Юридична компанія Rostrum Law Office на прохання 
зробила висновок щодо конфлікту між Державною аудиторською службою та Міністерством оборони. Його причиною стали суперечки щодо права оборонного бізнесу отримувати прибуток. За висновком юристів, Держаудиту притаманне «тунельне мислення та бажання щось знайти, когось покарати».
Раніше Міноборони подало в суд на Держаудит, бо, на думку Служби, постачальники міністерства не мали отримувати прибуток і мусять повернути державі 2,5 млрд грн.
До чого призвів конфлікт між Держаудитом і Міноборони
Інша юридична компанія LCF Law Group зробила схожий висновок щодо ситуації, що склалася. Тоді юристи зазначили, що, забираючи можливість отримання прибутку в бізнесу, Держаудит порушує Конституцію та закон України «Про підприємництво».
Після скандалу та галасу, який підняли Міністерство оборони та громадськість, Кабмін 18 липня змінив кілька постанов, зокрема, й імовірно, єдину підставу для такого висновку Держаудитслужби – постанову № 335.
Тепер підприємці — постачальники Міноборони можуть отримувати прибуток, але тільки з дня введення в дію нових змін (18 липня). Тобто увесь бізнес, що постачав міністерству харчі, дрони, броніки, снаряди чи будь-що інше, досі під загрозою відкриття кримінальних справ проти нього через отримання прибутку до зазначеної дати.
«Держаудит живе десь у плановій економіці»
За словами Артема Крикун-Труша, засновника й СЕО Rostrum Law Office, якщо Держаудитслужба дійсно побачила злочин у тому, що підприємства-контрагенти Міноборони отримують прибуток, то це лише підтверджує, що органи контролю та правоохоронні органи України «в плані економіки – чистий совок».
«Вони й досі живуть десь у плановій економіці, де державникам нібито краще видно, як має функціонувати ринок і бізнес. Можна змінити назву з КРУ (Контрольна служба України) на ДАСУ, але ментально це залишиться КРУ», – вважає юрист.
Але Артем Крикун-Труш зазначає, що не можна стовідсотково сказати, чи є на боці висновку Держаудиту щось, крім постанови № 335, поки ми не побачимо акт перевірки та обґрунтування в ньому висновків Служби. Наразі ця інформація засекречена Держаудитслужбою.
«Але якщо те, що каже [міністр оборони] Резніков правда, то висновок неадекватний і підриває обороноздатність країни. З-поміж бізнесу ніколи не було охочих йти на державні контракти (якщо, звісно, це не учасники корупційних оборотів), бо бізнес розумів і розуміє: як би прозоро та правильно ти не намагався все зробити, завжди залишається ризик, що до тебе прийдуть з обшуками, допитами тощо тільки тому, що це держзакупівлі. А зараз у сфері оборони цей ризик зріс в рази», – пояснює ситуацію СЕО Rostrum Law Office.
Що говорять у Держаудитслужбі про конфлікт із Міноборони
13 липня надіслало запит до ДАСУ, аби Служба пояснила ситуацію навколо інспекції Міноборони та свою аргументацію щодо заборони бізнесу на отримання прибутку. Але Держаудит відмовив у відповіді.
Як зазначив юрист Артем Крикун-Труш, через те, що повністю висновок Служби й досі не оприлюднено, можливо, Генпрокурор міг відкрити справу не тільки через отримання прибутку бізнесом. Наразі відома лише частина висновку, і якщо справді єдина претензія в тому, що хтось може заробляти на постачаннях для міністерства, бізнеси — постачальники МОУ можуть боятися обшуків, заморожування активів, вилучень й інших проявів слідства.
До того ж, за словами голови комісії моніторингу законодавства та нормотворчої роботи при Міноборони, правоохоронні органи вже використовують висновок ДАСУ й почали візити до підприємств — постачальників міністерства з вимогами повернути дохід за 2022 рік від держзамовлень.
й далі стежить за ситуацією.
Читайте також
