києві, бо розслідування та засудження дії росії зараз є й прикладом для наступників путіна у всьому світі, яким був і Нюрнберзький процес.
Притягнення до відповідальності може зайняти декади
.
У Міжнародному центрі з переслідування за злочин агресії проти України, який почав свою роботу 3 липня, незалежні прокурори з різних країн можуть щодня працювати разом в одному місці, швидко та ефективно обмінюватися доказами та узгоджувати спільну стратегію розслідування та переслідування. Але ця робота буде марною, якщо не станеться трибуналу, про що говорили як представники нашої влади, так і експерти.
Джефрі Найс, головний обвинувач у суді над Слободаном Мілошевичем, нагадує, що у більшості випадків обвинувачені отримують покарання тільки за 10-20 років за умови, що країни, де вони були вищим керівництвом, згоджуються на екстрадицію підсудних до міжнародних судів. Навіть у справі Мілошевича його передача сталася через політичну волю Сербії. У випадку з росією на таке навряд чи слід очікувати.
Вітраж у Судовій палаті, Софія, Болгарія
Країни глобального Півдня поки не визначилися
Олександри Матвійчук у коментарі зауважила, що більше 30 років незалежності ми не вибудовували зв’язки з країнами Африки, Латинської Америки – глобального Півдня. Як наслідок, є проблеми в узгоджені позицій насамперед саме з цими країнами.
Якщо говорити про глобальний Південь, варто згадати й Китай, який, наприклад, вів жваву дискусії на зустрічі в Джидді, але тим же часом частково поставляє зброю та комплектуючі для техніки рф.
Більше того, Антон Кориневич, посол з особливих доручень МЗС України, поділився з нами інсайдом, що «є держави не з Європи, з інших регіонів, які підтримують мету створення трибуналу», але пан Антон відмовився називати конкретні держави.
Не можна просто взяти й посадити Лаврова за агресію
Необхідно розрізняти види злочинів: воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин геноциду. Ці злочини підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Під час війни в Україні росія скоїла майже всі види воєнних злочинів, описані в Женевській конвенції.
Важливо не забувати про ще один злочин — злочин агресії, який вважається матір'ю всіх злочинів. Саме за злочин агресії можна притягнути до відповідальності тих, хто розпочав війну проти України.
Колишній президент Югославії Слободан Мілошевич на лаві підсудних в Гаазі 2002 рік. Фото: Getty Images
Насамперед йдеться про відповідальність вищого керівництва країни-агресора, але за міжнародним правом вони мають особистий імунітет перед усіма судами, окрім міжнародних трибуналів.
Більше того, окремі країни, у нашому випадку крани глобального Півдня можуть просто не визнавати вирок суду, а Китай, наприклад, взагалі не є ані підписантом Римського статуту щодо видачі міжнародних злочинців, ані учасником Міжнародного кримінального суду. Тому майбутнє, в якому путін, шойгу, лавров і ко переховуються в Китаї, може стати реальністю за певних умов.
Академічні аргументи та реальність
Але Джефрі Найс, головний обвинувач у суді над Слободаном Мілошевичем каже, що один вкрай академічний аргумент не може зупинити суддю реального трибуналу від того, щоб покарати такого злочинця, як путін. Адже на іншому боці будуть тисячі порушень і злочинів. Але розслідування всіх випадків порушення закону, на жаль, може зайняти десятки років.
Тож, з одного боку, України та західні партнери певні, що трибунал для суду над високопосадовцями рф має бути створений, але навіть форма такого трибуналу ще не узгоджена. До того ж, є серйозні проблеми з країни глобального Півдня. Поки що, за словами експертів і аналітиків, вони займають «нейтральну» або скептичну позицію щодо трибуналу. Більше того, покарати путіна та лаврова може бути не так просто через їхній імунітет до усіх судів, окрім міжнародних.
Результатом конференції стало офіційне комюніке, яке підписали учасники Міжнародної конференції «Special tribunal for the crime of aggression against Ukraine. Justice to be served». У документі зазначено, що учасники всіляко підтримують створення повного міжнародного Спеціального трибуналу як частину формули миру Президента України Володимира Зеленського.
