За минулий тиждень в Україні приземлилися відразу три військово-транспортних літаки Альянсу — перетнув Атлантику важкий транспортний борт Канади, прибув американський «Геркулес» із Штутгарта та відзначилися британці.
До цього були важкі транспорти США з німецької бази Рамштайн і ще британські подарунки.
Що саме в них привезли — приховано туманом війни. Але, судячи із заяв Кулеби, що низка партнерів готові надати нам військово-технічну допомогу, не вища математика.
Взагалі, США забезпечують своїх союзників і партнерів, важливих для інтересів США в регіоні, досить широко. Причому, не обов'язково вони повинні бути в НАТО.
Тайваню постачають ракети повітря-повітря, розумні торпеди, танки «Абрамс», запчастини до літаків.
А на фото нижче порт Бейрута — Ліван отримав допомоги за останні роки на 2,3 млрд євро, тільки в цій поставці — 70 важких знарядь, 150 броньованих «Хамві».
Інше питання, що в України вистачає вогневої потужності, танків і великих калібрів. Допомога нам потрібна досить вузька і з урахуванням того, що загроза — це повітря і протяжне узбережжя.
Фото: Посольство США в Лівані
Загалом, стаття в The Wall Street Journal про те, що адміністрація Байдена готує пакет допомоги Україні, куди ввійдуть протитанкові, протикорабельні та протиповітряні системи, добре описує, що Захід тримає руку на пульсі наших потреб.
Що взагалі Альянс може поставити Україні, щоб системно підвищити наші можливості до оборони та змусити агресора заплатити високу ціну?
ППО
ЗМІ цитують Єрмака з приводу того, що Україна не проти розміщення батарей «Патріотів» на півдні. Ну і в принципі натякають на інсайди, що пункт «ППО» з Акта Сенату США про партнерство з Україною — це ЗРК «Патріот». Але тут є нюанси.
По-перше, безкоштовно зброю такого класу поставляють тільки одній країні — Ізраїлю. Решта, наприклад, румуни чи поляки, зі свіжих прикладів, платять дзвінкою монетою. Чимало, до речі, платять — опціон Patriot PAC 3 для Варшави може обійтися, як весь наш військовий бюджет на рік.
Крім того, 12-14 місяців до оперативної готовності після виготовлення дивізіону — технічні спеціальності для ремонту шасі, кілька змін операторів, ремонтники з електроніки та обслуговування ракет вчаться довго. Отже, якщо закрутиться — буде запізно поставляти, оскільки фахівці будуть готові до шапкобрання.
Ну і головне — під час вторгнення в Ірак у 2003 році США з союзниками зосередили проти Саддама майже 48 батарей «Патріотів». Прикрити узбережжя та східний кордони України — не така вже проста задача навіть для гегемона. Отже, як нам і поставлять щось у пожежному порядку — явно не далекобійні та середні системи. На них потрібна системна та дорога підготовка. Потрібні сховища для ракет зі специфічною апаратурою. І багато місяців підготовки розрахунків.
Фото: МО США
Як варіант, поставлять тактичний рівень, наприклад, ті ж ЗРК Avenger — старий добрий «Стінгер» на базі «Хамві». Їх активно поставляли на Тайвань, оснащували Єгипет і продавали в Саудівську Аравію. 72 машини розгортають в Європейському командуванні США у відповідь на агресію РФ у Східній Європі.
А Україна потребує тактичного та об'єктового ППО з десятками нових батальйонів, штабів, оперативним командуванням «Схід» — кожну колону, вузол зв'язку та штабну машину не прикриєш «Осами». Крім того, ЗРК Avenger може працювати по невеликих дронах — не так давно були випробування лазерного далекоміра та радіокомандної головки. Ракет же у американців на зберіганні під 14 тис., машин — теж кілька сотень. Так що Захід може повторити Афганістан за бажання.
Протикорабельні системи
І тут не «Гарпунами» єдиними, які на слуху вже кілька місяців. Для ПКР «Гарпун» потрібні носії. Тільки у Данії є ПКР на шасі для наземного використання. Решта — це авіація, підводні човни та кораблі.
Швидко освоїти багатоцільовий винищувач або корвет — це завдання неможливе. Індійці активно застосовують ракети «Гарпун» «повітря-корабель» блок 2, зокрема і з пострадянських літаків. Але експерименти та конструкторська робота йдуть з 2012 року.
Фото: Вікіпедія
Так що швидко однозначно не буде. Їх можна інтегрувати з нашими Су-24, можна зайнятися експериментами з шасі, але це квартали роботи. Зате є різні варіанти посилення тут і зараз. Наприклад, торпеда-міна «Кептор» МК-60, що стоїть на озброєнні флоту США з 1980 року.
Це міна на якорі, яка спрацьовує, коли засікає шум гвинтів підводного човна в підводному положенні. Її можна ставити з катерів, із кораблів і патрульних літаків, скидати з гелікоптерів — недорого та сердито.
Легкі ракети «Грифон» на десяток катерів США. Продаж тральщиків зі зберігання в лізинг — невеликі флоти використовують їх масово, наприклад, у країн Балтії в строю — 13 кораблів цього класу. Є системи дистанційного мінування, безпілотні апарати — це зброя, яка за невелику ціну може втопити навіть великий корабель або скувати висадку десанту.
Протитанкові системи
Незважаючи на те, що Польща активно закуповує «Дротики» — 76 пускових установок і кілька сотень ракет, — найімовірніше, якщо трапиться загострення, одними «Дротиками» у нас не обійдешся. Бо РФ модернізувала понад 1500 танків із досить непоганим динамічним захистом. Який погано вражатимуть пострадянські комплекси, а на сотні кілометрів не напасешся ланч юнітів 3-го покоління.
Тому «Тоу-2» — в Ліван вони йшли під 200 пускових в одній поставці, а останні модифікації з тандемною боєголовкою та атакою верхньої півсфери перетворюватимуть Т-72Б3 на багаття не гірше «дротиків».
І їх тисячі на зберіганні, можна швидко озброїти мобілізованих і територіальні частини. До територіальних підрозділів у нас ставляться з часткою скептицизму, але це краще і швидше, ніж спішно сформовані, як припече, добровольчі батальйони на автобусах.
Ну і, природно, зброя зі зберігання колишнього Варшавського пакту або консервації НАТО — швидко наростити можливості мобілізованих 60\82 мм мінометами, кулеметами, одноразовими гранатометами, ПЗРК, важким озброєнням — вкрай швидкий спосіб припинити агресивні плани Москви.
Бо вони не проводили мобілізації навіть у Чечні та навряд чи тягтимуть московських дизайнерів і продавців із Пітера в бруд під Харків. Крім того, вильоти розвідувальних дронів і супутниковий час, РЛС і засоби зв'язку, системи мінування і розмінування, патрульні катери — те, що США пропонують нам у додатковому пакеті допомоги на $150 млн.
Загалом Захід реально може підняти ціну вторгнення до нестерпної, і причому за дуже невеликі кошти, в основному використовуючи запаси, вироблені у фінальній фазі холодної війни. І цей фактор не можуть не враховувати в Кремлі.
Читайте також
