Як Офіс президента і мер Кличко змагаються за контроль над Києвом
Конфлікт Офісу Президента Володимира Зеленського та Київської міської ради Віталія Кличка розпочався задовго до повномасштабного вторгнення.
Це не дивно, адже останніми роками бюджет столиці сягає близько кількох мільярдів доларів. Але сторони протистояння змагаються не стільки за можливість розпоряджатися київськими коштами, скільки за розподіл ласих земельних ділянок під забудову. Часом супротивники починають грати на одному полі, про що натякає кейс ексдепутата Київради Дениса Комарницького.
Головні конфлікти інтересів спочатку виникали навколо КМДА, виконавчого органу Київради. А згодом між КМДА та КМВА, тимчасовим органом на час воєнного стану, який очолює Тимур Ткаченко. The Page розповідає про хід змагання між центрами впливу за найкращий шматок «київського торта».
Як Офіс Президента хотів прибрати до рук КМДА до великої війни
Вже в перший рік президентства Зеленського у серпні 2019 року тодішній голова ОП Андрій Богдан публічно звинуватив Кличка у втраті контролю над Києвом та розквіті корупційних схем у міській владі. 4 вересня 2019-го Кабмін на закритому засіданні навіть погодив звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА.
Проте тоді змінити владу в столиці не вдалося. Завадили публічний розголос і наявне рішення Конституційного Суду від 2003 року, відповідно до якого головою КМДА може бути лише мер міста. Тому тоді Володимир Зеленський так і не наважився призначити нового голову.
Богдан любив говорити Зеленському на вушко, але з його звільненням 10 лютого 2020-го ставлення команди президента щодо Києва не змінилось
Головний аргумент проти Кличка тодішнього оточення президента — неефективність у подоланні земельних оборудок в столиці. Дійшло до того, що Кличку довелося заперечувати, що впливовий забудовник Вадим Столар, якого тоді називали «сірим кардиналом Києва», керує містом замість нього. Мер наголошував, що всі рішення він начебто приймає особисто.
Черговий удар Офіс Президента наніс вже у травні-серпні 2021 року. Тоді правоохоронці провели близько 60 обшуків у КМДА, зокрема в «Київзеленбуді», «Київавтодорі», «Київміськсвітлі», «Спецжитлофонді», департаментах земельних ресурсів та соціальної політики. Обшуки також відбулися в офісах підрядних організацій та за місцем проживання деяких посадовців.
Кличко заявив, що ці дії є «тиском на столичну владу», спробою «придушення місцевого самоврядування» та політичним нападом на самого Кличка. Тоді радник керівника ОП Михайло Подоляк заявив, що Кличко «ніколи не був самостійною політичною особою», а обшуки пов'язані з виявленням корупції у столичній владі.
Наслідком кампанії стало порушення кримінальних справ проти кількох осіб. Посадовців комунальних підприємств підозрювали у заволодінні грошима, несплаті податків та зловживаннях на загальну суму понад 70 млн грн, але остаточних вироків досі немає.
Повномасштабне вторгнення та новий етап змагань за контроль над Києвом
З 24 лютого 2022 року в усіх областях замість цивільних держадміністрацій запровадили військові. У столиці Київська міська військова адміністрація (КМВА) фактично замінила КМДА.
1 березня 2022 року президент Зеленський призначив головою КМВА генерал-майора Миколу Жирнова. Повноваження між ним та мером розподілили наступним чином: Жирнов мав відповідати за оборону столиці, Кличко — за інші міські справи. У перші місяці війни між ними не точилися конфлікти, а Кличко продовжував виконувати обов’язки мера та голови КМДА.
Генерал Микола Жирнов, перший голова КМВА, яка насамперед відповідає за безпеку міста, але й може дублювати функції КМДА, виконавчого органу, який реалізує державну політику в Києві.
За словами команди Кличка, Жирнова звільнили саме через його конструктивні стосунки з мером. 24 жовтня 2022 року на його місце призначили колишнього командувача Сухопутних військ Сергія Попка. З цього моменту протистояння почало знову набирати обертів.
У листопаді 2022 року президент розкритикував київську владу за неналежну організацію пунктів незламності. Відразу після цього депутати фракції «Слуга народу» провели перевірку, і голова фракції Давид Арахамія повідомив, що 20% пунктів були зачинені. Віталій Кличко назвав ці звинувачення з боку «слуг» дивними. Проте для справжнього нападу потрібна була причина.
На жаль, згодом у Києві сталася трагедія. В ніч на 1 червня 2023-го в Деснянському районі столиці загинули троє людей, які намагалися потрапити в зачинене укриття під час обстрілу.
«Відповідатимуть усі, реакція буде тверда… Нам росії, цих ворогів мало, у нас є, бачите, ще й внутрішні… Сказав би так: може бути нокаут», — заявив тоді президент.
На Кличка з усіх боків посипалися докори, що забезпечення укриттів — зона відповідальності мера та Київради. Проте, за законом, контроль за укриттями належить власне КМВА.
Тодішній голова КМВА Сергій Попко ще до трагедії заявляв про перевірки укриттів, однак після події сказав, що відповідальність має бути спільною — від мера до районних керівників.
В колі Кличка тоді активно пояснювали журналістам, що резонанс навколо подій — це ще один прояв пресингу на мера з метою його зняття та встановлення потрібної людини.
Як розклад сил у Києві змінила поява нового голови КМВА Ткаченка
Конфлікт між мером Києва Віталієм Кличком та Офісом Президента України додатково загострився після призначення 31 грудня 2024 року на пост голови КМВА Тимура Ткаченка.
Тимур Ткаченко, голова КМВА
Вже наприкінці січня 2025-го Кличко звернувся до президента зі звинуваченням КМВА в спробі «узурпації влади» та проханням «не допустити руйнування місцевого самоврядування — основи демократії».
За словами мера Києва, новий голова КМВА займається політичними інтригами та блокує розв'язання ключових господарських питань. Але головні докори стосувалися того, що «він намагається перебрати повноваження мера, міської ради та КМДА, порушуючи закон».
Ткаченко назвав слова Кличка «дивними» та пообіцяв, що «військова адміністрація буде робити для киян те, що не може зробити мерія». Відтоді Тимур Ткаченко щонайменше щотижня у власному телеграм-каналі згадує мера Києва, звинувачуючи його у всіх проблемах міста.
Що викрила в Києві операція Чисте місто
Однією з наймасштабніших антикорупційних кампаній у Києві стала операція «Чисте місто», проведена НАБУ та САП 6 лютого 2025 року. Її метою було викриття злочинної організації, яка займалася незаконним заволодінням земельними ділянками в столиці.
На чолі злочинної організації, що потрапила в фокус уваги силовиків, стояв колишній депутат Київради Денис Комарницький. Для заволодіння землею використовували так звану «туалетну схему». Її суть полягала в реєстрації на пов’язаних, підконтрольних осіб права власності на неіснуючі або тимчасові споруди, наприклад, туалети, які начебто вже розташовані на привабливих земельних ділянках. Це дозволяло отримати на підставних осіб першочергове право на цю землю без проведення аукціонів.
Дмитро Комарницький, головний фігурант всієї операції Чисте місто
Депутати Київради та посадовці КМДА забезпечували ухвалення відповідних рішень, отримуючи за це хабарі та об’єкти нерухомості. В результаті фігуранти справи за допомогою «туалетної схеми» заволоділи земельними ділянками в Києві на 11,6 млн грн. Крім того, вони планували привласнити ще шість ділянок на 83,7 млн грн.
У межах операції повідомлення про підозру отримали 10 осіб, серед яких, зокрема:
- Денис Комарницький, ексдепутат Київради, організатор схем;
- Петро Оленич, заступник голови КМДА Віталія Кличка;
- Михайло Терентьєв, голова комісії Київради з питань земельних відносин;
- Олена Марченко, член земельної комісії Київради.
Під час обшуків у банківських скриньках одного з підозрюваних виявили понад $6,4 млн, €630 тис. та 800 тис. грн. Затриманих взяли під варту.
«Зазначу, що рішення по земельних питаннях, про які сьогодні йдеться, ухвалювали згідно з регламентом, і їх підтримували представники всіх фракцій (політичних сил) Київради — і під час розгляду на комісіях, і в сесійній залі», — прокоментував ситуацію Кличко, можливо, в намаганні зняти відповідальність із себе.
Вірогідно, що у цьому кейсі стежки запеклих друзів з Офісу Президента та оточення Кличка переплелися. Адже за даними розслідування «Української правди», втечі Комарницького сприяли співробітники СБУ. Для маскування використовували автомобіль з позначкою «200» (так помічають авто, що використовують для транспортування полеглих військових).
Тим часом розслідування Bihus.Info вказує на можливі зв'язки Комарницького з заступником керівника ОП Олегом Татаровим і те, що Комарницький був неформальним «смотрящим» за Києвом від Офісу Президента. Відповідно, за зникненням Комарницького з України може стояти саме Татаров.
Тимур Ткаченко, звісно, також не залишився осторонь в цій ситуації і почав вимагати від Кличка звільнення всіх фігурантів операції «Чисте місто» і тих, хто засвітився в антикорупційних розслідуваннях. В результаті свої посади втратили наступні особи:
- Петро Оленич, заступник голови КМДА;
- Олексій Мушта, заступник керівника КП «Київблагоустрій»;
- Юрій Леонов, заступник директора КП «Спецжитлофонд»;
- Ігор Долинський, директор КП «Київський інститут земельних відносин»;
- Володимир Шарій, директор КП «Спецжитлофонд»;
- Валентина Святина, заступниця директора Департаменту містобудування та архітектури.
КМДА та КМВА: тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть
Віталій Кличко у Київраді. Фото Кличка
Навесні 2025 року в колах київської влади продовжилась колотнеча. У березні в КМДА заявили, що начальник КМВА Тимур Ткаченко досі не підписав близько 150 її розпоряджень, і ця кількість продовжує зростати. У відомстві попереджали, що така ситуація загрожує «колапсом у забезпеченні життєдіяльності міста».
3 квітня Київрада підтримала пропозицію Віталія Кличка і дозволила КМДА оперативно ухвалювати управлінські розпорядження без погодження з КМВА. Більшість Київради проголосувала за це рішення, попри застереження деяких депутатів, зокрема від фракції «Слуга народу», щодо суперечності такого кроку із законодавством про воєнний стан. Формально рішення ухвалили для забезпечення безперебійної роботи міста під час воєнного стану та виконання Закону «Про місцеве самоврядування».
У відповідь Тимур Ткаченко на рішення Київради подав заяву до суду. А «Слуги народу» в Київраді виступили з пропозицією щодо зняття заступника мера Володимира Бондаренка, який, за словами деяких депутатів, також мав би проходити в справі «Чисте місто».
Київрада достроково припинила повноваження Бондаренка 8 квітня. Спочатку ініціативу «Слуг» депутати не підтримали, але згодом схвалили заяву самого Бондаренка про відставку. Тим часом групи «Удар» та «СН» звинувачували одна одну в торгівлі посадами та спробах узурпації влади.
На додачу Тимур Ткаченко звільнив першого заступника голови КМВА Миколу Поворозника, який з 2016 року є одним із ключових людей у команді Кличка і також обіймає посаду першого заступника голови КМДА. Вочевидь, на цьому колотнеча не вгамується і навряд чи сторони будуть зменшувати оберти.
Корупція в КМДА: головна і легітимна ціль ударів у бік Кличка
Журналістські розслідування навколо київської корупції напряму не звинувачують Віталія Кличка в розкраданні, корупції, незаконному заволодінні землею тощо. Але постійно у фокусі розслідувачів з’являються люди з найближчого оточення мера. А сам Кличко, здається, роками немов закриває очі спочатку на оборудки Столара, а потім і Комарницького.
Різні держоргани регулярно фіксують масові порушення в роботі структурних підрозділів КМДА, через які бюджет Києва щороку втрачає мільйони. За останні п’ять років Держаудитслужба провела 137 перевірок у Києві та виявила порушень на понад 444,5 млн грн. Вони стосувалися завищення вартості робіт, необґрунтованих виплат працівникам, зловживань з комунальним транспортом тощо.
У 2024 році аудитори КМДА провели 81 перевірку комунальних підприємств та виявили фінансові порушення через корупцію та недбалість на 348 млн грн. З цієї суми понад 108 мільйонів були визнані остаточно втраченими. Частину порушень вдалося усунути.
Правоохоронці відкрили 22 кримінальних провадження за матеріалами аудитів, але з огляду на попередній досвід, розслідування можуть тривати роками без суттєвих результатів. Бо жодного з фігурантів поки не звільнили.
Лише за цей рік, окрім «туалетної схеми», куди була залучена ледь не половина топів Кличка, можна згадати наступні гучні історії:
- отримання «відкатів» в 15% від суми контрактів за підписання актів виконаних робіт гендиректором «Київзеленбуду» і його заступником;
- привласнення близько 60 млн грн коштів соціальної програми «Турбота» трьома посадовцями КМДА та підприємцем під виглядом надання фіктивних послуг;
- організація виїзду чоловіків призовного віку за кордон під виглядом водіїв гуманітарних вантажів через систему «Шлях» заступником голови КМДА Володимиром Прокопівим.
Ці кейси роблять самого мера Києва Кличка і особливо його команду цілком зрозумілими цілями для утисків. Інше питання — чи зміниться ситуація, якщо контроль над містом перейде до ставлеників ОП? Адже журналістські розслідування натякають, що Комарницький був саме такою людиною.