11 — 12 липня у Вільнюсі проходить саміт НАТО. На другий день саміту президент Володимир Зеленський сподівається отримати від союзників нові пакети допомоги, запрошення до НАТО та гарантії безпеки для України. Цієї мети він спробує досягти перемовинами з лідерами країн Альянсу, зокрема, Сунаком, Шольцем, Байденом, Трюдо та іншими.
Тим часом уже вийшов текст остаточного комюніке саміту НАТО, яким незадоволений президент України.
Там є як скасування ПДЧ для України та створення органу нашої інтеграції до Північноатлантичного альянсу – ради Україна – НАТО, так і абстрактне формулювання щодо того, що наша країна отримає запрошення, коли всі члени Альянсу погодяться, а умови буде виконано.
разом з експертами Володимиром Фесенком і Олексієм Гаранем розбиралося, наскільки ми наблизилися до атлантичної інтеграції.
Вступ України до НАТО: лише після війни
Прямого запрошення до НАТО на саміті у Вільнюсі очікували тільки найоптимістичніші експерти.
Глава правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» політолог Володимир Фесенко в коментарі розповів, що Офіс президента також це чудово розумів, але хотів побачити зовсім інше формулювання.
«Шанси на отримання прямого запрошення до членства в НАТО в нас були мінімальними. Українська сторона пропонувала компромісний варіант – зараз чітке запрошення, а вступ — після війни. До цього компромісу на сьогодні не готові, насамперед США. На жаль, щодо цього консенсусу поки що немає», – пояснює Володимир Фесенко.
Гарним прикладом тут є вступ Швеції, який затягнувся на цілий рік через спротив Угорщини та насамперед Туреччини з її умовами ЄС щодо вступу Швеції. Такі самі проблеми можуть очікувати й Україну, особливо з боку Угорщини, якщо уряд Орбана буде при владі. Навряд чи це зміниться, адже наступні вибори до парламенту Угорщини тільки у 2026 році.
До того ж Володимир Фесенко зазначає, що досі головним аргументом ненадання прямого запрошення Україні є страх ядерної війни з рф, а не реформи. Про це неодноразово заявляв і президент США Джо Байден. Деякі країни Балкан і Східної Європи, та сама Угорщина, мали такі самі проблеми з верховенством права, армією та урядом, але це не завадило їм стати членами НАТО.
Науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор кафедри політології НАУКМА Олексій Гарань додав у коментарі , що постійне повторення про необхідність реформ є певним тиском західних держав на наше керівництво:
Чому саміт НАТО може виявитися для України другим Бухарестом
Чому скасування ПДЧ для України – це крок уперед
Погоджується й Володимир Фесенко, адже ще на Бухарестському саміті у 2008 році Україні та Грузії відмовили в наданні ПДЧ. У 2021-му Володимир Зеленський наполягав і навіть благав про отримання ПДЧ – не дали.
Рада Україна – НАТО – один із кроків до вступу?
З одного боку, ПДЧ для України скасували, але створили раду, яка має курувати, регулювати та опікуватися реформами в Україні для вступу в НАТО. У чому саме відмінність ПДЧ, комісії Україна — НАТО та ради Україна — НАТО?
Експерт вбачає ключову різницю в тому, що ПДЧ – це лише статус кандидата, аналогічним є статус кандидата для вступу у ЄС. Зараз створюється не план, а справжній інструмент для вступу нашої держави, для прямої та ефективної взаємодії.
На думку Фесенка, рада Україна – НАТО буде чимось вкрай подібним до самітів Україна – ЄС, де погоджуються питання європейської інтеграції нашої держави. Там звітують про зроблене та обговорюють, що потрібно робити далі, ухвалюють необхідні документи. Саме із цього починається практична інтеграція України. Наступний крок — уже повноцінне членство в НАТО.
«Не все пропало, не крута перемога»
На думку Олексія Гараня, ймовірно, ми точно отримали кілька позитивних сигналів від Альянсу. Так, страх перед ядерною війною з рф нікуди не дівся, але постачання зброї тривають, співпраця тільки нарощується. До того ж професор кафедри політології НАУКМА говорить про передчуття, що така проміжна позиція може трансформуватися в пряме запрошення України на ювілейному Вашингтонському саміті НАТО за рік.
Позиція західної преси доволі схожа з нашими експертами. Наприклад, в AP констатують, що це не перемога України, але видно чіткі позитивні кроки з боку країн НАТО. На додаток висловлюється дуже проста теза: поки війна в Україні не завершиться, варто якомога ближче наблизити нашу державу до НАТО, але не надавати їй можливості вступу, адже ризик ядерної війни не зник.
Читайте також
