11 — 12 липня у Вільнюсі проходив саміт НАТО. Мабуть, найцікавішою перипетією саміту стала драма навколо саміту та президента України Володимира Зеленського. Довгий час він не знав, чи поїде на нього взагалі й у такий спосіб тиснув на Захід. Уже в перший день зустрічей Володимир Олександрович був украй незадоволений текстом комюніке, де не було часових рамок для запрошення України до НАТО.
На другий день він уже йшов із рішучістю отримати нові пакети допомоги, запрошення до НАТО та гарантії безпеки для України. Частково план був виконаний через переговори з Джо Байденом, Ріші Сунаком, Олафом Шольцем, Джастіном Трюдо та іншими лідерами. А вже ввечері президент України назвав результати саміту НАТО «дуже потрібним вагомим успіхом».
Навіть оцінки та емоції Володимира Зеленського змінювалися тричі впродовж саміту, а що тоді говорити про експертів і пересічних громадян. Хоча для більшості підсумки саміту НАТО були зрозумілими й до нього, але всі чекали чогось більшого. А тому багато хто розчарований.
Що ми отримали: головне
«Погані новини для вас, пане Зеленський – ми нікуди не подінемося, ви застрягли з нами», – пожартував Джо Байден.
- Рада Україна – НАТО – наразі найперспективніший підсумок саміту, у правилах роботи Ради чітко прописано, що вона є інструментом наближення членства.
- Скасування ПДЧ (План Дій щодо Членства) – один із суперечливих результатів. Це можливе визнання нашого права на членство одразу після війни або вкрай зручний метод маніпулювання та відмовок разом з абстрактним формулюванням.
- Стаття 11 Комюніке, останнє речення:
- Декларація підтримки від лідерів G7 – постачання зброї, підтримка в розбудові ОПК, навчання, співпраця в галузі розвідки та кібербезпеки, економічна та фінансова підтримка.
- НАТО оголосило рф потенційною загрозою номер один, наступними йдуть тероризм і Китай, і розробило план відсічі в разі агресії росії.
- Початок навчання наших пілотів на F-16 у серпні цього року в Румунії та Данії.
- Нові далекобійні ракети від Франції SCALP дальністю до 290 км.
- «Підтримка лідерів і недвозначність того, що Україна буде в НАТО», – за словами Володимира Зеленського, але це станеться тільки після війни.
Експерти підсумовують саміт НАТО у Вільнюсі: ми самі завищили очікування
побувало на дискусії «Підсумки та оцінки Вільнюського саміту НАТО» в Military Media Center і взяло ексклюзивні коментарі в експертів, аби підсумувати саміт НАТО у Вільнюсі.
За словами Олександра Мусієнка, керівника «Центру військово-правових досліджень», саміт у Вільнюсі дався країнам НАТО вкрай важко. На його думку, з роками єдність Альянсу стає все міцнішою.
«Звісно, будуть заяви про єдність Заходу, але НАТО дуже велике, у країн є свої інтереси, бачення та рішення. А 4 тис. сторінок, як оборонятися від росії без участі України, – це макулатура», – заявив Мусієнко.
Слова Сергія Герасимчука, заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма», вдало перегукуються із західною пресою:
Також експерти побоюються, що рано чи пізно постане питання: яка частина України підпадатиме під захист НАТО. Особливо за умови невдалого контрнаступу чи приходу до влади радикальних трампістів у США. Сценарій Кореї й надалі буде просуватися західними акторами.
«Наступного року тези про компроміс точно будуть, бо навряд чи ми встигнемо деокупувати всю Україну», – підтримав Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій.
Ніколи раніше не було такої безпекової основи – Зеленський
Цікаво, що найбільшим успіхом у своїй риториці наш президент вважає не прямі результати саміту, а домовленості з країнами G7, які оформилися в Декларації підтримки від лідерів G7.
Цю декларацію доведеться підкріплювати двосторонніми договорами з кожною країною окремо, але ця декларація вже зобов’язує постачати зброю, підтримувати розбудову ОПК, проводити навчання військових, співпрацю в галузі розвідки та кібербезпеки, економічну та фінансову підтримку, і все це на довготривалій основі. Особливо добре, що це підтримується заявами лідерів G7 про те, що вони підтримуватимуть нашу державу as long as it takes.
Згоден із президентом і Олександр Мусієнко. На його думку, це порівняна перемога. Потрібно тільки напрацювати двосторонні договори військової підтримки партнерів, які закріплять її юридично, та використати шанс і притягнути до України якомога більше західних ВПК.
Рада Україна – НАТО: інструмент для можливого вступу
Якісно Рада Україна – НАТО відрізняється від однойменної комісії тим, що її не може заблокувати одна країна Альянсу, як раніше Угорщина блокувала роботу комісії Україна – НАТО. Це майданчик, вищий за комісію, до того ж він працює під головуванням Генерального секретаря НАТО. До речі, це й символічна перемога, бо до 24 лютого 2022 року існувала Рада росія – НАТО, а тепер ми посіли це особливе місце для Альянсу. Саме із цього може початися практична інтеграція України до НАТО.
Слабкість формулювання про вступ України
За словами Герасимчука, чинною позицією НАТО щодо України дуже легко маніпулювати, немає конкретних умов – тоді умови можна вигадувати на ходу. До того ж маніпуляції можливі, уже наближаються вибори в США, де є радикальні трампісти, які пропонують взагалі вийти з НАТО.
У Словаччині є перспективи перемоги проросійських сил. У Німеччині постійно зростають рейтинги AFD (Альтернатива для Німеччини), лідер якої порівнює Україну з нацистською Німеччиною. Тому нам треба працювати й доволі швидко, аби встигнути у вікно можливостей, яке ми маємо.
Іншу концепцію дій пропонує журналіст і медіаексперт Олексій Мустафін. На його думку, наша держава має поводитися так, ніби ми вже є членом НАТО. НІби не хочете нас формально приймати, то ми будемо фактичним членом. Але в такому випадку потрібно не тільки просити зброю та іншу підтримку, але й щось пропонувати натомість. А наша проблема в тому, що ми нічого не пропонуємо. Олексій наголошує, що це може бути й не матеріальне, а нові сенси, ідеї, приводи до боротьби з росією.
Тим часом Марія Кучеренко вважає, що постійне посилання західних союзників на 5 статтю Північноатлантичного альянсу є відмовкою:
Наостанок варто додати, що, за словами голови МЗС Дмитра Кулеби, міністри закордонних справ країн НАТО запевнили його, що повторення Бухареста не буде.
Читайте також
