11 липня у Вільнюсі розпочинається саміт НАТО, де буде присутнім президент України Володимир Зеленський. Україні обіцяють історичні рішення, що наблизять її до вступу в НАТО, і одне з них — обіцянка, що Київ доєднається до Альянсу без ПДЧ.
Тим часом не вщухають дискусії, яка модель безпеки буде кращою для України після війни. Вступ до НАТО — не єдиний варіант, але Україна вимагає від Альянсу дати їй чіткий сигнал про приєднання, адже Київ має знати, як вибудовувати систему безпеки після перемоги.
Нині ведуться офіційні та непублічні дискусії, яка модель безпеки буде кращою для України після закінчення війни, зокрема, наскільки критичним є вступ до НАТО.
Ця війна – найбільший воєнний конфлікт у світі з часів Другої світової війни, але ми можемо запозичувати окремі аспекти досвіду інших країн та інтегрувати їх у захисну модель України. З-поміж варіантів — вступ до НАТО, гарантії безпеки від інших країн, наприклад США, союз із дружніми державами.
Зараз Україна чекає на саміт НАТО 11 — 12 липня у Вільнюсі, від якого Київ вимагає чіткого сигналу про вступ або не вступ до блоку, аби зрозуміти, як далі розбудовувати свою безпеку. Дипломатичний меседж Києва тут максимально простий: зробити Україну частиною НАТО в інтересах Альянсу, адже саме наша країна натепер має унікальний досвід використання озброєння НАТО проти рф, оптимізації цього використання тощо.
«Є всі підстави для політичного запрошення України в Альянс. Є повне розуміння щодо гарантій безпеки для України на час до моменту вступу. Працюємо з командою, щоб рішення саміту у Вільнюсі стали реально змістовними», — заявив 27 червня президент Володимир Зеленський.
дослідило, яка модель безпеки буде для нашої країни оптимальною, що вона має включати й чому.
Російська агресія показала, що жодні чинні міжнародні угоди чи гарантії не можуть захистити Україну. Наша країна підписала Будапештський меморандум, за яким в обмін на ядерну зброю США, Велика Британія та росія надали нам свої гарантії безпеки. Попри це рф розпочала збройну агресію проти нашої країни у 2014 році та повномасштабне вторгнення — у 2022-му.
Сьогодні США та Велика Британія попри те, що разом з іншими союзниками максимально підтримують Україну через надання зброї, техніки, боєприпасів і фінансової допомоги, відкидають участь своїх збройних сил у війні на боці України.
Такі окремі гарантії Україні вже готові надати США, Велика Британія, Франція та Німеччина. Але йдеться лише про допомогу озброєнням і грошима — тобто про ту допомогу, яку Україна й зараз отримує від Заходу.
Політичний експерт і кандидат політичних наук Денис Гороховський вважає, що сьогодні цивілізований світ допомагає Україні в боротьбі з ворогом, але інші країни роблять усе можливе, щоб не брати участь у війні.
НАТО плюс Україна
Найнадійніший спосіб гарантування безпеки для України — це членство в НАТО. За інформацією , наразі немає чіткого рішення про підтримку вступу України до НАТО у двох країн — Німеччини та США.
Європарламент 15 червня ухвалив резолюцію, у якій закликає союзників по НАТО прокласти шлях для приєднання Києва до оборонного Альянсу. 425 депутатів виступили «за», 38 «проти», ще 42 утрималися.
Це означає, що Україна отримає запрошення в НАТО, але воно буде з відкритою датою, адже союзники не готові приймати туди нас до закінчення війни (хоча формального правила щодо цього немає). Американські чиновники вважають це рішення ідеальним, аби загладити розбіжності між країнами-членами трансатлантичного військового альянсу.
Цю ідею генсека НАТО Єнса Столтенберга підтримав президент США Джо Байден.
Якщо на саміті у Вільнюсі Байдену вдасться зшити позиції різних сторін Альянсу, приєднання Києва перетвориться з ідеологічного питання на технічне. Однак це не означатиме автоматичну дію для України 5 статті НАТО, що передбачає колективний захист одного зі своїх.
Членство України в НАТО має йти пліч-о-пліч із набором надійних і відкритих гарантій безпеки від групи союзників України. Про це в статті «Для миру та стабільності у Європі Україна має стати членом НАТО» пише французьке видання Le Monde.
Безпека України після війни: НАТО чи окремі гарантії
Передусім в України має бути ставка на власні сили. Наша країна має розвивати ВПК, Збройні сили, готувати населення для оборони країни.
У разі неприєднання до НАТО Київ має вибудувати щось на кшталт швейцарської моделі безпеки, яка передбачає нейтралітет і створення потужної армії.
Ключовим моментом у разі не вступу України в НАТО є те, що Київ муситиме сам фінансувати свою оборону, а не покладатися частково на допомогу Альянсу. Водночас у дискусіях з Україною США вже вимагають від Києва побудувати Future Force Concept of Ukraine — тобто концепт того, як виглядатиме українська оборона в майбутньому. Але для цього Україна має розуміти, чи буде ця армія інтегрована в НАТО, чи матиме змогу як будуватися, так і діяти самостійно.
Утім, запит США означає, що вони вже бачать перемогу України та хочуть зазирнути далі — у систему її повоєнної безпеки.
У більшості дискусій про можливі моделі оборонно-безпекових договорів для України ключовим є питання саме гарантій недопущення нового нападу з боку росії. Документ має містити елементи стримування та негайної протидії головному інструменту російських збройних сил — ядерній зброї.
Якими є варіанти гарантій безпеки для України
Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, виділив такі варіанти гарантій безпеки для України:
- а) повноцінне членство в НАТО з гарантіями статті 5 про колективну безпеку всім державам — учасницям Північноатлантичного договору.
- б) визнання України військовим союзником США за межами НАТО (такий статус фактично мають Ізраїль, Республіка Корея, Японія). Крім Ізраїлю, на території Республіки Корея та Японії як запорука гарантій розташовані американські військові бази.
- в) умовний «ізраїльський» варіант з американськими гарантіями та власною ядерною зброєю (за деякими даними, принаймні з 1974 року). Невеличкий Ізраїль демонструє дива виживання у ворожому оточенні. Він має розвинений і високотехнологічний власний військово-оборонний комплекс. У разі з Україною відкритим є питання, хто буде готовий профінансувати такий комплекс в Україні, якщо рф збереже технічні можливості завдавати по території України ракетні удари.
Союзники за межами НАТО
Багатосторонній воєнний союз з Великою Британією, Польщею та Литвою також міг би бути ефективним на перехідний період до остаточного вступу України в НАТО.
Визнання України союзником США за межами НАТО – можливий варіант. Але ми бачимо, як повільно США давали згоду на передавання Україні винищувачів F-16. Крім того, попри чинний двопартійний демократично-республіканський консенсус щодо підтримки України непевності додає президентська виборча кампанія в США 2024 року.
Дмитро Єгоров, радник голови аналітичного центру «Стратегічна візія» підкреслює:
Аналогічний варіант може бути не ідеальним, але достатнім для безпеки України. Він має включати публічні гарантії та зобов’язання декількох впливових країн (США, Британія, Німеччина, Франція, можливо, навіть Китай), але також і реальні дії щодо захисту України:
- постачання зброї;
- підготовку наших військових;
- регулярні спільні навчання;
- присутність якогось контингенту НАТО або окремих союзників, спільних багатонаціональних батальйонів тощо (можливо).
Що робитимуть союзники в разі нового нападу рф
У гарантіях безпеки для України мають бути затверджені плани конкретних дій союзників у разі повторної агресії проти України, наприклад:
- перший день — «закрите небо»;
- другий день — санкції;
- третій день — війська союзників на захист тощо.
«Те саме, що НАТО, але без вступу в НАТО» — загалом ця ідея не є новою, питання в її реалізації.
Будь-який план, запропонований Україні та світу, має ґрунтуватися на кількох основоположних китах: територіальна цілісність України та повага до українського суверенітету в кордонах 1991 року, притягнення до відповідальності всіх злочинців яка недопущення ескалації з гарантіями безпеки для України.
Основна мета — уникнути ядерної війни
Андрій Сеньків, експерт із політики безпеки, нагадав , що російські ядерні погрози посилюються під час успішних дій України зі звільнення окупованих територій.
За його словами, російський шантаж є досить впливовим чинником для наших партнерів (від яких ми є критично залежними) і ефективним як чинник, що гальмує контрнаступ України.
«Дилема полягає в тому, що шантаж застосувати ядерну зброю — це основа основ російської державної політики, а основна мета наших партнерів — уникнути ядерної війни», — зазначає експерт.
На сьогодні зрозуміло, що будь-яка тимчасова безпекова модель, яка буде вибрана Україною до відновлення територіальної цілісності, не охоплюватиме так званий «ядерний щит» в повному розумінні, додав він.
Отже, варіантів конфігурації системи безпеки для України дуже багато, і вона може визначатися як двосторонніми, так і багатосторонніми міжнародними договорами.
Російський терор: коли закінчаться обстріли українських міст
Читайте також
