Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Відновлення українських міст: дискусія в Давосі

Андрій Садовий, Сергій Сухомлин, Олександр Сєнкевич та Ірина Озимок (стоп-кадр відео)

Андрій Садовий, Сергій Сухомлин, Олександр Сєнкевич та Ірина Озимок (стоп-кадр відео)

Уперше в Давосі цього року відбулася панельна дискусія за участю мерів міст України. У ній узяли участь Олександр Сєнкевич, мер Миколаєва; Андрій Садовий, мер Львова, та Сергій Сухомлин, мер Житомира. Про значення цієї події The Page розповіла Ірина Озимок, фундаторка Міжнародного саміту мерів, керівник програми місцевого економічного розвитку фонду Western NIS Enterprise.

Якою була мета цього заходу?

– Зустріч із мерами організовано в рамках програми «Українського Дому в Давосі». Він працює щорічно, а його головна мета – дати можливість Україні та українцям звернутися до всього світу. У стінах Українського Дому зустрічаються бізнесмени, політики. Це дуже важлива платформа для комунікацій.

Цього року до Українського Дому, до всіх заходів, що проводилися там, було виявлено дуже великий інтерес із боку учасників ВЕФ і світових медіа. Уперше в панельній дискусії в Давосі брали участь мери українських міст. За кордоном часто погано уявляють, що таке, наприклад, Миколаїв чи Житомир. Тому мерам цих міст було важливо поговорити з потенційними партнерами, розповісти, яка допомога потрібна їм зараз і буде потрібна після закінчення війни. Ми вважаємо, що спілкування вийшло дуже корисним.

На підставі чого ви робите такий висновок?

– Насамперед я так міркую з огляду на зацікавленість зарубіжних медіа у висвітленні цієї зустрічі. Українських мерів цитують у публікаціях, після дискусії журналісти підходили до них зі своїми запитаннями, бізнесмени та фахівці пропонували співпрацю та рішення, наприклад, у питаннях доступного житла. Обговорювали, як можна фінансувати відбудову.

Того самого дня про Україну написала The Wall Street Journal, а The New York Times розповіла про мера Києва Віталія Кличка, який у Давосі просив важку зброю для своєї країни. Якщо мери українських міст стануть не просто відомими на міжнародному рівні, а й сприйматимуться як політики, це явно допоможе нашій країні.

Чому в дискусії не брав участі Віталій Кличко, якщо він також був у Давосі?

– Ми його запрошували. Але він мав свої плани в Давосі, свій графік зустрічей – їх у мера столиці справді було багато, він регулярно повідомляв у своїх соцмережах, з ким спілкувався. Але Кличко неодноразово був в «Українському Домі» цими днями, саме там він вручив посвідчення Почесного мешканця Києва експрем'єру Великої Британії Борису Джонсону.

Про які свої головні болючі питання говорили мери?

– Звісно, головне – відновлення міст: як його проводити, коли розпочинати таку роботу. Водночас важливо, що іноземці побачили та почули людей, чиї міста перебувають в умовах війни.

Наприклад, Миколаїв зараз обстрілюють практично щодня. Там величезні проблеми з водо- й теплопостачанням. Для таких міст питання відновлення є актуальними вже зараз. Миколаєву велику допомогу в цьому надають партнери з Данії. Але, наприклад, розбите скло в будинках відновити неможливо. По-перше, це дорого. По-друге, його можуть знову розбити наступного дня за нового обстрілу. Тому варто застосовувати інші рішення.

Міський голова Житомира говорив про завдання поновлення зруйнованого ліцею. Їм пропонували для цього $5 млн, але вони хочуть спочатку зрозуміти, якою буде освіта після нашої перемоги, чого та як навчатимуть дітей. Вони хочуть отримати новий заклад освіти, який буде конкурентним на міжнародному рівні.

Львів прийняв багато переселенців: за оцінками, зараз в області перебувають 250 тис. осіб, з них у Львові – приблизно 150 тис. Багато хто з них там залишиться якщо не назавжди, то надовго. Тому місто потрібно адаптувати до умов, що змінилися. Також там створюються реабілітаційні центри, що надають медичну та психологічну допомогу людям, новим напрямом є протезування. Фактично формується новий вектор розвитку міста.

Загалом головні точки болю такі:

  • завершити війну перемогою України;
  • забезпечити повернення людей — для цього потрібно не лише житло, а й робота;
  • пошук джерел фінансування;
  • довгострокове бачення та ефективне впровадження.

Які можливі джерела фінансування називаються в цьому контексті?

– Насамперед Україна розраховує на репарації чи якісь інші форми компенсації з боку держави-агресора. Але цей процес довгий і складний. Тому керівники міст ведуть всебічну роботу, звертаються до міст-партнерів, отримують гуманітарну допомогу. Завдяки цьому неможливо розв'язати завдання відновлення, але можна покращити стан справ у найважливіших сферах життя міста: водопостачання, громадський транспорт, освіта тощо

Про це розповідав очільник Миколаєва, адже в містах вже накопичений великий досвід співпраці з донорськими організаціями, забезпечення прозорості отримання допомоги та організації звітності щодо її використання. А це дуже важливо для відбудови.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
Коментарі
Всі новини