Уряд 26 липня виділив 40 млрд грн для інвестицій в українських виробників безпілотників на 2023 рік. Це в десять разів більше, ніж було торік – 4 млрд. Також Кабмін ухвалив рішення, «що сприятиме масовому виробництву боєприпасів для дронів».
На тлі занепокоєння суспільства та експертів щодо виготовлення українських БпЛА та насамперед нестачі дронів на фронті 
вирішило з’ясувати, чи покращується виробництво дронів, які проблеми є в галузі та що робить держава, аби оптимізувати ситуацію. Відповіді на ці питання ми шукали разом із директором UA Dynamics (ударний дрон «Punisher») Максимом Музикою, засновником Skylab (ударний дрон «Шуліка») Євгеном Рвачовим і авіаційним експертом Анатолієм Храпчинським.
Держава не фінансує розвиток виробництва дронів
«Якщо ви думаєте, що влада виділила гроші й це пришвидшить виробництво дронів, знімайте рожеві окуляри. Коли розповідають, що за кілька тижнів видають сертифікат про взяття на озброєння, перший грант чи щось інше, це не так. За моїми даними, наразі у Brave1 мінімальний грант на $25 тис. не отримав ніхто. Тому з державними коштами поки ніяк — як рухався сам, так і рухаюсь», – розповідає Євген Рвачов, засновник компанії «Skylab».
І Євген Рвачов, і його колега з UA Dynamics Максим Музика підтверджують тезу, що зараз держава витрачає кошти лише на готову продукцію. Поки що жодного інвестування в розширення виробництва дронів чи іншої підтримки виробників не було – тільки закупівля готових БпЛА.
«Міноборони закуповує лише дрони, сертифіковані інститутом при міністерстві, тобто офіційно допущені до експлуатації», – уточнює Євген.
Ба більше, за словами директора UA Dynamics, сьогодні в Міноборони немає механізму, аби витратити виділені 40 млрд грн після закінчення цього фіскального року. Тому зараз, за інформацією Максима Музики, держава розробляє процедуру, аби в міністерства була можливість хоча б закуповувати готові дрони коштом цих 40 млрд у наступні роки.
Максим Музика, директор UA Dynamics. Фото: Фейсбук
Чому Міноборони має стандартизувати виробництво дронів
Авіаексперт Анатолій Храпчинський запевняє, що зараз у дронах є велика потреба, адже є БпЛА розвідувальні, камікадзе, для скидання боєприпасів – і всіма Сили оборони України активно користуються. Водночас деякі «пташки» втрачаються, у більшості випадків через ворожі системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). До того ж йде активна фаза війни, тому скільки б не давали дронів фронту, буде потрібно ще й ще, бо безпілотники можуть швидко витрачатися, але вони рятують життя військових і виконують важливі завдання.
Справді, з 22 лютого 2022 року Міністерство оборони взяло на озброєння чи в експлуатацію 28 моделей БпЛА українського виробництва різних типів. Цьогоріч зросла й кількість компаній, які виробляють дрони – з 9 до 40.
Тому, на думку експерта, саме тут не завадило б втручання Міноборони, яке б могло привести бізнес до виробництва кількох обраних класів БпЛА, а не багатьох різних моделей.
Виробник дронів Євген Рвачов не до кінця поділяє цю позицію, адже на багатьох ділянках фронту є різні запити щодо характеристик дронів: дальності польоту, озброєння, резистентності до РЕБ ворога тощо.
На думку іншого виробника Максима Музики, українським підприємцям доведеться пройти етап певної стандартизації, і він уже розпочався. Але поки що Міноборони не має «адекватних» стандартів для дронів, процес еволюції йтиме природно: бізнес підлаштовуватиметься під запити військових.
«Щодо системності, то в нас тільки наприкінці минулого року затвердили стратегію розвитку БпЛА, вона засекречена, але до цього взагалі не було жодного бачення», – розповідає директор UA Dynamics (дрон «Punisher»).
Кабмін усунув мита для завезення комплектуючих для дронів
«Я думаю, що ця штука з усуненням мита працює на великі компанії, які мають виробництво 100+ дронів на місяць і обов’язково державне замовлення з контрактом, де прописані всі комплектуючі. У мене, наприклад, ще жодного усунення мита немає», – описує свою ситуацію Євген Рвачов.
Підтримує Євгена й Анатолій Храпчинський. Він говорить, що не варто поспішати з висновками щодо роботи митниці, бо потрібно побачити, як це працюватиме насправді.
Виробництво дронів в Україні покращилося з 24 лютого 2022 року
Анатолій говорить, що навіть за останні п’ять місяців він бачить покращення у сфері виробництва дронів. Нещодавно він побував на трьох виробництвах, що виробляють БпЛА на замовлення Міноборони, які зросли з початку повномасштабного вторгнення окупантів.
«Безумовно, дрони стали якіснішими. Навіть військові часом говорять, що вже не хочуть «гаражні дрони» на ізострічці з оголеними проводами. Виробники почали робити інструкції, кейси, школи навчання. Дрони пройшли всі сезони, і виробники знають, які матеріали використовувати, скажімо, батарейки, які витримують зиму. Наприклад, у нас зараз ціль вийти на 100+ ударних дронів «Шуліка» на місяць», – розповідає Євген Рвачов.
На виробництво може позитивно вплинути ще одне рішення уряду від 26 липня: підняти частку прибутку виробників БпЛА до 25%. Максим Музика розповідає, що до цього виробники могли отримувати приблизно 4% прибутку від держзамовлень, і цього критично бракувало для R&D (research and development). За його словами, про це говорили вже у вересні 2022 року.
Дрон «Punisher». Фото: Фейсбук
«Ви вимагаєте від нас кращих рішень, але щоб це отримати, потрібно вкладати в R&D, але ви не даєте нам заробляти на контракті. Це проблема», – пояснює ситуацію навколо розроблення дронів Максим Музика.
Які проблеми виникають у виробників дронів під час співпраці з державою
За словами Євгена Рвачова, однією з головних проблем для виробників дронів є те, що Міноборони є вкрай невдалим посередником між виробниками дронів і Генштабом, який і замовляє БпЛА.
З досвіду Євгена це завжди відбувається приблизно так: міністерство просить у виробників тактико-технічні характеристики (ТТХ) їхніх дронів і потім відправляє це на розгляд Генштабу. Але військові не бачать вироби, відеозйомку роботи моделі, варіанти можливої інтеграції – лише сухі технічні характеристики.
Засновник SkyLab Євген Рвачов та дрон «Шуліка»
За словами одразу двох виробників, другою проблемою є те, що ані Генштаб, ані Міноборони не дають жодних сценаріїв використання дронів, ситуацій, у яких мали б працювати БпЛА. Тому розробники самі мають збирати цю інформацію у військових чи знаходити її деінде, аби не робити «гіпотетичні дрони для гіпотетичних ситуацій».
«Виробник нашпиговує дрони купою барахла, аби вони були універсальними, щоб продати їх. Ти питаєш, які ТТХ хоча б мають бути, тобі відповідають – секретно, ви не маєте цього знати. Ми буквально випитуємо це», – розповідає Євген Рвачов.
Максим Музика ділиться іншим «каламбуром від Міноборони». За його інформацією, у ТТХ, які потрібні міністерству, дрони мають літати при температурі від +50°C до –50°C, витримувати електромагнітний імпульс ядерного вибуху.
«Це писав цілий військовий інститут, вони розповідали нам про це три години. Потім я підвівся й запитав: а де ми можемо пройти випробування електромагнітного імпульсу ядерного вибуху чи навіть кліматичні? В Україні неможливо пройти ці випробування. Який папірець ми маємо принести? Давайте напишемо, щоб він літав три роки без дозаправлення», – сумно посміхається директор UA Dynamics.
«Пройти на держзамовлення майже нереально»
За словами обох виробників, такі вимоги свідчать про те, що коли відповідальна особа готуватиме висновок щодо допуску того чи іншого БпЛА до взяття на озброєння, про всі комплекси просто писатимуть «не відповідає вимогам». Тоді рішення щодо закупівлі перейде в ручний режим, адже це створюватиме простір для корупції.
Зліт дрона «Шуліка»
Ще однією проблемою є те, що Міністерство оборони наразі не готово платити за тестові моделі. Але без проходження такого тестування та висновку інституту при Міноборони жодний виріб не може стати на озброєння, а отже, й не може потрапити до державного оборонного замовлення (ДОЗ).
За словами Євгена, чиї дрони зараз уже використовують на кількох напрямах наші бійці, державні бухгалтери хочуть, аби поля в кошторисі дронів були розташовані саме так, як вказують вони. Також ці люди «підказують», як враховувати години роботи айтівців і як спілкуватися з іноземними постачальниками.
«Якщо потім будуть розбіжності, до мене прийде ДБР, тому що це буде підозра в розкраданні. Найпростіше, що може зробити конкурент, — не дати тобі виконати замовлення, коли працюєш із державою. Не виконав замовлення – прийдуть хлопці, які скажуть, що ти порушив ДОЗ», – ділиться побоюваннями щодо співпраці з державою засновник компанії «Skylab» Євген Рвачов.
Компанія Максима Музики UA Dynamics все-таки пройшла процедуру взяття на озброєння й очікує на державне оборонне замовлення у «фінальному бюрократичному бою». Але він говорить, що з 2016 року його команда демонструвала свій дрон на виставках в Україні та світі, були конкретні практичні результати на полігонах, але держава просто ігнорувала сферу дронів, тільки окремі військові брали продукцію компанії до уваги.
«Усе, що робиться з дронами сьогодні, потрібно було робити ще 2015 року», – підсумовує Максим.
Читайте також
