Як змінився рівень толерантності в Україні під час війни — дослідження Рівень | The Page. Фото Freepik
Українці почали відчувати себе більш толерантними, але також стали менше звертати увагу на різні прояви дискримінації. Навіть зросла частка тих, хто вважає гендерну рівність вже досягнутою. Про це йдеться у результатах щорічного опитування «Рівень», про яке розповідає The Page.
Наскільки змінилися упередження українців щодо колег
Третій рік поспіль команда Biasless (ГО «Післязавтра») робить опитування керівної ланки підприємств, аби виявити рівень інклюзивності на робочих місцях українців та українок. У 2023 році в опитуванні взяли участь 604 людини, що мешкають в обласних центрах країни.
ТОП-5 типів дискримінації, що найбільш поширені на робочих місцях*
- ейджизм — 9%
- сексизм — 8%
- лукізм (дискримінація за зовнішністю) — 6%
- ксенофобія — 4%
- гомофобія — 3%
*Відсоток опитуваних, що відчували таке упередження протягом 2022 року
Результати опитування свідчать, що всі прояви упередженості зменшилися на 2-5% порівняно з 2021 роком. Але збільшилася частка тих, хто не обрав жодного варіанта — 80% проти 72% у 2021-му.
«Це сигналізує про те, що рівень обізнаності, готовність підтримати розмову на теми дискримінації, маргіналізації та насилля, а отже, і компетенція бачити прояви утиску та дискримінації поки що далеко не найкращі», — прокоментувала Ірина Рубіс, голова Biasless.
Зрозуміло, що протягом 2022 року просвітництво з питань різноманіття та інклюзивності майже зійшло нанівець (13% опитаних мали таку змогу у 2022-му). Опитані визнають, що брак освіти, традиційні норми та проблеми з критичним мисленням — основні джерела явищ, що породжують токсичність і насильство у суспільстві.
Кожен п’ятий вважає, що гендерна рівність в Україні вже настала
Серед опитаних 40% (проти 31% минулого року) ставлять на те, що гендерну рівність ми побачимо протягом найближчих 50 років, а за відчуттям 21% (проти 16% у 2021-му) вона вже настала.
Ірина Рубіс зауважила, що тільки 3% опитаних зізналися, що нетолерантні та нетерпимі (їхня кількість зменшилася втричі від 2021 року). Переважна більшість (97%) називають себе толерантними.
Кого та як мають підтримувати роботодавці
Соціальні групи, що найбільше потребують підтримки компанії-роботодавця:
- жінки — 24%
- люди з інвалідністю — 22%
- молодь до 22 років — 17%
- ветерани війни — 16%
- люди, які виховують дітей самостійно — 16%
- переселенці — 16%
- люди, що втратили житло внаслідок війни — 14%
- люди, старше за 55 років — 14%
- люди, що доглядають дітей або родичів з інвалідністю — 11%
Найважливішими чинниками піклування під час війни з боку роботодавців назвали:
- збереження зарплатні (навіть за умови скорочення обсягів роботи) — 48%,
- організація захисту на робочому місці — 34%,
- забезпечення всім необхідним у захищеному місці — 31%,
- надання юридично-інформаційної (15%) та психологічної (14%) підтримки.