Розсадник ягідних культур і садовий центр «Брусвяна» – господарство площею понад 70 га в Брусилівському районі Житомирської області. Садивний матеріал у розсаднику вирощують 17 років, мають власні сорти і пропагують ягідництво. Але 2022-й рік став важким випробуванням для господарства Ліліани Дмитрієвої. Навесні, коли бойові дії точилися в 15 км, реалізація продукції розсадника впала на 80%, а садового центру на 50% в порівнянні з весною 2021 року. Було втрачено частину насаджень, внаслідок раптових відключень електроенергії вийшли з ладу системи освітлення лабораторії та частково система зрошення та фертигації. Власниці навіть довелось прийняти рішення садити овочі – замість розсади ягідних та декоративних культур.
Відсутність ягід та овочів з півдня України обумовила високий попит на врожай, середній чек в садовому центрі виріс з 480 грн (2021 рік) до 600 грн (2022 рік). Попри падіння ринку з березня по грудень 2022 року «Брусвяна» реалізувала 208 тис. саджанців і близько п'яти тонн ягід: смородини, суниці, обліпихи, малини. Це не покрило всіх витрат, але допомогло вижити.
Попри всі негаразди, Ліліана Дмитрієва не втрачає оптимізму – і навіть продовжує просвітницьку діяльність. В першій частині інтерв'ю власниця «Брусвяни» розповіла 
, як починався її бізнес, що саме потрібно для відкриття розсадника, який бізнес з цієї сфери потребує найменших вкладень та як попасти до «Епіцентру» та «Нової лінії».
Ліліана Дмітрієва. Фото надане співрозмовницею.
Що відомо про розсадник «Брусвяна»
- Заснований в 2005 році, спеціалізується на розсадництві, ягідництві, селекції ягідних культур.
- Площа розсадника – 7 га контейнерних площадок та 70 га під ягідниками та у сівозмінах.
- Кількість видів рослин, які вирощуються – основних 12, загальна колекція – понад 70 видів.
- Основні оптові контрагенти – фермерські господарства, торгові мережі, садові центри.
- Частка експорту – 12%
- В розсаднику проводять обласний ягідний фестиваль «Брусвяна – Україна» (з 2012 року), проводять екскурсії (з 2019 року), вирощують декоративні та лісові культури.
- Мета на 2023-й – реконструкція садового центру та запуск франчайзингу, вдосконалення виробничих процесів та розширення асортименту розсадника.
За основу «Брусвяни» взяли європейський досвід
Як починався цей біснес?
«Брусвяна» була заснована в 2005 році. В ті часи мій чоловік займався селекцією ягідних культур – малини, лохини, обліпихи. Але великого попиту на товарні ягідні насадження тоді ще не було. Нашими першими покупцями були ті, хто сам торгував саджанцями на виставках-ярмарках та розсилав їх поштою. І їх насамперед цікавила саме ягідна продукція.
Де шукали інформацію на старті бізнесу?
Їздили по Європі, дивилися, як там влаштовано розсадники, деякий досвід взяли за основу для свого підприємства. Також дуже допомогло те, що ми мали зв’язки з великою кількістю господарств – від Луганська до Ужгорода і від Ялти до Чернігова.
Як виглядав план дій на початковому етапі та хто був серед перших клієнтів?
Ми від початку планували створити окреме власне виробництво – розсадник, і окремо – займатися роздрібною торгівлею, відкрити садовий центр. Відповідно, роздрібних клієнтів розділяли на ландшафтних архітекторів й садівників-любителів, а оптових – на садові центри і людей, які торгували на виставках.
Щоб розібратися, як усе працює, я їздила на виставки-ярмарки в Києві, Харкові, Львові та інших містах. Знайомилася з людьми, які продавали добрива, насіння тощо, налагоджувала зв’язки – багато з них згодом стали нашими клієнтами.
Лохина з «Брусвяни». Фото: Л. Дмітрієва
Ми розуміли, чого хочуть люди, адже спілкувалися з нашими роздрібними покупцями та з оптовими клієнтами, які розсилали продукцію по пошті. В них були статистика щодо продажів, вони допомагали нам інформаційно: ми отримували заявки і могли формувати наш асортимент на рік наперед.
У 2009 році ми вперше поїхали на міжнародну виставку. До нас був дуже великий інтерес. Але найбільша цікавість була з боку саме українців, які теж приїхали на цю виставку. Саме після цього в нас з'явилося ще з більше оптових покупців в Україні – і залишалося мало продукції для експорту.
Згодом у мережі «Епіцентр» сформувалася секція «Садові центри». Керівник, який формував цей садовий відділ, запропонував нам співробітництво. І вже майже 10 років ми є постачальниками «Епіцентру» та «Нової лінії».
Чи були помилки – ситуації, в яких зараз ви повелися б інакше?
З 2007 року почав формуватися попит на закладання промислових плантацій ягід. Ми активно долучилися до цього процесу. Пам’ятаю історію, коли до мене прийшов гарний чоловік у білому костюмі. Сказав, що дізнався про нас з інтернету та хоче закласти 20 чи 40 гектарів малини. Це дуже багато, людина явно була не з агросфери, і я його відмовила. Якщо б він звернувся до нас зараз, я б цього не зробила.
Він більше до вас не повертався?
Ні. Мабуть, я була переконлива (посміхається – ). Але згодом я зрозуміла, що зробила помилку, і що мені потрібно навчатися. Здобула кваліфікацію магістра лісового та садово-паркового господарства, але теоретичних знань було замало. Тому відвідувала спеціальні навчальні програми, семінари та професійні екскурсії в Польщі, Голландії, Німеччині, США та Мексиці. Дивилась, які технології використовують на промислових плантаціях, як працюють переробні підприємства.
В розсаднику «Брусвяни» . Фото: Л. Дмітрієва
Для старту бізнесу продали дачну ділянку
Що треба було придбати на старті? Де шукали гроші?
Вхід у ягідництво в 2005 році і зараз – це зовсім різні речі. Але і тоді, і зараз усе починається з головного: це земля, фахівці та технології. Що стосується землі, щось ми купили, а щось взяли в довгострокову оренду. Для того, щоб почати бізнес, ми продали дачну ділянку, додали заощадження, купили присадибну ділянку, і з цього стартували. Жодних позик не брали. Попит тоді перевищував пропозицію, ми дуже швидко змогли набрати великий пул замовлень і почали їх виконувати.
Який варіант входу в цей бізнес зараз потребує найменших початкових інвестицій?
Торгівля саджанцями в інтернеті. Це буде найменш затратним. Потрібно лише створити сайт і мати доступ до якісного садивного матеріалу. І, звичайно, дуже важлива довіра клієнтів. Деякі фірми, які набрали великий рейтинг на старті, не змогли втримати якісні показники і згодом в них нічого не вийшло.
Ліліана Дмітрієва в розсаднику. Фото: Л. Дмітрієва
Фактор персоналу в «Брусвяні»
Хто зараз працює разом із вами?
Ми починали бізнес удвох із чоловіком. Довго працювали в тандемі, а потім він пішов з бізнесу, і я стала власницею всього підприємства.
Зараз зі мною працює донька, яка веде виробничу ділянку. Я займаюся продажем та адмініструванням. У штаті є кваліфіковані менеджери, які теж займаються продажами. Є фахівці на виробництві, які працюють з нами вже багато років.
Взагалі, люди – це один із головних факторів будь-якого проєкту. Що б підприємець не придумав, самотужки він цього зробити не може.
Де шукали перших фахівців?
Перших фахівців я знайшла через кадрове агентство та газету «Авізо». Дала оголошення, і до нас прийшли хлопці, що працювали на будівництві. Вони допомагали розчистити територію. Потім набирала студентів зі спеціалізованих вузів: Житомирський аграрний університет, Київський коледж будівництва – там є спеціалізація «Ландшафтний дизайн».
Багато менеджерів і бригадирів, які зі мною працювали, потім створили власні підприємства. Зараз, до речі, ми з ними співпрацюємо. Це дуже добре, коли до тебе приходить здібна людина, ти її вчиш і розумієш, що згодом вона створить свій бізнес. Вона віддає тобі свою енергію, ділиться баченням певних процесів. Ти її навчаєш, і водночас розумієш, що багато користі отримуєш і від неї.
Скільки людей у команді зараз – чи плануєте розширення?
На підприємстві працює майже 50 співробітників. На весну 2023-го плануємо розширювати штат. Якраз зараз шукаємо агрономів-бригадирів.
Але головна моя мета, пов'язана з розширенням, – в найближчі роки втілити в життя соціальний проєкт «Розсадницький кластер». У 2017 році було створено всеукраїнське громадське об’єднання «Декоративне рослинництво України», яке об’єднує розсадники за різними напрямами. Ще з радянських часів осередок плодово-ягідних та декоративних господарств був навколо Бахмуту. З Артемівського розсадника вийшло багато спеціалістів, які створили свій бізнес. Але через війну вони втратили домівки та господарства і не можуть там працювати. Я запропонувала Брусилівській об’єднаній громаді, де знаходиться розсадник, створити розсадницький кластер. Для того, щоб запобігти тотальній еміграції фахівців, щоб люди не виїжджали працювати за кордон, а відновили свою справу на Батьківщині. Громада може надати на пільгових умовах землю під цей проєкт. Можна залучати гранти з релокації бізнесу. Зараз проробляємо цю ідею з фондами, розробляємо стратегію розвитку, шукаємо під це інвестиції.
Підприємство мало амбітні плани на 2022 рік, реалізації яких завадила війна. Про те, чому «Брусвяна» почала вирощувати овочі під час повномасштабної війни, про перспективи українського ягідництва в цілому та плани підприємства на 2023 рік читайте в другій частині інтерв'ю.
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
