Олексій Соболев дав це інтерв’ю 
ще у статусі СЕО «Прозорро.Продажі». 24 січня Соболева призначили заступником міністра економіки, він відповідатиме за реформу приватизації, управління публічними активами, підтримання малого та середнього бізнесу, корпоративне управління.
Ця сфера йому близька, бо він був одним серед тих, хто будував прозору систему продажів державного майна.
Олексій Соболев розповів, як створювалася система «Прозорро.Продажі» і як вона працює, пояснив, як систему захищають від зловживань. Також він анонсував нові напрями її діяльності, наприклад, продаж бурштину, майна державних акціонерних компаній і, можливо, арештованих активів олігархів і пояснив, чому до системи виникли претензії Антимонопольного комітету.
У чому різниця між «ПроЗорро» і «Прозорро.Продажі»
Є електронна система публічних закупівель «ПроЗорро» і є «Прозорро.Продажі». Чому вирішили створювати дві окремі платформи?
Система закупівель у багатьох країнах регулюється відповідним законом, там є централізована система, тобто це такий мейнстрим у цій сфері. Для продажів такої ідеї у світі немає.
У нас зараз відбувається певною мірою революція, коли всі продажі різних публічних активів збираємо на нашій платформі.
Як створювалася система?
Через півтора року після запуску «ПроЗорро» Фонд гарантування вкладів прийшов до Мінекономіки та активістів і каже: «Допоможіть нам продавати майно банків-банкрутів, зробіть щось таке прозоре, чому б довіряли і ми могли без скандалів продавати». З цього на базі Transparency International Україна 2016 року і з'явилася платформа «Прозорро.Продажі».
Ці дві системи в будь-якому разі були б окремими. Звісно, у нас схожий принцип — прозорість, є схоже слово у назві, але решта дуже різна, системи регулюються і працюють по-різному, там різні процедури.
Якщо говорити просто: коли люди чують слово «тендери», то це «ПроЗорро», а все, що не тендери, це, скоріше за все, наші аукціони на «Прозорро.Продажі». Це банкрути, приватизація, ліцензії, оренда і продаж землі — у нас там 13 напрямів, за якими відбуваються прозорі аукціони.
Яку суму отримали бюджети завдяки системі «Прозорро.Продажі»
Скільки ці послуги коштують?
У нас продається не лише муніципальне, державне майно, бізнес також користується системою.
Комісію (а це у середньому 3% від суми продажу) сплачує переможець аукціону. Ця сума йде на майданчик, через який переможець прийшов до системи, і майданчик віддає десь 30% від цього на утримання центрального компонента, який адмініструє державне підприємство «Прозорро.Продажі».
Про формат аукціонів в «Прозорро.Продажі»
Як і хто вирішує, який тип аукціону застосовувати: англійський — на підвищення ціни, чи голландський — на зниження?
Зазвичай це регулюється або законами, як-от із ринком землі: за Конституцією земельні питання мають регулюватися законами, тому довелося в окремому законі визначити механізми аукціонів. Або постановою Кабміну, у якій прописані механізми аукціонів.
На різних ринках вони різні. Є певна стандартна процедура, як-от на ринку приватизації. Спочатку англійський аукціон відбувається за балансовою ціною, тобто від старту можна йти тільки вверх, це називається гібридний англійський аукціон, тому що є три раунди на підвищення. Після цього, якщо не вдалося продати, оголошують ще один англійський аукціон за половину від стартової ціни. Якщо знову не продали, оголошують голландський аукціон від половини першої стартової ціни. Це аукціон на пониження, він теж називається гібридний.
Ми спочатку використовували лише гібридні англійські аукціони, потім провели дослідження з Київською школою економіки про продаж активів банків-банкрутів і запропонували новий формат — гібридний голландський. Згодом експерти КШЕ дослідили, що цей формат аукціону дає на 30% більше грошей, він більш ефективний.
Який тип аукціонів вигідніший для покупця?
Немає такого. Якщо ви запитаєте експертів з теорії ігор чи з теорії аукціонів, вони вам не скажуть, що є головний формат аукціонів, якій працює всюди і який завжди потрібно використовувати. Формат аукціонів — це техніка, щоб досягти мети.
Яка мета держави у цьому регулюванні? Вона хоче за свої активи отримати найбільшу ціну і при цьому створити прозорість, довіру до аукціонів, щоб бізнес на них приходив. Від цього і відштовхуються різні параметри торгів. Вони залежать від того, скільки у середньому покупців, чи є на ринку конкуренція. Наприклад, ринок банкрутства складний, тому що там дуже складні товари.
Коли продаєш нерухомість, всі приблизно розуміють, скільки це коштує, плюс-мінус 30-40%. Якщо продається актив у банкрутстві, що напівпрацює, має борги, то це дуже унікальні товари. І саме конкуренція та унікальність товару створюють запит на різні формати аукціону.
Під кожний ринок, під кожну конкуренцію, під кожну унікальність товару можна знайти свій вид аукціону, який буде краще працювати. Але він знаходиться лише емпірично, його не можна теоретично продумати.
Наскільки добре система захищена від зловживань? Можливо, знайшлися люди, які намацали слабкі місця, щоб зривати торги?
Зараз система повністю розташована у хмарі Amazon Web Services, вона дуже надійна, тобто за шість років жодна кібератака нас не зламала.
Щодо маніпуляцій, то у нас все значно простіше, ніж у закупівлях. Там проводять тендер, держава шукає собі постачальника, якому дасть гроші, а він їй має потім надати послугу чи товари. І тут потрібна довіра, добрі відносини, після того, як контракт підписали або виграли тендер. Держава обирає того, хто точно їй поставить товари.
У нас простіше. Держава продає, наприклад, будівлю. Хтось пропонує 1 млн грн, а хтось 1,5 млн, і немає причини дискваліфікувати 1,5 млн і сказати, що ось той мільйон, який мені за цю будівлю заплатять, він кращий. Тому у нас менше маніпуляцій.
Вона не надто поширена: на десятки тисяч аукціонів це десятки випадків. Іноді буває, що стартові ціни для об’єктів занижені щодо їхньої можливої ринкової вартості, тому зрив торгів для учасника коштує недорого. Щоб боротися з цим, вносили зміни в закони, збільшували розмір гарантійного внеску до 20% від стартової ціни.
Олексій Соболев: «Під кожний ринок, конкуренцію, унікальність товару можна знайти свій вид аукціону»
Аукціонна теорія так і каже, що не можна порахувати оптимальну суму, яку люди мають гарантувати наперед, щоб вони виконували свої зобов’язання: сказали під час аукціону, що дадуть за цей об’єкт мільярд, і платили цей мільярд. Але теорія каже, що ви можете емпірично знайти розмір гарантійного внеску. От зараз його підвищили удвічі, подивимось на статистику, наскільки це усунуло проблему.
«Відсоток скарг — це граничні випадки в аукціонах»
Ви якось сказали, що отримуєте дуже мало скарг на аукціони, менше відсотка. На що зараз скаржаться люди?
Цей відсоток — граничні випадки в аукціонах, коли правда на боці всіх сторін. Скарг небагато, частина з них від тих людей, які не перевірили об’єкт, на який вони подалися.
Подивіться у реєстрах, чи він чимось обтяжений.
Буває таке, що люди не подивилися, а потім скаржаться, що насправді там не те, про що було написано. Іноді буває, що опис дійсно неповний. Або під час експозиції (тобто між тим, як зробили оголошення і відбувся аукціон, сталися певні дії) суд, наприклад, наклав арешт, а людина каже: «Я не буду купувати, тому що воно в суді, ви не писали про це». Але ж це сталося під час експозиції.
Іноді люди випадково ставлять не ту ставку. Було кілька випадків, коли у людини були перебої з електрикою і вона хоче скасувати аукціон. Але немає такої процедури.
Чому у АМКУ виникли претензії до «Прозорро.Продажі»
Восени до вас виникли претензії з боку Антимонопольного комітету, якому поскаржився один з операторів електронних майданчиків «на необґрунтоване підвищення плати за розвиток системи». Про що конкретно йшлося?
Історія така. Система дворівнева. Є держпідприємство, яке відповідає за те, як працює процедура, за аукціон, за те, щоб дані аукціону були прозорі. Є рівень електронних майданчиків, які відповідають за відносини з клієнтом, за його обслуговування. Майданчики отримують за це 70% з розміру комісії, а ми — 30% — це регулюється постановами КМУ і законом. І наше завдання — зробити так, щоб майданчики якісно обслуговували клієнтів, тому що ми конкуруємо за гроші простого покупця, який може купити нерухомість або на ОLХ, або у рієлтора, або на наших аукціонах.
Тому у наших договорах ми прописали маркетингові зобов’язання, що встановлюють мінімальний рівень сервісу, який має надавати майданчик. Має бути колцентр, щоб на майданчик завжди можна було зателефонувати, слухавку мають узяти впродовж хвилини, має бути певна кількість працівників колцентру тощо.
Усе це для того, щоб будь-який клієнт зателефонував на наші майданчики, а їх 40, і не потрапив в історію, де йому нагрубили. Бо потім він скаже, що система «Прозорро.Продажі» погана, і більше ніколи не скористається нею.
Олексій Соболев: «Коли мене запитують, як вигравати аукціони і що треба робити, моя перша порада — сходить і перевірте об’єкт»
На думку одного з таких майданчиків, це призводить до додаткових витрат. Антимонопольний комітет зараз веде розслідування. На його думку, ми не можемо таке регулювати самі, потрібна постанова Кабміну, де ці всі стандарти виписані, щоб ми витребували їх від майданчиків.
Вашому підприємству загрожував штраф до 10% доходу за рік. А скільки це у грошах?
Це стандартна практика АМКУ, тобто будь-які штрафи можуть ставити від 0 до 10%, це просто по закону, а можуть взагалі закрити справу.
З початком війни ми відмовилися від частини надходжень ДП на користь майданчиків, прибрали мінімальний платіж за користування системою. Пізніше, за рекомендацією АМКУ, додаткові умови щодо якості сервісу для учасників аукціонів винесли в окрему добровільну угоду яку всі, і скаржник, підписали.
Ми відповіли Антимонопольному комітету, він досліджує всі матеріали і буде, в цьому році, мабуть, вирішувати.
Взагалі інформація про дохід відкрита?
У нас на сайті є фінансові плани. Просто зайдіть у розділ «Про звіт», він агрегує дані.
Що нового хочуть продавати на «Прозорро.Продажі»
Ємність вашої системи з часом розширювалася. Які напрями можуть додатися і коли?
Ми зараз працюємо над вдосконаленням законодавства з продажу санкційних і арештованих активів. Це те, що зараз конфісковують в Україні, активи олігархів, щоб гроші від їхнього продажу швидше потрапили у бюджет. Для цього потрібні зміни у законодавстві.
Дуже сподіваюсь, що це відбудеться цього року.
Я чув, що розглядають продаж бурштину.
Так, але мені здається, що це не якась супервелика сфера. У вересні була постанова уряду, подивимось, як воно піде.
Для державних банків запустили механізм продажу поганих кредитів. Він уже працює, тепер від банків залежить, що там продаватимуть.
Ну і майно державних акціонерних компаній — також закон прийняли, за яким вони можуть користуватися системою.
Вже давно нашу систему добровільно використовують великі компанії, як-от «Укрпошта», «Нафтогаз», «Укрзалізниця», і їм це подобається. Після пілоту це розширили на всі великі акціонерні компанії. Подивимось, що вони зможуть виставити.
Наприклад, торік свої пароплави здавала в оренду державна акціонерна компанія «Українське пароплавство». Це були дуже конкурентні аукціони, на них заробили сотні мільйонів гривень.
Читайте також
