Зустріч у Джидді: чи наблизила вона Україну до завершення війни?

Автор

Артур Гмиря

Зустріч у Джидді 5-6 серпня: наслідки для України

Перемовини в Саудівській Аравії 5-6 липня скоротили відмінності між позиціями України та принаймні 40 країнами Заходу та «Глобального півдня» щодо завершення війни в Україні.

Українська делегація у Джидді, Саудівська Аравія, просувала Формулу миру, запропоновану Володимиром Зеленським. Цього разу в зустрічі взяли участь вдвічі більше держав, ніж на схожих консультаціях 27 червня у Копенгагені. Українська влада вважає конференцію позитивним сигналом, схожу думку висловлюють й політологи, з якими обговорив результати перемовин для України.

Про що домовились у Саудівській Аравії

Країни-учасники погодились, що суверенітет і територіальна цілісність України має бути основною умовою досягнення миру (Важливо, що Індія, ПАР та Китай представлені на цій зустрічі, до цього відмовлялись голосувати за схожі резолюції в ООН).
Домовилися про ще одну зустріч у цьому форматі, на якій рф також не буде присутня.
Вдалося залучити вдвічі більше країн, ніж до попередньої конференції в Копенгагені в червні. Серед нових учасників – КНР.
КНР вкотре запропонувала свій «мирний план». Однак представники європейських країн не підтримали припинення вогню без виведення окупаційних військ.
Україна не наполягала на повному прийнятті Формули миру та повному виведенні російських військ. Інші країни не тиснули на Україну з вимогою відмовитися від цих умов.
У робочих групах будуть обговорювати ядерну безпеку, екологічну безпеку та продовольчу безпеку.

У Джидді сторони вже стали ближче до переговорів «у широкому форматі»

«Помилка називати це самітом. Саміт – це зустріч на вищому рівні (президенти, прем’єри країн), а це була конференція – зустріч радників із питань національної безпеки. До речі, мета України – організація глобального саміту миру, тобто зустрічі на вищому рівні», – пояснює Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

Такі зустрічі є важливим варіантом узгодження позицій України з іншими країнами та намагання почати «з малого»: зернової угоди, безпеки ЗАЕС, стримування ядерних погроз рф – і згодом дійти до великого: питання вже безпосереднього закінчення війни.

«Інформації небагато, але дипломатія любить тишу. Власне, і не передбачалося, що під час цієї події будуть підписані якісь глобальні документи. Самі дипломати часто не знають, якими будуть кінцеві результати. Але стався важливий обмін думками з країнами «глобального півдня»», – каже Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор кафедри політології НАУКМА.

За словами Фесенка, на першій такій зустрічі у Копенгагені, присвяченій Формулі миру, розмова йшла у форматі діалогу, у Джидді сторони вже стали ближче до переговорів «у широкому форматі».

Володимир Зеленський озвучує Формулу миру (2:08)

Багато країн хвилює «зернова угода» та ядерна безпека

«Головним результатом є продовження переговорів, є відштовхування від формули миру президента Зеленського. А за повідомленням преси, по кожному з десяти пунктів цієї формули створені робочі групи. Йдеться про переговори в форматі діалогу між країнами Заходу і Україною з одного боку, і країнами «Глобального півдня» – з іншого. Але у деяких пунктах є суттєві відмінності між нашою позицією і позицією країн «Глобального півдня».Тому треба шукати точки дотику», – розповідає про головні здобутки конференції Фесенко.

За словами Олексія Гараня, важливою є позиція української делегації, що необов'язково, аби всі країни приєднувалися до всіх положень Формули миру. На його думку, цілком ймовірно, що кожна країна знайде свій пункт, з якого можна почати. Для більшості держав це, безумовно, будуть питання «зернової угоди» та ядерної безпеки.

«Складніше за все буде домовитись безумовно про умови завершення війни. Країни, які взяли участь в конференції в Саудівській Аравії, підтримують територіальну цілісність України. Але вони не хочуть висувати вимог росії про виведення військ з нашої території. Тут швидкого прогресу не буде, а можливо, і взагалі не буде», – стримано констатує Володимир Фесенко.

Як змінилося ставлення країн «глобального півдня» до війни

«Участь Індії, ПАР – це дуже важливо. Я думаю, що участь Китаю – це приємна несподіванка, я навіть на це не розраховував. Тобто ці країни вже показують необхідність завершення війни і дотримання територіальної цілиності України. Це вже просування вперед. Але чи будуть вони тиснути на росію щодо виконання «зернової угоди», екоциду, ядерної безпеки? Можливо. Потроху це відбувається, наприклад, зміна заяв із боку ПАР», – зазначає Олексій Гарань.

На його думку, зустріч у Джидді показує ще одну вкрай важливу річ: росія поступово опиняється в ізоляції, особливо дипломатичній. Але політолог застерігає, що мета Китаю у цих перемовинах ймовірно буде традиційною – всидіти на двох стільцях.

«Китай буде намагатися грати на обидві сторони. Він буде продовжувати говорити, що причина війни – це просування НАТО на схід. Але для нас важливо, що Китай взяв участь в обговоренні разом з тими країнами, які він засуджує, країнами НАТО», – каже науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи».

Також обидва експерти говорять, що наступна така зустріч може відбутись у вересні в рамках саміту G-20 в Індії або під час Генеральної асамблеї ООН. Схожі повідомлення курсують і в західних ЗМІ. Але політологи наголошують, що українській дипломатії доведеться провести значну роботу, аби вивести такі перемовини на найвищий рівень і чи вдасться це зробити – питання відкрите.

За словами Володимира Фесенка, ідея організації зустрічі на найвищому рівні не викликає відторгнення потенційних учасників, тому українське керівництво сподівається провести таку подію якнайшвидше, бажано до кінця 2023 року. Політолог стверджує, що це може стати основою справжньої мирної коаліції, але тут точно не варто чекати швидких результатів.