Україна отримує значну допомогу від США у звʼязку з повномасштабною війною — як уже розповідала в інтервʼю 
пані посол України в США Оксана Маркарова, наразі вона склала вже $111 млрд (як Україні залучити інвестиції після війни та створити економічне диво, читайте у третій частині інтервʼю).
Росія робить усе, аби підтримка України знизилася: інформаційна війна росії проти України та всього світу відчувається й у США. Тому Київ насамперед мусить розвінчувати міфи та фейки пострадянської пропаганди.
Про те, як іде боротьба з російськими пропагандистськими штампами, як США уявляють собі росію після війни та світ після перемоги України й чи можуть американці визнати рф країною-терористом, поговорило з пані Надзвичайним і Повноважним Послом України в США Оксаною Маркаровою.
Як для США виглядала Україна до повномасштабної війни
Оксана Маркарова: як США сприймали Україну до повномасштабної війни. Фото: Getty Images
Ми ведемо війну й з нами ведуть війну не тільки за допомогою ракет, а зокрема й інформаційно. Наскільки інформаційна війна відчувається в США?
Це дуже важливе питання, і це питання, з якого ми з нашим ключовим союзником усе більше й більше співпрацюємо. Росія веде інформаційну війну проти нас, а також проти Європи та проти Штатів. Відголоски цієї війни та її наслідки дуже сильно відчуваються в США.
До того, як перейти до розмови про 16 місяців повномасштабної війни, ми маємо зрозуміти базу, з якої починаємо, тобто із ситуації, коли російська та радянська пропаганда домінувала у світі. Більшість країн, і США тут не виняток, бачили Україну через призму радянської парадигми.
Що це означає? Роль, можливості, спроможність росії перебільшувалися, а роль, можливості, спроможність України – применшувалися. Натомість наші нездатності, корупція та решта проблем, які ми мали, перебільшувалися.
У такий спосіб формувався наратив про те, що в нашому регіоні треба спілкуватися з однією країною (рф), вона розбереться з усім поруч. А ми – незрозуміла країна. Це століття цього наративу, століття агресивного просування «русской оперы и балета».
Як Україна розвінчує фейки росії для США
Оксана Маркарова: як США розвінчують фейки рф проти України. Фото: Getty Images
Зараз дуже важливо не тільки спростовувати фейки, які запускає росія, не тільки боротися з їхніми інформаційними кампаніями, які йдуть паралельно, а іноді передують військовим операціям разом із кібератаками. Але також треба займатися проактивною просвітницькою програмою, адже вона закладає правильну основу для стосунків:
«Хто ми. Чому Україна бореться. За що ми боремося. Хто – росіяни. Чому наша Незалежність – це не питання останніх 31 року».
З першого дня мого призначення послом ми з командою активно взялися просувати українські наративи та спростовувати фейки росії через заходи культурної та освітньої дипломатії.
Кожна вистава чи опера, яку ми привезли, кожен виступ українського виконавця, кожна виставка художніх творів чи покази моди в Посольстві, Укрдомі чи інших місцях створювали дуже важливе враження. Ми показували, що наша культура – не менша, а подекуди навіть давніша, багатогранніша й, можливо, вплинула на ту саму російську культуру, яку експортували століттями. У сучасному світі це було відкриттям.
Оксана Маркарова: як світ відкриває для себе Україну. Фото: Getty Images
Дуже багато викривлених уявлень про Україну треба було й досі потрібно змінювати. Для багатьох було сюрпризом, що у 1918 році ми були незалежними — цей період нашої історії для світу пройшов практично непоміченим. Поширення правди про історію України дуже важливе, це наш базовий наратив.
Тоді стає зрозумілим, що російська агресія та злочини й наша героїчна боротьба — це наш цивілізаційний вибір, який українці робили багато разів у попередні століття, просто ми кожного разу програвали росії, а зараз — це наш історичний шанс у цьому сторіччі, і це наш найдовший період Незалежності.
Як змінилася позиція США щодо України під час повномасштабної війни
У США , як і в будь-якій демократії, експертна думка дуже важлива, бо на неї звертають увагу Адміністрація, Конгрес та інші, хто визначає політику. За ці 16 місяців ми побачили дуже велику еволюцію експертної думки від «Що нам треба робити, щоб не розізлити росію» та «Що нам треба робити, щоб знайти шляхи завершення цієї війни, які будуть прийнятним для росії» до «Україна має не програти» й нарешті до «Україна має перемогти»
Якщо ми говоримо про цінності, принципи, верховенство права та міжнародну світову архітектуру /міжнародне право, то ситуація дуже чорно-біла: росія на нас напала – ми захищаємося. Росія порушила все – від статуту ООН до всіх міжнародних договорів і зобов'язань, отже, питання в тому, що треба зробити, щоб не тільки Україна себе захистила, а й щоб цей прецедент не став прецедентом перемоги.
Чи ми вже в тому моменті, що всі експерти на ТБ припинили обговорювати теми «Коли впаде Київ?» або «Чим треба пожертвувати, щоб закінчити війну?» – ні, на жаль, ми ще не там. Але дуже добре, що в експертних колах такі думки вже давно не мейнстрім, і це велике досягнення останніх 16 місяців. Навіть якщо такі колонки/статті виходять, то мені вже не треба реагувати на кожну, уже є дуже багато людей в експертному середовищі, які самі реагують і говорять, що це неприйнятно.
І ще краще, що такої риторики не було і немає в Адміністрації президента США, і таку риторику ми не чули від Конгресу (йдеться про переважну більшість обох партій).
Оксана Маркарова: ми маємо двопартійний консенсус у США щодо України. Фото: Getty Images
У нас є двопартійний і двопалатний консенсус, і це дуже потужна підтримка України. Вона може коливатися, можуть бути окремі погляди, можуть реєструватися якісь резолюції, можуть бути заклики щось збільшувати або зменшувати. Однак загальна підтримка Конгресом нашої боротьби, загальна підтримка України досить сильна, і вона є. Водночас це не означає, що над нею не треба постійно працювати.
Як Україна бореться з пропагандою рф у США
Ще до початку повномасштабного вторгнення, коли було зрозуміло, що путін готується до нападу, мене особисто питали «Чим готова поступитися Україна? Києвом, Донецьком?»
У США відбулася дуже сильна еволюція цього погляду. Багато в чому завдяки героїчній роботі журналістів — як наших, так і іноземних. На жаль, ми втратили багатьох і, ймовірно, ще втратимо, бо росія спеціально цілить у журналістів. Але завдяки їм світ бачить, що насправді відбувається, тому ми отримуємо допомогу, і вона не зменшується.
Україна системно бореться з російською пропагандою, швидко реагуючи на всі фейки та неправди й проактивно поширюючи правду. До того ж наша сила в тому, що фактично всі мільйони українців як в Україні, так і поза Україною є волонтерами цього фронту й максимально швидко на додаток реагують і виправляють, іноді випереджаючи державні структури. Це стосується карт, музейних експонатів, підписів на концертних афішах тощо.
Однак росія діє дуже хитро й робить постійні вкиди (на кшталт неналежного використання зброї). Частина таких вкидів спрацювала у 2014 році, але зараз така пряма пропаганда вже не заходить. Однак це не означає, що вони склали інформаційну зброю, не намагаються посварити нас між собою, посварити нас зі США, з іншими союзниками, союзників між собою.
Усюди, де росія має можливість вбити клин між нами й у якийсь спосіб атакувати чи вплинути на надання допомоги, вона робить це й робитиме, тож ми маємо постійно спростовувати фейки, перекручування та пропаганду. Це окреме поле бою, не менш важливе, ніж фронт. І ми мусимо розуміти, що воно не зникне після нашої перемоги у війні.
Чи уявляють собі США світ без росії
Чи йдуть дискусії про відносини США та росії після перемоги? Чи уявляють собі Штати світ без росії?
Світ без росії уявити дуже важко — навряд чи вона кудись випарується. Нам треба розуміти, що цей неадекватний сусід нікуди не переїде, а наш кордон з росією дуже довгий.
Тому ми як країни, які співіснуватимуть на цій планеті, як країни ООН і міжнародні організації, маємо дати собі відповідь на запитання: у який спосіб будемо співіснувати далі для того, щоб не було постійної загрози від росії, навіть після перемоги.
Ми зі Сполученими Штатами – демократичні держави й не втручаємося в те, як інші країни мають організовувати своє життя. Це росіяни мають вирішувати, як вони хочуть жити. Але йдеться про виклики для нас усіх – від прямих викликів військової агресії до енергетичних, продуктово-продовольчих тощо.
Як виглядатимуть Україна та світ після перемоги
Я не думаю, що зараз хтось має повністю сформовану візію, як має виглядати світ після перемоги. Очевидно, це дуже багатовимірне зображення.
Картинка номер один – це безпосередньо Україна. Тут є більше ясності, і формула миру, яку президент Зеленський представив ще в середині 2022 року, дуже чітко відповідає на це запитання. Ці десять кроків розвитку подій не тільки про те, що ми мусимо перемогти, вони говорять про досягнення справедливості, про відбудову, про те, як Україна в багатьох напрямках – від екології до енергетики – може стати не просто чимось новим та інноваційним, а й відповіддю на багато глобальних питань.
Друга частина – про міжнародні організації. Що ми маємо зробити, щоб убезпечити від майбутнього нападу Україну та інші країни. Свого часу Ліга націй не змогла зупинити Другу світову війну, і це призвело до повної реформи міжнародної системи/архітектури, створення ООН зрештою. Зараз 153 — 151 країна у світі голосують проти того, що робить росія, заперечують і засуджують її.
Але ми змушені констатувати факт, що міжнародна система не має важелів для того, щоб зупинити росію, бо це ядерна держава. Тому ця картинка майбутнього бачення перемоги має також візуалізуватися в міжнародній спільноті. Проте наразі немає загального конкретного бачення, що потрібно зробити, щоб вона працювала.
Третя частина – це безпосередньо росія й те, що з нею має бути, чого ми як світова спільнота повинні домогтися, щоб ця країна не була «раковою пухлиною», що зробити, щоб ця країна припинила бути терористом. Ми почали закриті дискусії на цю тему в посольстві з експертною спільнотою ще в березні 2022 року. Це питання для великого обговорення.
Чому важливо візуалізувати перемогу України
Коли на ТБ ще обговорювали, як швидко росіяни щось захоплять, ми говорили, як має виглядати перемога України та поразка росії, і це сприймалося тоді зі здоровою долею скептицизму. Але для нас було очевидно, що без візуалізації цієї перемоги та поразки, без візуалізації, куди ми як світ маємо прийти, дуже тяжко правильно туди йти. Зараз у приорітеті — перемога, захист, військова допомога, санкції.
Чому так швидко вдалося США запровадити санкції, буквально наступного дня після нападу росії? Тому що вони були готові. Ми над цим працювали дуже активно, фактично пів року, й надавали дуже багато інформації про те, які найбільш чутливі сегменти та сектори допомагають усім військовим потугам росіі.
Санкції — дуже важливий елемент для прискорення нашої перемоги. Санкційний тиск є важливим, і деякі елементи кумулятивно можуть мати дуже великий вплив на спроможність росії продовжувати цю несправедливу війну.
Чи визнають США росію спонсором тероризму та чому статусу спонсора тероризму для росії недостатньо
Чи є шанс, що США визнають росію спонсором тероризму, бо вони й досі наголошують, що вважають це неефективним?
Ще з моменту візиту президента Зеленського до США у вересні 2021 року він і вся зовнішньополітична команда працювали над трьома ключовими пріоритетами:
- стратегічне партнерство та його оновлення;
- максимально швидка безпекова допомога та розбудова наших спроможностей, щоб утримати росію від нападу;
- санкційні списки та превентивні санкції, щоб знову-таки утримати росію від нападу.
Тільки-но росія знову напала на нас у лютому 2022 року, ми активно почали обговорювати запровадження статусу росії – країни-спонсора тероризму. Ми й далі працюємо й активно закликаємо до більш амбітного ставлення до ізоляції росії, а «країна-спонсор» тероризму» – досі на порядку денному обговорення.
Але в кожному статусі є два елементи: сам статус (дуже важливо назвати правильно агресора – агресором, терориста – терористом) і те, що це тягне за собою, які обмеження запроваджує.
Якщо ми проаналізуємо обмеження, які тягне за собою статус країни-спонсора тероризму, то багато з них для росії вже запроваджено, але кожне з них ще треба посилювати.
Деякі обмеження, аналогічні тим, які застосували проти Ірану/ Куби/Сирії точно треба розширювати й робити жорсткішими, бо ми працюємо з ядерною державою, яка не просто спонсорує тероризм, а сама є агресором, терористом і країною – військовим злочинцем.
Тобто ми не відмовляємося від нашого прохання та закликів до США, але хочемо, щоб це було щось більше. І в цій новій ініціативі важливо врегулювати питання, які стосуються конфіскації суверенних активів.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
Адаптація продажів під нові вимоги: стратегії, команди та автоматизація на SALES FORUM 2024
