У першій частині інтерв’ю власниця розсадника ягідних культур і садового центру «Брусвяна» Ліліана Дмітрієва розповіла про початок ягідного бізнесу. У другій частині підприємиця розповідає, як бізнес працював весною, коли поряд йшли бої, чому було прийнято рішення вирощувати овочі, як впали доходи порівняно з довоєнними, та які перспективи має українське ягідництво.
Розсадник ягідних культур і садовий центр «Брусвяна» – господарство площею понад 70 га в Брусилівському районі Житомирської області. Садивний матеріал у розсаднику вирощують 17 років, мають власні сорти і пропагують ягідництво. Попри падіння ринку з березня по грудень 2022 року «Брусвяна» реалізувала 208 тис. саджанців і близько п'яти тонн ягід: смородини, суниці, обліпихи, малини.
Якби «Брусвяна» залишила теплиці, то від підприємства нічого б не залишилось
Якими були плани на 2023 рік і де вас застало вторгнення?
2022 рік для «Брусвяни» починався дуже гарно. В нас були чудові проєкти, були контракти і я до останнього не вірила, що російське вторгнення може статися.
24 лютого я була в діловій поїздці в ОАЕ. Коли дізналася про вторгнення, всі рейси в Україну вже були скасовані. Дуже вдячна нашим співвітчизникам за кордоном, які допомогли нам дістатися України. Дорога зайняла майже три доби – поїздами через Європу.
На щастя, на початку 2022 року в «Брусвяни» на рахунках були гроші. І попри війну ми могли вчасно виплачувати зарплати та робити інші необхідні виплати. Я зібрала колектив і сказала, що ми продовжуємо працювати. Всі наші співробітники залишилися в Україні, тимчасово виїхала за кордон тільки керівниця відділу кадрів – після того, як вона потрапила під обстріл на дачі під Макаровом. Це було дуже важко, вона декілька днів після тієї події взагалі не розмовляла. Пізніше вона повернулася і ще якийсь час працювала з нами (зараз вона вийшла на пенсію).

В розсаднику «Брусвяни». Фото: Л. Дмітрієва
Як далі складалася ситуація з бізнесом, які ще рішення були прийняті на початку війни?
Підприємства наших контрагентів зупинили замовлення. Але коли пройшов перший шок, багато хто із наших покупців зателефонували й запропонували залишити їхню передоплату, – за це я їм дуже вдячна. Нових надходжень не очікувалось, ми мали розраховувати на те, що було отримано раніше.
За відсутністю попиту ми вирішили, що нам потрібно вирощувати овочі. У нас є теплиці, є фахівці, ми вміємо працювати з ґрунтом і з рослинами. Виростили розсаду томатів та капусту, а також редис і зелену цибулю. Не все було вдалим, але в чомусь ми мали успіх – наприклад, були гарні огірки. Фінансового результату, на який сподівалися, не отримали – зате отримали досвід. Зрозуміли, що овочівництво – це не наше, і треба залишатися в тому секторі, яким ми займаємося фахово (сміється – ).
Наскільки близько підійшла до підприємства війна? Зупиняти роботу не довелося?
Ні.
Навіть при тому, що ворог не дійшов до нас лише 15 кілометрів — увесь цей час ми працювали. Якби ми залишили теплиці, то від підприємства, скоріш за все, нічого б не залишилось.
Вирішили, що поїдемо в останній момент, коли це буде ще можливо. Я дуже вдячна нашим бійцям, які відстояли нашу територію. Березень був дуже напруженим і важким. Коли чуєш, як іде бій і усе навколо здригається від вибухів, – напруження не відпускає. Але вже у квітні тут було досить спокійно.
Вдячна своєму колективу – навіть у березні всі ходили на роботу, від головного бухгалтера до прибиральниці. Ніхто не панікував, всі трималися. Я дуже поважаю колег за те, що вони згуртувалися і продовжили працювати.
Я була дуже здивована, коли вже у квітні почали працювати «Епіцентри» і відновилися замовлення. У той період ми вже робили поставки у Харків, Дніпро, Полтаву, Запоріжжя, Одесу.
Коли влітку в нас закінчилися гроші з передоплати по контрактах, дуже допомогли ті ж самі огірки. Але ще більше нам допомогли наші постійні клієнти, які продовжили з нами працювати.
Чи вдалося «Брусвяні» повернутися на довоєнний рівень доходів?
Ні. В 2022 році ми втратили майже дві третини наших доходів. 2023 рік буде також складним, але я вірю, що бізнес розвиватиметься.
Назвіть головні помилки, які ви зробили — можливо, хотілося б щось зробити інакше?
В цілому все, що було зроблено за останні 20 років, було зроблено правильно. Якщо й були помилки, вони теж пішли на користь.
Це мій шлях, я ні про що серйозно не шкодую. Я дуже люблю свою справу, в мене багато колег, яких я шаную, багато клієнтів, частина з яких стали моїми товаришами й навіть друзями. Війна закінчиться, і все буде ще цікавіше.
Просвітницька та громадська діяльність
Для охочих створити власний садовий центр Ліліана Дмітрієва створила онлайн-курс «Садовий центр як бізнес: від ідеї до прибутку». Там вона дає відповіді на ключові питання, які потрібно знати, щоб вести бізнес. 10 лютого в Києві пройшов ознайомчий семінар офлайн, а з 4 березня по 13 травня відбудеться 10 онлайн-занять. Крім того, підприємиця багато часу присвячує громадській діяльності. Зокрема, 13 жовтня минулого року в Києві в ботсаду імені Гришка команда «Брусвяни» приєдналася до висадки Алеї Захисників та захисниць України.

Команда «Брусвяни» в ботсаду ім. Гришка в Києві. Фото: Л. Дмітрієва
Перспективи українського ягідництва і плани «Брусвяни» на 2023 рік
Які перспективи в українського ягідництва?
Ринки скоротилися, але вони не завмерли зовсім. Попит є і на засоби захисту рослин, і на насіння, і навіть на квіти.
Люди продовжують витрачати гроші на закупівлю не тільки плодово-ягідних, але і декоративних рослин. Крім того, раніше держава давала гранти на закладку ягідних полів. Сподіваюсь, схожа програма буде і цього року.
Українці – особлива нація. Навіть попри війну ми любимо, щоб було красиво, і не тільки в оселі, а й навколо неї. «Садок вишневий коло хати», квітник – це наше. Тому навіть зараз я маю багато запитів на створення садових центрів. Є попит й на садивний матеріал.
Пам’ятаю таку історію: на початку вересня був сильний ракетний обстріл. Цього дня у нас не було клієнтів, суцільна тиша, навіть машин не було на дорозі. І ось до нас завітала жінка, яка сказала: «У Києві дуже страшно, тому я приїхала до вас купити троянди. Повернусь і буду їх саджати». Цей випадок мені дуже запам’ятався.
Інакше кажучи, прогноз «стримано оптимістичний»?
Так. Звичайно, об’єм продажів не можна порівняти з довоєнним. Але я вірю в краще, вважаю, що не час опускати руки.
Ми будемо відтворювати те, що було зруйновано, відроджувати Україну, і продовжувати створювати ягідні насадження.
Можливо, рік буде складним в плані енергоносіїв і це позначиться на кількості професійних насаджень – адже їх треба забезпечити щонайменше поливом. Але це буде відтермінований попит.
Які плани у «Брусвяни» на 2023 рік?
Плануємо відійти від жорсткої спеціалізації на лохині. Якщо раніше ми виробляли близько мільйона-півтора саджанців лохини, зараз плануємо скоротити виробництво приблизно до пів мільйона саджанців. І при цьому – суттєво збільшити асортимент ягідних, який до того ж відтепер буде ширше представлений в спеціалізованих торговельних мережах України. Наша лінійка розшириться до 15-20 позицій.
Також плануємо зміни в нашому фірмовому садовому центрі. Ще минулого року ми запланували тут реконструкцію.
Наше підприємство розташоване на рівній відстані між Житомиром та Києвом – 65 км в обидва боки. Тому наш садовий центр – не тільки торговельний майданчик, а й популярна туристична локація. Ми вже два роки поспіль співпрацюємо з турагенціями, проводимо екскурсії та навчальні семінари.
Ще цього року плануємо розширити зону відпочинку в садовому центрі та відкрити ягідну кав’ярню. Там продаватиметься кава, ягідні смузі, продукти з ягід і свіжі ягоди з нашого фермерського господарства.
Людям потрібні емоції. Навіть коли йде війна, потрібно відволікатися та відпочивати. Тому, якщо є можливість виїхати на природу, змінити своє звичне оточення – це дуже добре.