Бельгія для біженців із України: як влаштуватися на роботу в Європарламенті. Фото: Я. Нестеренко
Яна Нестеренко працювала у великій українській компанії начальницею відділу з маркетингових комунікацій. З початком повномасштабної війни, рятуючи дітей, виїхала за кордон. Приблизно тиждень сім'я прожила у Словаччині, потім вирішили рухатися на захід. Кінцевою точкою подорожі стала столиця Бельгії – Брюссель. Життя в чужій країні на соцдопомогу не виглядало привабливим варіантом. І українка спромоглася не просто знайти роботу за спеціальністю: тепер вона працює у законодавчому органі ЄС – Європейському парламенті. На посаді «Менеджер відділу комунікацій Європарламенту» вона займається розробкою комунікаційної стратегії, брендингом, дизайном та спецпроектами. Яна поділилася з The Page своїм досвідом працевлаштування та тим, як вдалося подолати жорсткі рамки та обмеження для іноземців у чужій країні.
Брюссель для українців: як знайти житло
Українцям у Брюсселі дуже важко знайти житло в оренду, навіть якщо вони мають гроші на рахунку в Україні. Орендодавці хочуть бачити бельгійський робочий контракт, знати твою зарплату за останні три місяці.
Серед бельгійців поширена думка про те, що українці – біженці, війна закінчиться умовно через місяць, і квартиронаймачі поїдуть. Власникам житла це не підходить, адже вони шукають людей для довгострокової оренди.
У середньому на пошуки житла йде два-три місяці. Багатьом українцям це не вдається і вони змушені повертатися.
Як оформляють документи для українців у Бельгії
Програма отримання посвідки на проживання називається «тимчасовий захист», її запустили спеціально для українців. Біженцям інших національностей доводиться проходити повноцінну довгу та складну процедуру біженства, коли заборонено працювати, необхідно вивчати мову тощо. Українці ж проходять процедуру оформлення документів, яка займає в середньому один-три місяці, після цього вони отримують так звану карту А, яка дає право на проживання на території Бельгії, та миттєве право на роботу. Цим відрізняються українські «біженці» від решти. Ми отримали виняткове право працювати і за це українців у Бельгії недолюблюють мігранти з інших країн.
Розмір соціальної допомоги у Бельгії для переселенців
Кожній сім'ї виділяють близько 1500 євро соціальної допомоги, незалежно від того, скільки людей у складі сім'ї. Цієї суми впритул вистачає на оренду простого житла, харчування та закриття базових потреб. Оскільки розмір мінімальної зарплати в Бельгії приблизно такий самий, як і допомога, багато мігрантів, і українці в тому числі воліють «сидіти» на допомозі й не працювати. Наприклад, мамам з маленькими дітьми простіше вибрати саме такий шлях: ти сидиш удома, отримуєш соцдопомогу і стежиш за малюками. З іншого боку, якщо ти працюєш, то швидше інтегруєшся в суспільство, і тебе краще приймають.
Соціальна інтеграція українців у Брюсселі
Брюссель — мегаінтернаціональне місто. Тут нема проблеми з інтеграцією. Ти не почуваєшся тут чужою, мігранткою. Практично всі готові говорити з тобою англійською, якщо ти не знаєш французької чи нідерландської.
Ти можеш комфортно спілкуватися з усіх питань, навіть у держорганах. Навіть із базовою англійською тут можна вижити, знайти роботу, оформити документи та стати частиною суспільства.
У середньому українцю для освоєння у місті, оформлення документів, проходження першого мовного рівня потрібно три місяці. Весь цей період я очікувала на оформлення соцдопомоги. Тому важливо розуміти, на які кошти ти житимеш у цей період.
Пошук роботи в Бельгії
Перед тим, як шукати роботу, потрібно знайти житло та отримати спеціальну картку, яка дає право працювати. З цією карткою можна відкрити рахунок у банку, отримати страховку, а твої діти можуть вступити до школи.
Потім можна стати на облік до Служби працевлаштування та освіти. Службовці пропонують варіанти, залежно від твоєї спеціалізації, досвіду, знання мов. Якщо двічі-тричі відмовляєшся від вакансії, тебе можуть зняти з допомоги.
Знання мов дуже важливе! Якщо ти знаєш французьку, то перебуваєш у більш виграшній ситуації. Якщо ні, пропонуватимуть низькооплачувану роботу. Здебільшого це прибирання.
Отримавши таку роботу, багато хто паралельно ходить на безкоштовні мовні курси, підтягує мову – і отримує кращу роботу. Але в мене склався інший шлях.
Супердетальне резюме для Європарламенту
Свій шлях працевлаштування у Бельгії я розпочала з того, що підготувала резюме у форматі Europass. Це сайт, де претендент вводить всю інформацію про себе та отримує згенероване резюме, яким можна ділитися за посиланням. Це резюме відрізняється від тих, до яких ми звикли в Україні. Ми зазвичай робимо короткі резюме на одній-двох сторінках, щоб рекрутер міг подивитися і відразу зрозуміти все про спеціаліста. Тут же в поняття «резюме» вкладають зовсім інший зміст. Воно має описувати весь твій досвід, починаючи із середньої школи. Яка спеціалізація у школі? У якому класі навчалася? Які були теми дипломних робіт? Якими були предмети в університеті? Потрібно описати весь свій досвід роботи, навіть найдрібніший. Крім того, резюме має чітко збігатися з документами, якими ти його підтверджуєш.
Ще одна відмінність від України – ми звикли в резюме наголошувати, що ми зробили, чого досягли. А для працевлаштування до євроінституту, навпаки, треба показувати свої обов'язки. Мені довелося змінювати все, що я підготувала до цього. Наприклад, я не писала, що провела 100 заходів, а вказувала, що я проводила такі-то заходи, а в мої обов'язки входила побудова команди, складання бюджету і т.д.
Щаслива нагода допомогла отримати роботу в Європарламенті
У певному сенсі мені пощастило. Спочатку в Бельгії я жила в хост-сім'ї, де голова був співробітником Єврокомісії, і він просто передав туди моє резюме, після чого зі мною зв'язалася HR-служба.
Мене запросили на інтерв'ю, яке стало другим етапом після подання резюме. Співбесіда в Європарламенті в моєму випадку – це півгодинна розмова про життя, обов'язки на попередній роботі, про те, що подобається робити. Нічого надто офіційного. Оскільки я раніше працювала в комунікаціях в Україні, мій досвід був ідеальним для тієї позиції, яку вони шукали. Тож інтерв'ю я пройшла.
Посвідчення співробітниці Європарламенту. Фото: Я. Нестеренко
Третій етап – збирання, подання та перевірка всіх документів. У мене це зайняло близько трьох місяців. Я пройшла співбесіду у квітні, а на роботу вийшла наприкінці червня.
Як влаштовано роботу Європейського парламенту
Члени Європарламенту, які засідають у парламенті та приймають рішення на щомісячних сесіях, та їхні помічники – це така серцевина, навколо якої все крутиться. Усі інші служби обслуговують діяльність парламенту. Вони називаються «генеральні директорати», це щось подібне до наших департаментів: генеральний директорат з персоналу, ІТ, перекладачі, безпека… Я працюю в генеральному директораті з інфраструктури та логістики.
Усі будівлі, де працює близько семи тисяч співробітників, перебувають у власності Європарламенту. Усі технічні служби, ремонти, ліфти, пожежна безпека, кейтеринг, транспортний сервіс, все, що стосується логістики та інфраструктури, знаходиться у нашому управлінні. Переїзди, меблі, ремонти, страховки – це все до нас.
Робочий день триває з 8:30 до 17:45, є 45-хвилинна перерва. Щоп'ятниці короткий робочий день до 13:30, якщо наступного тижня не запланована парламентська сесія. Серпень – місяць відпусток, коли сесії не проводять.
Стажери та типи співробітників у Європарламенті
Після університету можна почати працювати у парламенті через стажування. Існує «стажування імені Шумана» (Роберт Шуман – один із головних авторів проекту євроінтеграції та засновників механізму створення Європейського Союзу. Таке стажування тепер доступне і українцям, оскільки Україна – кандидат на вступ до ЄС – The Page.). Двічі на рік набирають студентів, які близько п'яти місяців працюють як стажери, отримують мінімальну зарплату, а потім за результатами роботи можуть залишитися в парламенті.
У парламенті є кілька типів працівників. Наприклад, я – контрактний агент. Перший контракт укладається на рік, його можуть продовжити на два роки, а потім ще на три – тобто загалом максимум до шести років.
Перший контакт підписується на рік. Фото: Я. Нестеренко
Є також постійні агенти, які мають довічну роботу, але кожні кілька років вони ротуються між директоратами.
Як стати співробітником Європарламенту
Щоб бути співробітником Європарламенту, потрібно відповідати кільком критеріям. Перший із них – це знання двох мов Євросоюзу. Їх усього 24. Одну з них потрібно знати на рівні С1-С2. Другу – не нижче за В2.
Фактично у мене такого знання немає. Українська та російська не є мовами Євросоюзу, англійську я знаю на рівні В2. Думаю, що для мене зробили виняток.
Щоб працювати агентом на позиції вище, ніж моя, потрібно знати вже три мови.
Крім знання мов, необхідно бути громадянином країни-члена ЄС. Якщо вид контракту, що підписується, досить високий, крім співбесіди потрібно пройти великий конкурс з письмовим і усним іспитами, написанням мотиваційного листа і т.д.
Шлях до успіху іноді буває непростим. Фото: Я. Нестеренко
Зарплата у Європарламенті
Оплата базується на грейдовій системі. Все дуже прозоре, всю інформацію можна знайти у внутрішніх документах. Залежно від кількості років досвіду, всі співробітники Європарламенту потрапляють у певний грейд.
Мені, як українці, для цього потрібно було довести мій стаж. Наша українська трудова книжка тут, на жаль, не береться до уваги. У Європарламенті рахують твої відпрацьовані людино-години. В Україні це, звісно, ніде у трудовій книжці не вказується. Мені потрібно було надати підтвердження під кожний мій запис у резюме, що я справді працювала на цій позиції, у цій компанії, з такого по таке число, з таким режимом дня – щоб роботодавці могли порахувати фактично відпрацьовані мною дні та години.
Довелося зв'язуватися із кожним своїм попереднім роботодавцем в Україні. Я склала шаблон листа, де вказала, що я така-то особа, працювала на такій посаді, з такого по таке число, мій робочий день тривав стільки, в обов'язки моєї посади входило те і це. Ось так я зібрала інформацію щодо кожної своєї позиції: де і як я працювала і скільки отримувала.
Крім цього, я взяла всі можливі довідки з Пенсійного фонду про виплачені мною податки, про стаж; на сайті МВС отримала довідку про несудимість. Також потрібно було зібрати документи про склад сім'ї: свідоцтво про шлюб, народження дітей, хто твій чоловік, де навчаються твої діти тощо. Від цього залежить оподаткування зарплати.
Після підтвердження досвіду співробітник потрапляє до певного грейду. Кожен грейд має свою базову ставку із зарплати. Вона прописується в офері, яку тобі роблять. До цієї бази ще нараховують додаткові «плюшки», наприклад, допомога на дітей, на проживання, на облаштування житла, у тому числі на покупку меблів тощо. Громадянам Євросоюзу виплачують ще й допомогу на поїздку до рідної країни раз на рік. Після цього обчислюють податок залежно від розміру зарплати, складу сім'ї, наявності утриманців під опікою тощо.
Підтвердження освіти для Європарламенту
Ще однією вимогою для того, щоб стати співробітником євроінституту, було підтвердити свою освіту. Тут достатньо трьох років вищої спеціальної освіти.
Є два типи підтвердження дипломів. Перше – коли ти підтверджуєш просто ступінь: бакалавр, магістр. Друге – коли ти підтверджуєш свою спеціалізацію. Лікарі та вчителі, наприклад, мають підтверджувати саме так.
На жаль, наші українські дипломи не вважають підтвердженими, їх потрібно підтверджувати додатково. Довелося підготувати ще один пакет документів: дипломи, витяги до них, мотиваційний лист.
Документи на підтвердження українського диплома. Фото: Я. Нестеренко
Потім треба було перекласти документи про освіту присяжним перекладачем і поставити печатку в комуні, що переклад відповідає оригіналу.
Які мови потрібно знати, щоб отримати роботу у Бельгії
Мова дуже важлива. Моя специфіка роботи зараз полягає в тому, що мені нечасто доводиться усно спілкуватися з підрядниками. Я багато переписуюсь, користуюсь перекладачами, обмірковую конструкції. Зараз мені достатньо англійської мови, але дуже важлива французька та німецька. Користуюсь можливістю ходити на курси від парламенту, щоб підтягнути англійську. Влітку я пройшла інтенсив французької. Це було дуже складно та стресово – по чотири години на день, п'ять разів на тиждень, і це крім роботи. Мене врятувало лише те, що я до цього займалася два місяці із українським репетитором. Моя порада: базу потрібно брати зі своїм співвітчизником, а на вищих рівнях вже можна займатися з носіями мови.
Рецепт успіху: досвід, наполегливість та трохи везіння
Процес працевлаштування розтягнувся для мене на кілька місяців. Довелося пройти довгий шлях, зібрати величезну кількість документів та підтвердити всі свої знання та навички. Чесно кажучи, інших українців у Європарламенті я поки що не зустрічала, хіба що стажерів. Однак мій приклад показує, що все можливо – головне, вірити в себе, бути наполегливою та крок за кроком йти до мети.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора