Держсекретар США Блінкен прийняв у Вашингтоні українську делегацію – про що домовились. Фото: Flickr
10 листопада у Вашингтоні відбулося засідання Комісії стратегічного партнерства Україна — США. За її підсумками держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен і очільник української делегації – глава МЗС Дмитро Кулеба підписали нову 10-річну хартію, обговорили питання агресії Росії та енергетичної безпеки. The Page публікує головне.
Хартія про стратегічне партнерство
Нову хартію було підписано сторонами для заміни попередньої від 2008 року.
«Документ цементує американську політику на роки вперед і повністю знімає будь-яке занепокоєння. Підтримка України з боку США залишиться абсолютно непорушною щонайменше на наступні десять років».
Дмитро Кулеба
міністр закордонних справ
Основні засади нової хартії включають:
- підтримку Сполученими Штатами України в її протистоянні агресії з боку Росії, невизнання анексії українського Криму та окупації Донецької та Луганської областей;
- розширену співпрацю з питань обороноздатності та енергетичної безпеки;
- підтримку українського прагнення до членства в НАТО та Євросоюзі;
- позитивну оцінку важливих реформ в Україні;
- підтримку економічної трансформації України.
Безпекова сфера
За підсумками зустрічі держсекретар США заявив, що Сполучені Штати й надалі підтримуватимуть Україну в її протидії російській агресії.
«Щодо сприяння у сфері безпеки ми працюватимемо з Конгресом, щоб гарантувати продовження постачання систем, яких потребує Україна, включно з летальним оборонним озброєнням», — сказав він.
Блінкен також наголосив, що США уважно стежать за концентрацією російських сил поблизу українського кордону, та заявив, що такі дії Москви викликають величезну занепокоєність Сполучених Штатів.
Енергетична безпека
Блінкен повідомив, що Вашингтон наразі продовжує вивчати можливості «гарантування безпеки енергетичних постачань в Україну, що передбачають і надання нового фінансування».
Держсекретар США наголосив, що Вашингтон і далі дотримуватиметься своєї попередньої позиції та вживатиме обіцяних заходів, якщо Росія почне використовувати газ як зброю проти України.
Утім, під час брифінгу за підсумками зустрічі Блінкен зазначив, що наразі не вважає, що російська сторона вже почала вдаватися до цього й ще «не перетнула межу». За його словами, «червона лінія» — це повне зупинення Москвою транзиту газу українською територією.
«Росія раніше вже використовувала газ як зброю, і зараз ми стежимо за тим, чи не з’являться ознаки того, що вона планує зробити це знову... Щойно Росія використовуватиме газ як зброю, ми, а також Німеччина будемо готові на рішучі кроки», — заявив він.
Проте Кулеба зі словами Блінкена не погодився. Глава українського МЗС наголосив, що «Росія вже використовує газ як зброю». Він підкреслив, що США та європейським партнерам варто дати Кремлю чіткий сигнал щодо неприпустимості таких дій.
Контекст. Відповідно до п'ятирічного транзитного контракту між Москвою та Києвом від 2019 року «Газпром» гарантує транспортування 65 млрд кубометрів газу в перший рік і по 40 млрд упродовж наступних чотирьох років із рівним графіком постачань за принципом «качай або плати».
Відповідно у 2021 році щодобовий обсяг прокачування газу становить приблизно 109 млн кубометрів.
Після запуску з 1 жовтня постачанння газу до Угорщини через «Турецький потік» прокачування газу «Газпромом» через Україну в жовтні скоротилося до 85 — 89 млн кубометрів на добу.