Після звинувачень у закіпувлі яєць по 17 грн за штуку міністр оборони Олексій Резніков особисто ініціював проведення державного аудиту міністерства. За словами міністра, аудитори зібрали багато корисного, але дійшли «проривної думки»: постачальники МОУ не мають права на прибуток. На кону – 2,5 млрд грн.
Це випливає з постанови Кабміну № 335, де не написано про можливість отримання прибутку підприємцями. Саме на неї спирається Держаудитслужба у своєму висновку. Тепер аудитори хочуть, аби Міноборони забрало в підприємців увесь їхній прибуток, отриманий від міністерства. У відповідь Міністерство оборони подало позов на рішення аудиторів.
На ці події відреагувала й громадськість. Одні побачили в інтерв’ю очільниці Держаудиту Алли Басалаєвої ще один доказ розкрадання грошей в МОУ, інші бояться, що понад 200 українських підприємств, які працюють на оборонку, стануть банкрутами або припинять співпрацю з міністерством через можливі кримінальні переслідування.
На момент публікації цього матеріалу ще не було відомо про те, що Кабмін, за словами міністра оборони Олексія Резнікова та міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишіна, 18 липня вніс правки до постанови №335, уточнивши питання про право прибуток. Але тексту досі не опубліковано, тому незрозуміло, чи це знімає вимогу Держаудиту про 2,5 млрд грн, чи просто дозволяє бізнесу надалі той прибуток отримувати.
разом із юристами, експертом і закупівель і представником МОУ розбиралося в ситуації.
Позиція Міністерства оборони
Олексій Резніков наголошував, що на боці Міноборони й українського бізнесу не тільки здоровий глузд, але й Цивільний і Господарський кодекси, низка системоутворювальних законів щодо підприємництва, ґрунтовний пакет підзаконних актів тощо.
«А на іншому боці – формальна можливість знайти зачіпку в одній із постанов уряду (№ 335). І на підставі цього вирішити, що український бізнес має працювати без прибутку, а весь отриманий раніше прибуток має повернути», – підсумував міністр для Forbes.
Голова комісії моніторингу законодавства та нормотворчої роботи при МОУ Анастасія Шуба в ексклюзивному коментарі зауважила, що це може бути банальна некомпетентність від представників Держаудиту.
«Я не впевнена, що люди, які готували цей висновок, не знають, що норми Цивільного та Господарського кодексів мають силу, що превалює над нормами Кабміну. Тому так однобоко трактувати постанову Кабміну… У мене був просто шок, бо метою підприємницької діяльності є отримання прибутку. Задля іншого підприємства не створюють. Без урахування інших правових актів аудит десь і правий, але тільки так», – пояснює Анастасія Шуба.
До того ж, за її словами, приблизно 200 підприємств — постачальників Міністерства оборони опиняться на порозі банкрутства, якщо їх змусять повертати прибуток, отриманий від МОУ. Деякі з них уже вирішили припинити співпрацю з міністерством саме через цю ситуацію.
Держаудитслужба мовчить
Наразі Держаудитслужба не відповіла на запит і дзвінки редакції . Тому єдиним джерелом хоч якоїсь інформації з боку Державної аудиторської служби України є інтерв’ю її очільниці Алли Басалаєвої для «Главком».
За її словами, перевірка Міністерства оборони – це 3 тис. сторінок, документ таємний, але «зафіксували велику кількість порушень». Однією з озвучених проблем стала «шалена дебіторська заборгованість» МО.
Анастасія Шуба з боку Міністерства оборони говорить, що це не так. Щоправда, вона не готова назвати, скільки саме становить дебіторська заборгованість, «але не 100% і зовсім не шалена». До того ж громадська діячка додає:
Також Алла Басалаєва заявила про знайдене «майно неналежної якості»: неякісні бронежилети та каски, інше спорядження. Але очільниця Держаудитслужби не згадала про претензії до Міноборони щодо надання прибутку підприємцям у розмірі 2,5 млрд грн — цю тему підняв уже Олексій Резніков.
Що говорить експертне середовище
Справді, постанова № 335 приймалася ще 20 березня 2022 року. За словами одразу кількох експертів, у посадовців теоретично могла бути думка, що у важкі для країни часи оборонні підприємства мають працювати «в нуль» або посадовці просто не змогли домовитися про рівень максимальних прибутків, але точно вони це не зазначили, як і можливість отримання прибутку, тому й склалася ситуація, у якій діє Держаудит.
Юрист Transperecy International Ukraine Дмитро Остапенко в коментарі підкреслив, що проблема ще складніша, і вона – у трактуванні першого пункту постанови:
«Звісно, Цивільний кодекс і Господарський кодекс – це закони, а акти Кабміну – підзаконні акти, тому закони мають силу, що превалює над підзаконними актами», – Дмитро Остапенко.«Постанова № 335 не суперечить цим законам. Проблема в тому, що там не зазначено, що виконавці замовлень мають право визначати свою націнку. Але якщо це не зазначено, це не означає, що цього не можна робити. Таке трактування аудиторів більше схоже на юридичну маніпуляцію», – пояснює юрист.
Вимоги аудиторів – шкідництво?
Дмитро Остапенко вважає цю ситуацію доволі типовою, бо українські бюрократичні структури мають шаблонне, тунельне мислення.
«Хтось прочитав норму. Ага, немає жодного слова про прибуток, давайте тоді подивимося. Вони вирахували, що в контрактах Міноборони є норма прибутку й вирішили, що це – спричинення державі збитків», – вважає Дмитро.
Але ще більше він боїться, що наступним кроком будуть масові кримінальні справи проти постачальників Міністерства оборони. Адже навіть за умови визнання помилковості про висновок щодо завдання державі збитків, закон не має зворотної дії, й на підставі цього та постанови № 335 правоохоронці можуть цілком законно розпочати кримінальні справи проти підприємців. Дмитро хвилюється, що наші органи вгледять у висновку ДАСУ склад злочину – заволодіння державним майном в особливо великих розмірах.
До речі, за інформацією членкині антикорупційної ради Міноборони Дани Ярової, Держаудитслужба вже розсилає листи до правоохоронних органів, де ініціює відкриття кримінальних проваджень проти підприємців саме через спричинення збитків державі через отримання прибутку.
Найцікавіше, що і Анастасія Шуба, і Дмитро Остапчук, і Дана Ярова, посилаючись на різні джерела, говорять, що постанову № 335 Кабмін начебто скасував, але жодного підтвердження цьому на сайті уряду досі немає.
Як розв'язати справу?
Єдиним варіантом розв'язання проблеми, за словами Анастасії Шуби та Дмитра Остапенка, є пояснення постанови № 335, яке б могло надати Мінекономіки. Саме там варто було б прописати, що перший пункт не передбачає надання послуг без прибутку для підприємств.
«Це не усуне проблему повністю, але посилить позицію постачальників і Міноборони в суді. До того ж припис за результатами перевірки Міноборони вже оскаржує в суді», – зазначає юрист Transperecy International Ukraine.
Якщо суд стане на бік Міністерства оборони, підприємцям не доведеться повертати свої прибутки, але це не вбереже їх від можливих кримінальних проваджень, що навряд чи підштовхне їх до ще більшої співпраці з державою.
Раніше в інтервʼю колишній очільник НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв так коментував діяльність Держаудитслужби:
«Держаудитслужба як орган завжди була дуже ангажованою. Усі, хто працював у Кабміні чи держсекторі, це знають. І саме вона, як лопатою, зараз закидає матеріали для карних справ у «топку антикорупційних органів».
Читайте також
