Росія готується до військового нападу. Про це говорять наші західні партнери: США, Великобританія та ЄС. У цій ситуації лише президент Володимир Зеленський не бачить чи не хоче бачити очевидного: біля наших воріт стоїть небезпечний ворог. Чи зможе він напасти на Україну?
Скільки російських військ зайшло до Білорусі
Із січня цього року Москва планово перекидає до Білорусі 200 військових ешелонів. Навіть якщо лише чверть цих сил становлять загальновійськові частини, а інше — допоміжні ресурси (тил, управління, зв'язок, РЕБ), то потенційно це близько 30 батальйонів. У всій армії Республіки Білорусь їх усього 16 плюс частини спеціального призначення. Така кількість набагато перевищує необхідні сили для будь-яких пересічних навчань у зимовий період.
Про які спільні навчання може йтися, якщо Кремль розгортає угруповання вдвічі більше, ніж сторона, що приймає, до того ж тягне його через усю країну? До чого стільки військ і як вирішити логістичні проблеми, пов'язані з цим перекиданням, не зовсім зрозуміло.
Логічно ув'язати перебування кремлівських сил у наметових містечках у лісах Білорусі з тим, що 27 січня в парламенті країни на позачерговій сесії розглядалося питання референдуму. І ці війська можуть знадобитися для його проведення. Ну і, звичайно, вони потрібні для створення постійної загрози Києву до весни 2022 року.
Морські сили в Чорному морі
Шість великих десантних кораблів РФ Північного та Балтійського флотів уже пройшли Північне море, Ла-Манш і Гібралтар. До Чорного моря їм іти ще понад півтора тижня, потім буде відпочинок і завантаження. Взагалі, РФ повторює похід, який її сили зробили навесні минулого року. Отже, його тривалість можна прикинути з точністю до 48 годин. Ґрунтуючись на минулорічних даних, можна спрогнозувати, що цього року, якщо й плануватиметься напад із боку Чорного моря за участю цих сил, це відбудеться не раніше 20-х чисел лютого.
Перекидання сухопутних військ
Цієї зими в перекиданні на захід бере участь більша частина підрозділів, так званих дзвіночків, тобто частин, які брали участь у вторгненні до Чечні або України у 2014-му році, переміщення яких свідчить про серйозність намірів. Мова про Кантемирівську танкову дивізію, бурятську п'яту окрему танкову бригаду (5-а ОТБР), морську піхоту Тихоокеанського флоту. Також фіксується потайне перекидання бригад озброєних оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер», техніки Південно-Східного та навіть Східного військових округів.
Украй тривожний сигнал — передислокація підрозділів десяти з одинадцяти сухопутних армій РФ до кордонів України: це найбільше зосередження російської армії за останні 30 років.
Щоправда, як і раніше, немає ознак призову резервістів у тилові частини та на бази зберігання, не задіяні підрозділи МВС і Росгвардії.
Слід зазначити, що у всіх 17 європейських авіаційних полках формально збільшили кількість ескадрилей із двох до трьох. Не скрізь вони ще доукомплектовані, але до Воронезького полку надійшли літаки після ремонту. Хоча загалом поки що не спостерігається рух авіації з аеродромів РФ до Уралу в бік українського кордону — на аеродроми Бєлгорода та Ростова-на-Дону.
Не дивно, що розвідувальна авіація США та НАТО здійснює польоти в Причорномор'ї та навіть біля кордонів Білорусі в найщільнішому режимі. Кількість вильотів досягла рівня весни минулого року. Просто зараз, коли пишуться ці рядки, біля узбережжя Криму кружляє американський літак радіоелектронної розвідки CL-60, а RQ-4 Global Hawk нарізає овали між Конотопом та Ізюмом.
Навіщо до українського кордону підтягують російські війська
Незважаючи на таку кількість військ біля кордону України, говорити про вторгнення навряд чи варто. Імовірніше за все, у такий спосіб Москва намагається досягти своєї політичної мети — виконання вимог вивести НАТО до кордонів 1997 року, дати гарантію, що Україна не вступить до НАТО без огляду на Будапештський меморандум. Тому військові приготування — це, найімовірніше, блеф і підняття ставок у довгій грі.
Хотіли б росіяни ескалації тут і зараз — для цього було вікно можливостей у січні, було літо після весняного загострення 2021-го. Почни вони війну тоді, не треба було б утримувати війська в наметах на морозі, зазнавати втрат від пневмоній, ковіду та кишкових хвороб і ще раз витрачати десятки мільйонів доларів на зосередження сил.
Ультиматум Росії Заходу — або ви закриєте НАТО для нових членів і дасте РФ право вето, або ми нападемо на нашу сусідню країну, яка не входить до Альянсу, — це не дипломатія, а чистої води шантаж.
Захід охоче приймає цю гру та піднімає ставки. Евакуюються співробітники посольств. ЄС виділяє Україні кредит у 1,2 млрд євро (цілком необтяжлива сума, якщо порівняти з пакетами для Польщі свого часу або порятунку Греції). НАТО заявляє про готовність розгорнути додаткові сили на східному фланзі.
І це працює. На цих новинах індекс Російської товарної біржі впав на 7%, акції «Газпрому» обрушуються нижче 300 рублів за штуку, а російська валюта взяла планку у 80 рублів за долар.
Західна допомога Збройним силам України
Шантаж Росії змусив Захід активізуватися. Звичайно, партнери могли неспішно судами за тиждень-півтора посилити українські збройні сили дефіцитними боєприпасами та засобами ППО зі складів зберігання із країн колишнього Варшавського договору. Або поставити кулемети «Браунінг» та американські протитанкові ракетні комплекси ТОУ, 60-міліметрові міномети та 40-міліметрові гранатомети для ТРО та Корпусу резерву. Але чекати не стали.
Україні в пожежному порядку привезли дві тисячі новітніх протитанкових гранатометів NLAW і десятки ПТРК 3-го покоління, які без проблем підбивають найсучасніші російські танки з верхньої півсфери.
Нам також надійшли бункерні гранатомети для зачистки будівель і бронебійно-запальні боєприпаси для ураження російських БМП і БТР на взводному рівні. Партнери дають добро на передання ПЗРК «Стінгер» та анонсують їх постачання. Зброя, яка змінює правила гри сотень модернізованих танків РФ.
Постачання повітрям демонструють противнику, що є повітряний міст для доставлення зі складів, які Росія не зможе вразити. Постачання літаками, збивати які буде клопітно та боляче. За останні два тижні їх в Україні приземлилося 15, а завтра їх буде 100 — в Альянсу вистачить і літаків, і зброї — і блокування портів Чорноморським флотом не допоможе.
Як російська агресія вплинула на Захід
Дії російського ГРУ вилізли Москві боком.
Намазали ручку отрутою та отруїли громадянку Британії — виявилося, що Лондон не розучився брати участь у великій грі. У Великій Британії на зберіганні лежить 20 тисяч установок NLAW. Сполучене королівство дедалі активніше повертається у велику політику та посилює свою присутність в Україні — через постачання озброєння, кредити на будівництво флоту та підтримку економіки, на навчальні місії.
Вибухнули склади в Чехії — і, виявляється, ця невелика країна може не лише надсилати дипломатів, а й постачати до України вкрай дефіцитні 152-мм снаряди.
Політика слона в посудній лавці принесе Москві лише додаткові труни в разі загострення конфлікту та консолідації Заходу. Польща, Чехія, Данія, країни Балтії готові посилювати свою допомогу Києву, щоб пізніше не витрачати сотні мільярдів на стримування РФ уже біля своїх міст.
Якщо ти плюнеш у колектив — він витреться. Але якщо колектив плюне в тебе — ти втопишся.
Незалежно від рішення, яке ухвалять у Кремлі, та подій у найближчі тижні шантаж і тиск путінського режиму не спрацювали. І те, що ми спостерігаємо сьогодні — повітряний міст у 45 літаків у лютому, десятки польотів розвідників, нарощування місій із навчання, передання ПТРК та ПЗРК, — наймасштабніше втручання Альянсу в збройний конфлікт із часів вторгнення Іраку в Кувейт.