Згідно з загальнонаціональним соцопитуванням, в Україні 39,7% громадян зазнавали ейджизму, серед яких 33% — особи від 18 до 29 років, 39,3% — віком від 30 до 54 років і найбільше — 45,9% — віком понад 55 років.
Найчастіше страждають ті, «кому за». Адже в Україні вік 45+ «дає право» ейчарам узагалі не читати твоє резюме. 
дослідило цю гостру проблему ейджизму в Україні, та з'ясовувало, чи виправдане таке ставлення роботодавців до спеціалістів різного віку?
Чому не беруть на роботу молодь і фахівців 40+. Фото: Bacho Nadiradze / Pexels
Сьогодні рівень безробіття в Україні становить 1,6 млн чоловік. Близько третини шукачів роботи складають особи віком від 40 до 59 років. І це не дивно: наразі сайти вакансій в Україні переповнені об`явами про пошук співробітників до 40-45 років.
І хоча в Україні вік кандидата заборонено вказувати в оголошеннях на законодавчому рівні, роботодавці у більшості випадків не несуть жодних покарань за такі порушення. Хоча мають платити штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на час виявлення порушення (ч. 3 ст. 241 закону України «Про рекламу»).
Щоправда, іноді у вакансіях не вказують обмеження за віком, кандидати подають заявки, але не отримують відповіді. Виглядає, ніби вони просто не підходять під вакансію, або є більш адекватні фахівці. Ось так «за бортом» залишаються спеціалісти і 20+, і 40+.
Згідно з дослідженням OLX Робота, 39% учасників у віці 40+ переважно вважають свій вік під час працевлаштування значним мінусом. Тільки 7% думають, що вік – це перевага. А ось тим, кому до 40, говорять по-іншому:
- 28% називають їхній вік плюсом;
- 11% впевнені, що їх сприймають не так серйозно, через молодь.
За результатами цього опитування, у 64% людей після 40 були проблеми з пошуком роботи через вік. Працівникам до 40 років казали, що наймають лише до певного віку, у 16% випадків.
«Якщо ми говоримо про такі спеціальності, як вантажники, водії вантажівок, комірники, то віковий бар'єр, на жаль, є — зазвичай вимогам на такі вакансії відповідають люди віком до 45 років. Це пов'язано з фізичними навантаженнями, яких вимагають ці посади — довгі поїздки за кермом, якщо це водії, розвантажувальні та навантажувальні роботи, якщо це різноробочі для складських операцій. Загалом, серед офісного персоналу певного вікового цензу немає — у нас успішно працюють як менеджери у віці 23, так і 48 років».
Людмила Сизоненко
начальниця відділу роботи з персоналом групи логістичних компаній ZAMMLER
Три головні причини відмов для робітників 40+:
- бажаний рівень зарплати;
- вік;
- недостатній рівень освіти.
Молодші працівники назвали такі причини відмов:
- недостатній рівень освіти;
- невідповідний досвід;
- бажаний рівень зарплати.
Уляна Колодій, засновниця комунікаційної агенції UK communications, розповіла, що у неї був випадок, коли представники однієї організації, де в основному колектив 45+ , були зовсім не раді 24-річній спікерці.
«Вірніше, все влаштовувало до моменту, коли ми надіслали біографію і вони побачили вік. Причому людина дійсно фахова, знає всі зміни, інструменти, нововведення — те, що й треба було розповісти. Зрештою, вона таки виступила, всі задоволені, але я на етапі організації мало не відмовилась від участі через такі прояви ейджизму. Тому можу сказати, що варто говорити про прояви ейджизму не лише стосовно людей старшого віку, молодим також буває непереливки».
Уляна Колодій
засновниця комунікаційної агенції UK
Загалом, сьогодні один із найздоровіших форматів у наймі — сліпі співбесіди. Це, коли кандидата обирають, не знаючи його стать, вік, компанії, в яких раніше працював тощо. Але проти таких співбесід — ейчари. Адже у цьому разі адаптувати людей у колективі буде складніше — в одній команді можуть опинитися 30-річний керівник і його 54-річний підлеглий.
«Найбільш розповсюджена проблема, особливо в ІТ-сфері або бізнесі – молодий вік засновників, овнерів або навіть всієї команди. Тобто їм складно та незрозуміло, як працювати зі старшими підлеглими або колегами. І для того, щоб не руйнувати командну роботу та психологічний мікроклімат організації, старших співробітників просто не беруть на роботу.
Всі люди різні, як професіонали і як люди. Є молодь 20+ років, яка також мало мобільна та не хоче вчитися, а є професіонали 45+, які слідкують за всіма новітніми технологіями та інструментами, і вчаться протягом життя».
Юлія Конотопцева
кар'єрна консультантка
Плюси співробітників
Якщо говорити про менеджмент, то фахівці віком 40+ часто більш стресостійкі, краще справляються з позаштатними та кризовими ситуаціями (які для молоді вважаються складними). Беззаперечним плюсом є й професійний та життєвий досвід.
Цікаво те, що чимало наукових досліджень стверджує, що старші люди не тільки не поступаються у когнітивних здібностях молодшим поколінням, а й є більш оптимістичними та менш невротичними. А сіетлське дослідження Seattle Longitudinal Study інформує про те, що люди середнього віку краще виконують чотири з шести когнітивних тестів, ніж молоді.
«Спираючись на наш багаторічний досвід, можемо зазначити, що працівникам старшого віку притаманна якісна вища освіта та широкий досвід за плечима, який можна застосовувати в різних сферах. Вони із тих людей, які вміють вчитися та відразу застосовують знання на практиці. Також хочемо додати, що «ікси» більш стресостійкі та легше виходять зі складних ситуацій, що є запорукою успіху у великих міжнародних компаніях.
За кордоном європейці, навпаки, бачать потенціал у старших співробітниках та навчилися їх цінувати раніше, ніж українці. Нашим працедавцям потрібно бути більш уважними до компетентних кандидатів 45+ та давати їм можливість проявити себе».
Вероніка Куца
регіональна менеджерка з персоналу функцій продажу та підтримки AB InBev Efes
Це підтверджують і результати американських дослідників. Вони протестували пілотів у віці від 40 до 69 років, які виконували вправи на симуляторах польоту. Виявилося, що, хоча старшим пілотам було потрібно більше часу, щоби навчитися користуватися симуляторами, однак вони краще, ніж їхні молодші колеги, досягли своєї цілі — уникати зіткнень.
Зі свого боку, Девід Лейбсон, доктор філософії з Гарвардського університету, виявив, що люди в середньому віці демонструють краще розуміння економіки. А також ухвалюють більш правильні фінансові рішення, ніж молоді або літні люди.
«Ми займаємося повною автоматизацією різних процесів, розробляємо власні програмні продукти для бізнесу. За нашою практикою, «дорослі» розробники, бізнес-аналітики та фахівці з обладнання за рахунок свого досвіду, накопичених знань, самодисципліни, вміння вчитися та високої мотивації — набагато ефективніші. Знову ж таки, завдяки великому життєвому досвіду співробітників стосунки в робочих командах набагато більш спокійні та конструктивні.
Та й клієнти (і в Україні, і за кордоном) досвідчених і кваліфікованих співробітників часто сприймають значно краще. Молоді інженери часто (але далеко не завжди, звісно ж, приємних винятків маса) працюють досить механічно, не замислюючись про те, що, як і навіщо роблять. Молодь намагаємося брати або на позиції, пов'язані з візуальним креативом, наприклад, на розробку UI/UX, або на виконання простих, лінійних задач. Але і в нашій вебстудії артдиректору (він же і ведучий графічний дизайнер) більше 50».
«Клієнти досвідчених і кваліфікованих співробітників часто сприймають краще».
Зі свого боку, плюсів у молодого фахівця чимало. Він має певні навички, але компанія повинна інвестувати в його розвиток. Багатьом роботодавцям це вигідно, адже молоді люди можуть проявляти адаптивні здібності, і завдяки цьому легко «зливаються» з організаційною культурою компанії. Такі співробітники креативні, мають чимало енергії, бажання дізнаватися про нове, вчитися та розвиватися. Вони не проти відряджень та тренінгів.
Які недоліки?
Загалом, чимало роботодавців в Україні вважають, що, наприклад, 40+ фахівці менш гнучкі у роботі, не вміють швидко переналаштовуватися, у них викликають складності з сучасними технологіями та діджиталізацією. Так, один із головних редакторів українського ЗМІ розповів, що переважна більшість кандидатів на вакансію журналіста, з тих, кому більше 40, навіть не мають профілю у Facebook. А про Instagram, Twitter і TikTok у кращому разі щось чули. І перспектива користуватися адмінкою сайту (для викладення на сайт текстів) для них узагалі — щось із галузі наукової фантастики.
Мінусом можна назвати і те, що старшим працівникам треба більше часу для освоєння нових комп'ютерних програм, додатків для роботи з клієнтами. А сьогодні уміння ефективно використовувати ІT-технології та освоювати інформаційні системи у роботі дуже важливе. Також експерти серед недоліків назвали: негнучкість, небажання вчитися, слабку мобільність.
Ще роботодавці можуть подумати, що працівник із великим досвідом «занадто дорогий», він швидко може розслабитися з обов'язками, які не будуть достатньо мотивувати його до дії.
«У мене є одне робоче спостереження: до 40-42 років ми стаємо «зрілими фахівцями», або в іншому формулюванні «втомленими зірками». Це говорить нам про те, що вмовити такого фахівця виконувати дурні завдання практично нереально. Крім того, такі люди навряд чи піддакуватимуть начальнику-самодуру. Саме тому спеціалісти віку 42+ можуть зайти в підпорядкування тільки дуже зрілому керівнику. І це не допомагає прискорювати працевлаштування таких спеціалістів. Так само такі фахівці не працюватимуть за «3 копійки» і міфічні перспективи. Їх можна мотивувати тільки реально драйвовими завданнями. Тому коли зрілий адекватний кандидат приходить на співбесіду до юного керівника до 30, то найчастіше вони не співпадають за цінностями та не вступають у трудові відносини».
Олена Журочкіна
керуюча партнерка РА Opeople recruiting
Натомість мінуси молодих співробітників такі, що вони одразу хочуть мати чималий кар`єрний ріст. Водночас не завжди готові приділяти роботі максимум зусиль та часу. Як правило, вони відчувають зневагу до авторитетів і мають завищені вимоги до оплати праці.
Відповідальність за ейджизм
Які штрафні санкції загрожуватимуть роботодавцеві у разі необґрунтованої відмови у зарахуванні на роботу фахівця?
- штраф на підприємство в розмірі однієї мінімальної зарплати (з 01.01.2020 р. — 4723 грн) (ст. 265 Кодексу законів про працю);
- адміністративний штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
- невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування окремих категорій громадян за переліком ч. 1 ст. 14 закону «Про зайнятість населення». Штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення, за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні таких осіб у межах квоти (ч. 2 ст. 53 закону «Про зайнятість населення»).
Висновки
За демографічними прогнозами, до 2025 року частка осіб віком понад 60 років в Україні становитиме 43,4%, у 2030 — близько 46%. Однак на відміну від Європи, в нашій країні не існує системних програм для працевлаштування тих, кому за 40 (хоча у багатьох країнах світу цей вік вважається молодим). Не формується суспільна думка щодо цінності таких досвідчених кандидатів.
Крім того, за словами психологів, чимало українців бояться змінювати професію вже навіть у 30-35 років. Бо вважають, що це запізно. Тоді, коли, скажімо, у США та Фінляндії навчається чимало 60-річних студентів. І працюють без обмежень безпроблемно до 70.
На практиці в Україні роботодавці майже ніколи не несуть відповідальності за прояви ейджизму. А фахівці не борються за свої права. Адже, за даними Харківського інституту соціальних досліджень, лише 9,7% українців, хто стикався у своєму професійному житті з проявами вікової дискримінації, намагалися боротись за свої права, інші ж – 90,3% – не робили нічого.
Наразі людям, старшим за 45 років, доволі складно працевлаштуватися, тим більше, офіційно. Тому подекуди їм доводиться погоджуватися на низькооплачувану роботу, не маючи трудових договорів, пільг, соціальних пакетів та оплачуваних відпусток. Молоді ж фахівці роками доводять свою кваліфікацію. Оскільки їхній кар`єрний розвиток залежить передусім від широти світогляду та зрілості безпосереднього керівника.
Контекст. Ейджизм (англ. ageism, від слова age – вік) – дискримінація людини на підставі її віку, поширена як у формальних, так і в неформальних сферах життя суспільства. Проявляється в готовності адекватно сприймати та співпрацювати лише з людьми, які відповідають заздалегідь установленим віковим критеріям. Саме поняття «ейджизм» було запропоновано в 1969 році директором Національного інституту старіння, США (англ. National Institute on Aging) геронтологом Робертом Батлером, який досліджував дискримінацію одних вікових груп іншими.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
