Після майже двох років від початку повномасштабної збройної агресії російської федерації відсутній дієвий механізм відшкодування збитків, завданих українській державі, громадянам та бізнесу російськими загарбниками. Тому президент ініціював створення Реєстру збитків України. Наскільки він буде ефективним, за яких умов має повноцінно працювати і чи вистачить заморожених ресурсів рф, щоб виплатити нам всі «борги», 
запитав у експертів.
Які функції має виконувати Реєстр збитків
У травні 2022 року президент України Володимир Зеленський створив робочу групу з розроблення та впровадження міжнародно-правових механізмів відшкодування шкоди, завданої країні внаслідок збройної агресії рф. Результатом її роботи у 2023 році стало створення Міжнародного реєстру збитків (далі — Реєстр), який розташовується у місті Гаага.
У вересні 2023-го Зеленський ініціював проєкт Закону про створення Реєстру збитків, завданих агресією росії проти України №0225. У листопаді парламент ухвалив закон.
Сергій Дусановський, радник юридичної компанії Asters, підкреслив, що Реєстр сам по собі є не компенсаційним механізмом, а лише його першою ланкою.
«Статутом Реєстру передбачено, що він слугує документальною формою обліку доказів та інформації щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів», — каже експерт.
Якщо спростити, то Реєстр має виконувати функції «агрегатора» заяв та доказів завданих збитків від усіх зацікавлених осіб за принципом «єдиного вікна», класифікувати та систематизувати заяви, а також визначати їхню придатність для внесення до Реєстру та подальшого розгляду. При цьому Реєстр не ухвалює рішення щодо таких заяв і не затверджує виплати чи компенсації.
«Відповідаючи на запитання, чи буде Реєстр ефективним, можна надати ствердну відповідь. Усі збитки, завдані Україні, мають бути належним чином зафіксовані та обліковуватись в одному місці, що надалі значно спростить процес їх відшкодування. Позитивним моментом є також те, що заяви та докази, ймовірно, будуть подаватись в електронній формі, що також значно пришвидшить процес їх подання та опрацювання», — упевнений Сергій Дусановський, радник юридичної компанії Asters.
Дмитро Франчук, політичний аналітик та юрист, узагальнив плюси та мінуси реєстру збитків.
Плюси реєстру збитків:
- він допоможе у визначенні розміру збитків, завданих рф;
- буде використовуватися як доказ у судових процесах проти рф;
- допоможе у відновленні України після війни.
Мінуси реєстру збитків:
- його створення та ведення є трудомістким процесом;
- він може бути занадто дорогим;
- може бути використаний росією для дискредитації України.
Що на практиці робиться для функціонування Реєстру збитків
«Попри великі надії України та суспільства, досі не розробили злагодженого механізму для забезпечення функціонування Реєстру на практиці, не створили органів Реєстру, платформи для подання заяв на компенсацію тощо. Лише у жовтні закінчився етап приймання і попередній розгляд заяв та документів претендентів на обіймання посади члена ради Реєстру», — каже Дмитро Сирота, керівний партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners.
«З 1 січня 2024 року планують почати приймати заяви до Реєстру збитків від громадян, бізнесу, держави», — розповів адвокат Олександр Таламанчук.
Також збираються створювати дві важливі складові компенсаційного механізму — Компенсаційну комісію, яка розглядатиме претензії та визначатиме компенсації, та Компенсаційний фонд, який акумулюватиме кошти для виплат на підставі міжнародного договору.
Чи вистачить для виплат заморожених ресурсів рф
За даними Київської школи економіки, станом на 1 вересня 2023 року сума прямих задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України, збільшилася на $700 млн — до $151,2 млрд.
Зруйнований будинок у Бородянці. Фото: ДСНС
На початок осені 2023 року у загальному обсязі прямих збитків найбільшою часткою залишаються втрати житлового фонду — $55,9 млрд. Загалом зруйновано або пошкоджено внаслідок бойових дій 167,2 тис. об’єктів житлового фонду, з них 147,8 тис. — приватні будинки, 19,1 тис. — багатоквартирні, ще 0,35 тис. — гуртожитки.
За інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, станом на початок 2023 року збитки України через російську агресію становили понад $700 млрд. У порівнянні із червнем 2022-го сума зросла вдвічі. Зокрема, загальна шкода довкіллю, завдана внаслідок російської агресії, вже перевищує 2 трлн грн.
Наразі неможливо отримати точну інформацію щодо всіх реально завданих збитків на тимчасово окупованих територіях, шкоди, завданої довкіллю тощо. Заморожені активи рф оцінюють у приблизно $300 млрд.
«Проте диявол, як завжди, у деталях. Серед зазначених $300 млрд приблизно $180 млрд — це заморожені активи російського центробанку, решта — активи підсанкційних олігархів та інших осіб, які потрапили під санкції. Окрім того, пошук активів фізичних осіб ще триває, а окремі російські олігархи розпочали юридичні процедури оскарження санкцій», — наголосив Сергій Дусановський.
Варто також пам’ятати про інших «кредиторів» російської федерації з вимогами, які безпосередньо не пов’язані зі збитками, завданими Україні від початку повномасштабної збройної агресії. Це і український бізнес, активи якого були втрачені внаслідок незаконної анексії Криму, і вимоги у справі про ЮКОС, які сягають понад $50 млрд, та інші.
Чи є політична воля для компенсації збитків Україні
Загальна політична воля міжнародної спільноти на відшкодування збитків, завданих Україні, є: 43 держави підписали декларацію про створення Реєстру збитків внаслідок агресії рф. Окрім того, паралельно триває розроблення юридичних інструментів, тому юридичні підстави та відповідні механізми компенсацій теж мають бути у майбутньому. Наприклад, на початку листопада Комітет у закордонних справах Палати представників американського Конгресу США підтримав більшістю голосів двопартійний законопроєкт H.R.4175 про використання конфіскованих російських активів для допомоги Україні.
Законопроєкт уповноважує державного секретаря США надати додаткову допомогу Україні, використовуючи активи, конфісковані у центрального банку рф, та інші її суверенні активи. На рівні Євросоюзу також тривають консультації щодо можливості передання Україні активів росії.
«Важливо наголосити, що запровадження антиросійських санкцій та замороження країнами ЄС та США коштів центрального банку росії та активів російських олігархів не забезпечують реальної можливості використання таких коштів для компенсації шкоди, завданої Україні воєнними діями. Процес забезпечення такої можливості однозначно буде дуже тривалим та складним, і, на превеликий жаль, наразі ми лише на стадії обговорення та прояву ініціатив», — розповів Дмитро Сирота.
Проблематичними аспектами можна вважати і складність ідентифікації майна, що належить рф за кордоном. «Зокрема, документального підтвердження та встановлення його місцеперебування. Також складнощі викликає висока вартість юридичного супроводу в іноземних юрисдикціях, відсутність в окремих державах належного правового регулювання питань визнання та виконання рішення національних судів щодо іноземних держав», — підкреслив Олександр Таламанчук.
Україна вживає низку юридичних заходів, щоб притягнути росію до відповідальності. На міжнародно-правовому рівні були ухвалені документи, які стосуються Міжнародного компенсаційного механізму та Реєстру збитків:
- Рішення Комітету Міністрів Ради Європи про наслідки агресії росії проти України;
- Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй про сприяння правовому захисту і відшкодуванню шкоди у зв’язку з агресією проти України;
- Рішення Комітету Міністрів Ради Європи про створення Розширеної часткової угоди стосовно реєстру збитків, завданих агресією росії проти України;
- Статут Реєстру збитків.
Міжнародний суд ООН. Фото: Вікіпедія
Україна співпрацює з міжнародними організаціями, як-от Міжнародний суд ООН, Міжнародний кримінальний суд, а також з країнами-партнерами, щоб створити правову основу для притягнення рф до відповідальності за збитки від війни.
Також наша країна подала позов до Міжнародного суду ООН проти рф, вимагаючи відшкодування збитків, завданих війною. Суд розпочав розгляд справи.
Розморожування активів рф та передання їх для відновлення залежать не лише від України, а й політичної волі наших міжнародних партнерів. Війна триває і сума завданих війною збитків зростає щодня, але реальної можливості використання заморожених активів рф для компенсації досі не існує.
Відповідь на питання про те, чи вистачить заморожених активів російської федерації для покриття усіх збитків, завданих Україні, залежить від багатьох чинників.
Це у близькій перспективі нівелює можливість подання кредиторських вимог та отримання компенсацій за рахунок продажу майна, яке належить російським компаніям на території ЄС.
Читайте також
