П'ять років тому, влітку 2020 року, українські спецслужби мали шанс заявити про себе, здивувавши весь світ, проте складна операція зірвалася.
***
Підрозділ ГРУ РФ в/ч 29155 «прославився» на весь світ невдалими отруєннями «Новичком» Сергія Скрипаля і його дочки в Британії та Омеляна Гебрева в Болгарії, а також вибухами військових складів у Болгарії та Чехії, але до останнього часу мало хто знав про їхню хакерську діяльність. Оскільки сервер хакерів виявився практично не захищеним, видання The Insider отримало доступ до нього і виявило список мішеней ГРУ. До нього входять українські держкомпанії, об'єкти інфраструктури в Європі, катарський банк, медичні клініки по всьому світу.
Одним із авторів цього розслідування є Христо Грозєв. В Україні він став широко відомим у 2020 році у зв'язку з операцією щодо затримання найманців-вагнерівців, яких спецслужби України виманили з Росії до Білорусі. Тоді Грозєва представляли як провідного розслідувача в інтернет-виданні Bellingcat. Відтоді минуло майже п'ять років. 
нагадує, хто такий Христо Грозєв, розповідає, чому він змінив місце роботи і чому ми так і не побачили обіцяний фільм про «вагнергейт».
«Вагнергейт»: зрив операції спецслужб та відмова розслідувачів від своїх обіцянок
29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії (ПВК) «Вагнер». У Білорусі їх підозрювали у підготовці заворушень перед виборами президента. Через деякий час усіх затриманих відпустили до РФ.
Водночас у Bellingcat заявили, що знайшли докази існування плану спецоперації, яку розробили ГУР Міністерства оборони України спільно з СБУ.
У дуже короткому викладі операція мала такий вигляд. Бойовикам запропонували роботу охоронцями в одній із далеких країн. Їх зібрали в Білорусі, звідки вони мали вилетіти маршрутом. Коли літак з бойовиками на борту опинився б у повітряному просторі України, під пристойним приводом його мали б посадити в українському аеропорту і затримати найманців. Проте все закінчилося арештом бойовиків владою Білорусі.
Bellingcat активно вело розслідування того, що сталося. У грудні 2020 року там анонсували зйомки документального фільму про провал спецоперації щодо вагнерівців, існування якої офіційний Київ тоді заперечував. Першу частину розслідування планували випустити у першому кварталі 2021 року. Цього не сталося.
У березні 2021 року Грозєв у Києві записав 7 інтерв'ю: із головним редактором сайту «Цензор.нет» Юрієм Бутусовим, двома офіцерами ГУР, із депутатом від фракції «Європейська солідарність» Михайлом Забродським, який розповів, про що говорили на нараді в Офісі президента перед зривом операції. Інтерв'ю Грозєву дали також п'ятий президент України Петро Порошенко, колишній виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов та агент НАБУ Євген Шевченко. Bellingcat так і не отримало відповідей на запитання від чинної української влади, а представники Офісу президента ухилилися від зустрічі з Грозєвим.
На початку вересня 2021 року Грозєв сказав, що розслідування про вагнерівців вийде у кількох форматах, один з яких – фільм у співпраці з продюсером з Голлівуду. Вихід фільму запланували на початок 2022 року, текстові розслідування анонсували на CNN вже у вересні. При цьому наголошувалося, що виробництво фільму затяглося через пандемію COVID-19 та викликані нею обмеження на пересування, а також через складні та тривалі процедури підтвердження достовірності даних.
У жовтні 2021 року в мережі з'явився трейлер фільму Netflix про бойовиків ПВК «Вагнер», автором якого є Христо Грозєв. Засновник Bellingcat Еліот Хіггінс назвав трейлер фейком, який не має нічого спільного з документальним фільмом про «вагнергейт», який журналісти Bellingcat лише готуються опублікувати.
17 листопада того ж року Bellingcat та The Insider опублікували першу частину розслідування. Імовірний зрив спецоперації пов'язали з витоком інформації після доповіді розвідників в Офісі президента України. За словами керівника спецоперації, на її перенесенні наполягав керівник Офісу Андрій Єрмак.
Опублікована журналістами інформація про перенесення та зрив спецоперації викликала широкий суспільно-політичний резонанс в Україні. У зриві операції звинувачували президента Зеленського та керівника його Офісу.
В інтерв'ю, опублікованому 24 червня 2021 року, Зеленський визнав факт підготовки операції та її затягування. Він також визнав, що передав інформацію про вагнерівських бойовиків Лукашенку. Мотиви цього рішення називалися різні, ймовірною їх суттю є небажання Офісу президента «дражнити Путіна».
Наприкінці листопада 2021 року Грозєв сказав: «У міру того, як надходить нова інформація, я не виключаю, що буде і новий апдейт. Сам фільм теж буде. Команда, яка працювала над цим фільмом, зараз зробила тайм-аут, тому що закінчує інший фільм, а в січні повністю присвятить себе фільму про вагнерівців».
Очікувати його можна у травні-червні 2022 року. Згідно з неофіційною інформацією, Офіс президента дуже не хотів появи цього фільму і всіляко перешкоджав його підготовці.
Повномасштабна війна, що почалася, значно знизила інтерес до «вагнергейту». У Bellingcat зайнялися іншими розслідуваннями. Грозєв з особистих причин перестав асоціювати себе з Bellingcat і став іменуватися членом команди The Insider, з яким він раніше провів низку спільних розслідувань.
Хто такий Христо Грозєв
Христо Грозєв – болгарський журналіст-розслідувач, медіаексперт та медіаінвестор. Народився 20 травня 1969 року.
Його рання кар'єра пов'язана з радіо. Починаючи з 1990-х років він керував десятками радіостанцій у Болгарії, Росії та країнах Європи.
2006 року Грозєва змусили продати всі його медіапроєкти в Росії, а 2016 року його дозвіл на перебування в РФ було анульовано ФСБ. Після цього він виступав як інвестор у різні медіаактиви, переважно в Нідерландах та Болгарії.
2014 року зайнявся журналістськими розслідуваннями. У 2018 році Грозєв розповідав про роботу разом з Bellingcat: «Моя мотивація проста: я роблю щось, у чому хороший, знаходжу речі, які інші упускають, використовую свої знання про Росію, про прилеглі країни, зокрема про Україну, працюю з людьми в цих країнах і переживаю, що їхні уряди (і в Росії, і в Україні) дурять громадян. Я займаюся цим безкоштовно, витрачаю на розслідування свої кошти. Це моє хобі».
У грудні 2022 року Грозєва оголосило у розшук МВС Росії. У квітні 2023 року суд Москви заочно його заарештував у справі про незаконне перетинання кордону. Грозєв звинувачувався в організації втечі за кордон журналіста Романа Доброхотова, засновника та шеф-редактора видання The Insider. Тоді ж Мін'юст РФ надав Грозєву статус «іноземного агента».
Грозєв жив у Відні 20 років до 2023 року, де перебував під захистом поліції через свої викриття про Росію. У лютому 2023 року він заявив, що переїхав до США після того, як австрійська влада заявила, що більше не може гарантувати його безпеку. «Я підозрюю, що у Відні більше російських агентів, інформаторів та підручних, ніж поліцейських», – говорив Грозєв.
У січні 2022-го він став виконавчим директором Bellingcat. Зараз – провідний розслідувач видання The Insider.
Що таке Bellingcat
Інтернет-видання Bellingcat засновано у липні 2014 року британським журналістом та блогером Еліотом Хіггінсом. Воно займається журналістськими розслідуваннями про зони військових дій, використовуючи метод аналізу даних із відкритих джерел.
Хіггінс запустив Bellingcat за рахунок краудфандингу на Kickstarter і провів додатковий раунд краудфандингу у 2017 році. За його словами, приблизно половина фінансування походить від грантів та пожертвувань, а інша половина – за рахунок платних семінарів з аналізу даних з відкритих джерел (OSINT).
За даними офіційного сайту, серед грантодавців Bellingcat фонд Adessium Foundation, Національний фонд демократії (фінансується Конгресом США), Національна поштова лотерея Данії, компанія Zandstorm CV, Фонд Сігрід Раусінг та компанія Stichting Saxum Volutum. Видання також отримувало фінансування від фонду «Відкрите суспільство» Джорджа Сороса та Google Media – підрозділу Google, який підтримує журналістів.
Читайте також
